Раздел: Политика

политические новости

Гримчак: розрив відносин із Росією міг би зашкодити утримуваним там українцям

Заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій України Юрій Гримчак заявляє, що можливим розривом дипломатичних відносин із Росією влада України могла б завдати шкоди українцям, яких утримують у російських тюрмах. Як заявив Гримчак в інтерв’ю Радіо Свобода, нині в України з Росією «понижений рівень дипломатичного представництва».

«У мене питання. У нас є сьогодні 60 чи 72 полонених наших у російських тюрмах… Я не про ОРДЛО зараз і не про Крим. Я про російські тюрми. Сьогодні до них мають доступ консули, вони мають право допомоги їм і так далі. У мене питання: ми розірвали дипвідносини – хто цим буде займатися? Це перше. І друге. У чому наш виграш? Ми, вибачте, вийдемо і скажемо: ми зробили так, як ми вважали за потрібне, тому що саме так, як вважають наші «зрадофіли», треба вести війну. Це єдина підстава сьогодні розірвати. Можливо, завтра стане потрібно – ми це зробимо», – сказав він.

Під час розгляду у парламенті законопроекту про реінтеграцію Донбасу депутати не підтримали пропоновану до нього правку, яка передбачала зобов’язати Кабінет міністрів протягом трьох місяців з моменту набуття чинності закону розірвати дипломатичні відносини з Росією. Ухвалений 18 січня закон визнає Росію державою-агресором.

Внаслідок обміну 27 грудня підтримувані Росією бойовики звільнили 74 утримуваних українців. За даними СБУ, заручниками залишаються 103 особи в Донецьку і Луганську, десятки – в Росії. Крім того, 402 людини вважаються зниклими безвісти.

Після останнього обміну полоненими президент Петро Порошенко заявив, що Україна не віддала жодного громадянина Росії. За його словами, їх мінятимуть на українців, які утримуються в Росії й анексованому нею Криму.

 

МЗС: Україна закликає ЮНЕСКО вжити заходів для збереження Ханського палацу в Бахчисараї

Україна закликає ЮНЕСКО вжити заходів для збереження Ханського палацу в анексованому Росією Криму, повідомляє Міністерство закордонних справ України.

За повідомленням, критична ситуація довкола Ханського палацу в Бахчисараї стала головною темою спеціального засідання Національної комісії України у справах ЮНЕСКО, яке відбулося в Міністерстві закордонних справ 19 січня.

Учасники засідання констатували, що ситуація у галузі культури на території окупованого Росією Криму викликає «глибоке занепокоєння та обурення діями російських окупаційних властей, які фактично, проводять масовий, добре спланований наступ на унікальний мультикультуралізм на Кримському півострові».

«Про такі агресивні дії яскраво свідчать так звані «реставраційні роботи» на території пам’ятки національного значення України, невід’ємної частини культурної спадщини кримськотатарського народу – Ханського палацу в Бахчисараї, що становлять реальну загрозу знищення історичної та культурної цінності цієї пам’ятки, включеної до Попереднього списку для внесення до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО ще в 2003 році», – йдеться в повідомленні.

Колишній голова Республіканського комітету АРК у справах міжнаціональних відносин і депортованих громадян Едем Дудаков, який побував на місці проведення робіт, вважає, що Ханський палац у Бахчисараї назавжди втратив шанс увійти до списку об’єктів всесвітньої спадщини ЮНЕСКО через проведення російською владою анексованого Криму неякісних реставраційних робіт.

У листопаді 2017 року директор підконтрольного російській владі Криму музею на базі Ханського палацу Мер’єм Сейтумерова повідомила, що протиаварійні роботи ведуться на двох об’єктах палацу – головному корпусі і ханській мечеті, – і зупиняти їх не можна. Вона вважає, що експерти ЮНЕСКО можуть відвідати будову й оцінити хід реконструкції.

Ханський палац у Бахчисараї, Генуезька фортеця в Судаку, Кримська астрофізична обсерваторія, Мангуп-Кале, Ескі-Кермен і Чуфут-Кале є кандидатами на внесення до Списку об’єктів всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Ханський палац-музей у Бахчисараї – найвідоміший музей, пов’язаний з історією кримських татар, територія літньої резиденції кримських ханів Гіреїв. На території музейного комплексу розташовані палац, гаремний корпус, ханський цвинтар і мечеть.

ОРДО не гарантує безпеки для ремонтних робіт з відновлення мобільного зв’язку – СЦКК

Затягування ремонтно-відновлювальних робіт пошкодженого обладнання мобільного оператора «Vodafone Україна» на території окупованих районів Донецької області пов’язано з відсутністю гарантій безпеки з боку бойовиків, повідомили в українській стороні СЦКК.

«Усі заявки компанії «Vodafone Україна» на проведення ремонтно-відновлювальних робіт пошкодженого обладнання в районі населеного пункту Оленівка (Донецька область), підтверджені гарантіями безпеки штабу АТО та, за сприяння СММ ОБСЄ, передані ОРДО, залишаються без реалізації. На цей час гарантій безпеки проведення робіт з боку ОРДО не надано», – йдеться в повідомленні на сторінці прес-центру штабу АТО у Facebook 20 січня з посиланням на українську сторону СЦКК.

Водночас у спільному центрі відзначили, що 19 січня 2018 року фахівці компанії «Vodafone Україна» за сприяння української сторони СЦКК, штабу української воєнної операції на Донбасі і СММ ОБСЄ в Україні завершили ремонтні роботи з відновлення пошкодженого обладнання мобільного оператора в районі населеного пункту Весела Гора на Луганщині.

«Це дає змогу в повному обсязі забезпечити послугами мобільного зв’язку всіх абонентів Vodafone, які проживають на окупованій частині Луганської області», – йдеться в повідомленні.

Інформацію про відновлення зв’язку на Луганщині 19 січня Радіо Свобода підтвердила речниця компанії Вікторія Рубан. Вона також зазначила, що мобільний зв’язок на окупованій частині Донеччини відновити поки що не вдалося.

Зв’язок Vodafone зник на непідконтрольних територіях Донбасу 11 січня. У компанії повідомили про пошкодження оптоволоконного кабелю. Vodafone – єдиний оператор, що працює в окупованих районах Донецької та Луганської областей.

МЗС: посольство України в Афінах намагалися закидати пляшками із займистою сумішшю

У столиці Греції Афінах минулої ночі була спроба нападу на українське посольство, повідомив у Twitter міністр закордонних справ України Павло Клімкін.

За його словами, невідомі хотіли використати пляшки із займистою сумішшю. Внаслідок спроби нападу ніхто не постраждав, додав міністр.

«Вночі була спроба атаки на наше посольство в Афінах пляшками з запалювальною сумішшю. Напевно, радикали під впливом Росії. Ніхто не постраждав. З греками домовилися про взаємодію та цілодобову охорону», – написав Клімкін 20 січня.

Міністр додав, що про заходи безпеки для диппредставництв «дбають» по всіх країнах.

Греція належить до країн Євросоюзу, в яких лунають голоси про скасування санкцій, накладених ЄС щодо Росії через її агресію проти України.

Нинішній уряд Греції, що об’єднує ультралівих і ультраправих популістів, вважають проросійським. Але прем’єр-міністр Алексіс Ципрас, заявляючи про бажання скасувати санкції, при цьому все-таки підтримує в Євросоюзі їх продовження як «спільне європейське рішення».

У Нью-Йорку протестували проти виступу російських музикантів, які підтримали анексію Криму

В американському Нью-Йорку пройшли акції протесту проти виступу російського піаніста Дениса Мацуєва і джазмена Ігоря Бутмана, які в 2014 році підтримали анексію Криму.

Як написала на своїй сторінці в Facebook українська журналістка Юлія Городецька, 19 січня ввечері активісти двічі збиралися біля «Карнегі-Холл», де грав піаніст Мацуєв і один раз біля «Лінкольн-центру», де виступив Ігор Бутман.

«Слухачі Мацуєва агресивні, кидаються з кулаками і образами, слухачів Бутмана, як і раніше, не видно і не чутно … З концерту Мацуєва пішли троє: жінка і двоє чоловіків. Розмовляла лише з першою: у неї трагедія: «Дуже не хотіла на концерт, тому що померла близька людина, я не можу сказати, що вірю вам – піду додому і погуглю все на тему цього листа», – написала журналістка.

Публічних коментарів Мацуєва і Бутмана з приводу акцій протесту немає.

Раніше активісти вже проводили акцію в перший день виступу Ігоря Бутмана в Нью-Йорку 16 січня.

У березні 2014 року в російській газеті «Известия» було опубліковано колективне звернення російської громадськості і діячів культури на підтримку позиції президента Росії щодо України і Криму. Зокрема, під ним підписалися Денис Мацуєв і Ігор Бутман. Всього свої підписи залишили понад 500 осіб, повідомляло російське видання.

Міжнародні організації визнали окупацію й анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили низку економічних санкцій. Росія заперечує окупацію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.

Суд продовжив запобіжний захід Насірову на два місяці

Шевченківський районний суд Києва продовжив запобіжний захід відстороненому голові Державної фіскальної служби України Роману Насірову до 19 березня.

Суд залишив чинним зобов’язання носити електронний браслет і не залишати межі Київської області.

Запобіжний захід також пролонгували керівнику департаменту погашення боргу ДФС Володимиру Новікову.

19 січня прокурори продовжили зачитувати обвинувальний акт щодо Насірова, який загалом нараховує 774 сторінки.

За даними слідства, Насіров причетний до так званої «газової схеми Онищенка» і упродовж 2015 року ухвалив низку «безпідставних і незаконних рішень» про розстрочення сум платежів з рентної плати за користування надрами для задіяних у схемі компаній на загальну суму понад мільярд гривень. Слідство вважає, що такими рішеннями державі завдано збитків на суму майже 2 мільярди гривень.

Захист Насірова і він сам ці звинувачення заперечують.

На початку березня 2017 року суд арештував Насірова з можливістю застави в 100 мільйонів гривень, яку внесли його дружина і тесть. Після цього відсторонений голова ДФС вийшов із СІЗО. Пізніше запобіжний захід продовжували кілька разів.

Порошенко: антикорупційний суд треба створити згідно з рекомендаціями Венеціанської комісії

Президент України Петро Порошенко заявив, що антикорупційний суд має бути створений згідно з рекомендаціями Венеціанської комісії.

Згідно з повідомленням на сторонці президента у Facebook, Порошенко телефоном обговорив з президентом Європейської комісії Жан-Клодом Юнкером прогрес в українських реформах і питання створення антикорупційного суду зокрема.

«Антикорупційний суд має бути створений у відповідності до Конституції України та згідно з рекомендаціями Венеціанської комісії», – написав Порошенко.

Він додав, що домовився з Юнкером про продовження діалогу в Давосі під час Всесвітнього економічного форуму.

У грудні 2017 року президент вніс до Верховної Ради України законопроект про Вищий антикорупційний суд. Згідно з документом, на посаду судді Вищого антикорупційного суду претендент обирається на конкурсі, ним може бути призначений громадянин України у віці не менше ніж 35 років, зі стажем роботи на посаді судді не менш ніж 5 років, з науковим ступенем у сфері права чи пропрацювавши в науковій галузі щонайменше 7 років, з адвокатським досвідом.

Проте низка антикорупційних організацій закликали президента України Петра Порошенка відкликати цей законопроект і доопрацювати його, заявляючи, що окремі положення документа не відповідають рекомендаціям Венеціанської комісії.

Міжнародний валютний фонд висловив зауваження щодо законопроекту. На думку МВФ, проект закону порушує зобов’язання України перед міжнародними партнерами.

У Європейському союзі підкреслили, що законопроект про антикорупційний суд суперечить обіцянкам Києва та рекомендаціям Венеціанської комісії.

18 січня представник президента у Верховній Раді Ірина Луценко заявила, що у президентському законопроекті про антикорупційний суд врахують рекомендації Венеціанської комісії і Міжнародного валютного фонду.

Опубліковано свідчення людей, які пройшли через катівні проросійських бойовиків

Радіо Свобода публікує свідчення людей, які були захоплені бойовиками угруповань «ЛНР» і «ДНР», утримувалися у нелюдських умовах і зазнавали тортур. Свідчення записали правозахисники Центру громадянських свобод і Фундації «Відкритий діалог», за підтримки Фонду «Відродження».

Спільний проект правозахисників і Радіо Свобода – «Заручники війни. Вони пройшли крізь пекло» – складається з 10 свідчень.

Одна з цих історій – це розповідь чоловіка, який стверджує, що його незаконно утримували у харківському підрозділі СБУ.

Правозахисники також відзняли у форматі VR (віртуальної реальності) ті місця несвободи, які стали доступними після звільнення деяких територій Донбасу. Цей матеріал ліг в основу документального фільму, який зараз готується до прем’єри спільними зусиллями Центру громадянських свобод, Фундації «Відкритий діалог», Радіо Свобода та The Farm 51.

«Незаконні збройні формування і російські військові, щоб отримати контроль над Донбасом, застосовують терор проти населення. Учасники акцій за єдність України, журналісти, громадські активісти, представники релігійних спільнот, нелояльні до російської окупації чи проукраїнськи налаштовані громадяни зазнають переслідувань, катувань і навіть фізичного знищення», – зазначила голова Центру громадянських свобод Олександра Матвійчук.

Так, за даними Коаліції «Справедливість заради миру на Донбасі», 86% військовослужбовців і кожна друга цивільна людина зазнала тортур і жорстокого поводження; 33% військовослужбовців і 16% цивільних осіб стали свідками смерті в результаті тортур; 12% всіх цивільних осіб, які зазнали катувань і жорстокого поводження, були жінки.

Правозахисники опитали 700 колишніх заручників і нарахували 146 місць утримування заручників на непідконтрольній Україні території. За їхніми даними, незаконні збройні проросійські формування «ЛНР» і «ДНР» позбавляли свободи і кидали до підвалів десятки тисяч людей.

У поширеній 18 січня доповіді про стан із правами людини в світі міжнародна правозахисна організація Human Rights Watch наголосила, що «випадки свавільних затримань фіксуються по обидва боки лінії розмежування на Донбасі».

Правозахисники вказують на «відсутність верховенства права в районах, контрольованих сепаратистами». Окремо у звіті згадується ув’язнення в Донецьку за проукраїнські погляди вченого Ігоря Козловського та тримання під вартою постійного автора Радіо Свобода Станіслава Асєєва.

У Human Rights Watch наголосили, що наприкінці 2016 року Служба безпеки України звільнила всіх осіб, «незаконно утримуваних у своїй харківській філії». Про це раніше заявляли і представники верховного комісара ООН з прав людини та міжнародна правозахисна організація Amnesty International.

Українські бійці отримали спеціальні медичні пристрої за кошти Трастового фонду НАТО

Четверо українських бійців з ампутованими кінцівками 19 січня отримали медичні пристрої, які розширять функціональні можливості при використанні протезів. Це так звані «рукавички» і «гачок».

Пристрої вироблені німецькими медиками, а придбані вони за кошти Трастового фонду НАТО з медичної реабілітації, загальна вартість пристроїв перевищує 30 тисяч євро. Про це Радіо Свобода повідомила Наталя Мельниченко – керівник проекту Трастового фонду НАТО з медичної реабілітації в Україні.

«У нас йде поставка в Україну таких «рукавичок», нині ми передаємо два комплекти бійцям, тому що ще двоє осіб не можуть бути присутні. Але на сьогодні закуплені комплекти на чотирьох осіб. Загальна вартість – трохи більше 30 тисяч євро», – поінформувала Мельниченко.

Голова управління у справах ветеранів АТО міністерства соціальної політики Олександра Тарасова зазначила, що проекти з протезування й реабілітації учасників бойових дій на Донбасі спільно фінансують український уряд і НАТО. Як правило, такі проекти отримують кошти за рахунок добровільних внесків країн-членів Альянсу у відповідний Трастовий фонд. Упродовж 2016-2017 років у рамках програм фонду Україна отримала спеціальне медично-реабілітаційне обладнання на суму близько 280 тисяч євро.

Проект з медичної реабілітації у рамках діяльності відповідного трастового фонду працює по двох напрямках: медична підтримка й реабілітація учасників АТО та підтримка України у вдосконаленні вітчизняної системи реабілітації, повідомила експерт.