Мюнхенська конференція з безпеки: Порошенко і Столтенберґ обговорили агресію Росії

У Німеччині на полях Мюнхенської конференції з безпеки президент України Петро Порошенко провів зустріч з генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенберґом, в ході якої сторони обговорили агресивну політику Росії щодо України. Про це йдеться в повідомленні на сайті президента України.

«Обговорено шляхи посилення співпраці України з Альянсом у відповідь на існуючі загрози в акваторії Чорного та Азовського морів, зокрема з метою зміцнення потенціалу українських ВМС. У цьому контексті відзначено важливість очікуваного візиту в Україну Північноатлантичної Ради НАТО, який також має продемонструвати незмінну підтримку Альянсом України у протидії агресії Росії», – йдеться в повідомленні.

За даними канцелярії українського президента, Єнс Столтенберґ поінформував Петра Порошенка про зустріч з міністром закордонних справ Росії Сергієм Лавровим, на якій «закликав Росію звільнити українських моряків».

Коментарів очільника НАТО про зустріч з українським президентом наразі немає.

Від сьогодні і впродовж вихідних у Мюнхені проходитиме Мюнхенська безпекова конференція. Лідери держав і організацій обговорюватимуть питання, як зміцнити світову безпеку в умовах збройних конфліктів, в тому числі – в Україні.

Build a better website in less than an hour. Start for free at us.

Мюнхенська конференція з безпеки: Порошенко і Столтенберґ обговорили агресію Росії

У Німеччині на полях Мюнхенської конференції з безпеки президент України Петро Порошенко провів зустріч з генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенберґом, в ході якої сторони обговорили агресивну політику Росії щодо України. Про це йдеться в повідомленні на сайті президента України.

«Обговорено шляхи посилення співпраці України з Альянсом у відповідь на існуючі загрози в акваторії Чорного та Азовського морів, зокрема з метою зміцнення потенціалу українських ВМС. У цьому контексті відзначено важливість очікуваного візиту в Україну Північноатлантичної Ради НАТО, який також має продемонструвати незмінну підтримку Альянсом України у протидії агресії Росії», – йдеться в повідомленні.

За даними канцелярії українського президента, Єнс Столтенберґ поінформував Петра Порошенка про зустріч з міністром закордонних справ Росії Сергієм Лавровим, на якій «закликав Росію звільнити українських моряків».

Коментарів очільника НАТО про зустріч з українським президентом наразі немає.

Від сьогодні і впродовж вихідних у Мюнхені проходитиме Мюнхенська безпекова конференція. Лідери держав і організацій обговорюватимуть питання, як зміцнити світову безпеку в умовах збройних конфліктів, в тому числі – в Україні.

Build a better website in less than an hour. Start for free at us.

ФСБ Росії перевіряє «на екстремізм» портрет Бандери, вилучений у проукраїнського активіста в Криму

Співробітники кримського главку ФСБ Росії перевіряють на екстремізм портрет одного з лідерів українського націоналістичного руху першої половини ХХ століття Степана Бандери і червоно-чорний прапор ОУН, які російські силовики вилучили в Криму 8 лютого під час обшуку у проукраїнського активіста Олега Приходька. Про це проекту Радіо Свобода Крим.Реалії 15 лютого розповів сам Приходько.

«Залишився у них портрет Степана Бандери і червоно-чорний прапор. «Експерти» ФСБ вивчають їх на екстремізм. Сказали, що ще зв’яжуться зі мною», – розповів Приходько.

Активіст повідомив, що йому повернули макети німецьких автоматів, українські прапори, стрічки та символіку української партії «Свобода». При цьому Приходьку не сказали, чи буде порушено стосовно нього кримінальну справу.

Він повідомив, що у нього розпитували, з якими журналістами і правозахисниками він спілкувався останнім часом. Але Приходько відмовився говорити, пославшись на статтю 51 Конституції Росії.

Публічних коментарів управління ФСБ Росії в Криму з цього приводу немає.

8 лютого співробітники кримського главку ФСБ провели обшук у Олега Приходька в селі Орехово Сакського району. Силовики вилучили у нього українську символіку, прапори партії «Свобода», червоно-чорні прапори, портрет Степана Бандери, техніку і домашні CD-диски. Після обшуку Приходька відвезли до Сімферополя, де допитували, розпитуючи про його діяльність і зв’язки на материковій частині України.

Слідчі дії йому пояснили тим, що напередодні невідомі зруйнували пам’ятник радянським солдатам у парку міста Саки. Приходько заперечує свою причетність до цього і заявляє, що не був у тому парку вже кілька років. Він пов’язує те, що відбувається зі своєю проукраїнською позицією та з тим, що раніше представляв в Сакському районі партію «Свобода», яка з 2014 року заборонена підконтрольними Росії кримською владою.

Російські силовики не коментують проведення обшуку у Приходька.

У червні 2016 року російські силовики затримували активіста за українські номерні знаки на автомобілі.

Після російської анексії в Криму почастішали масові обшуки у незалежних журналістів, громадських активістів, активістів кримськотатарського національного руху, членів Меджлісу кримськотатарського народу, а також кримських мусульман, підозрюваних у зв’язках із забороненою в Росії організацією «Хізб ут-Тахрір».

Build a better website in less than an hour. Start for free at us.

ФСБ Росії перевіряє «на екстремізм» портрет Бандери, вилучений у проукраїнського активіста в Криму

Співробітники кримського главку ФСБ Росії перевіряють на екстремізм портрет одного з лідерів українського націоналістичного руху першої половини ХХ століття Степана Бандери і червоно-чорний прапор ОУН, які російські силовики вилучили в Криму 8 лютого під час обшуку у проукраїнського активіста Олега Приходька. Про це проекту Радіо Свобода Крим.Реалії 15 лютого розповів сам Приходько.

«Залишився у них портрет Степана Бандери і червоно-чорний прапор. «Експерти» ФСБ вивчають їх на екстремізм. Сказали, що ще зв’яжуться зі мною», – розповів Приходько.

Активіст повідомив, що йому повернули макети німецьких автоматів, українські прапори, стрічки та символіку української партії «Свобода». При цьому Приходьку не сказали, чи буде порушено стосовно нього кримінальну справу.

Він повідомив, що у нього розпитували, з якими журналістами і правозахисниками він спілкувався останнім часом. Але Приходько відмовився говорити, пославшись на статтю 51 Конституції Росії.

Публічних коментарів управління ФСБ Росії в Криму з цього приводу немає.

8 лютого співробітники кримського главку ФСБ провели обшук у Олега Приходька в селі Орехово Сакського району. Силовики вилучили у нього українську символіку, прапори партії «Свобода», червоно-чорні прапори, портрет Степана Бандери, техніку і домашні CD-диски. Після обшуку Приходька відвезли до Сімферополя, де допитували, розпитуючи про його діяльність і зв’язки на материковій частині України.

Слідчі дії йому пояснили тим, що напередодні невідомі зруйнували пам’ятник радянським солдатам у парку міста Саки. Приходько заперечує свою причетність до цього і заявляє, що не був у тому парку вже кілька років. Він пов’язує те, що відбувається зі своєю проукраїнською позицією та з тим, що раніше представляв в Сакському районі партію «Свобода», яка з 2014 року заборонена підконтрольними Росії кримською владою.

Російські силовики не коментують проведення обшуку у Приходька.

У червні 2016 року російські силовики затримували активіста за українські номерні знаки на автомобілі.

Після російської анексії в Криму почастішали масові обшуки у незалежних журналістів, громадських активістів, активістів кримськотатарського національного руху, членів Меджлісу кримськотатарського народу, а також кримських мусульман, підозрюваних у зв’язках із забороненою в Росії організацією «Хізб ут-Тахрір».

Build a better website in less than an hour. Start for free at us.

Денісова написала листа Москальковій щодо одночасного доступу лікарів до Гриба і Вишинського

Уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова звернулася до російського омбудсмена Тетяни Москалькової із листом, в якому просить про синхронний доступ лікарів до обвинуваченого в Україні у держзраді керівника «РИА Новости-Україна» Кирила Вишинського і до обвинуваченого в Росії українця Павла Гриба.

«Під час спілкування з європейським дипломатом (директором Європейської служби зовнішньої дії з роботи з державами Східного партнерства та Росії Люком Девінем – ред.) мені стало відомо, що Москалькова хоче, щоб ми забезпечили доступ незалежних лікарів до Кирила Вишинського. У листі підтвердила, що не заперечуватиму, але за умови одночасного допуску лікарів до Павла Гриба, який знаходиться у надкритичному стані», – написала Денісова у Facebook.

Українська омбудсмен зазначила, що наразі чекає на реакцію від російської сторони на свою пропозицію.

13 лютого на зустрічі в Брюсселі з європейськими дипломатами Уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова озвучила пропозицію синхронного доступу лікарів до Кирила Вишинського і Павла Гриба.

19-річний на той час Павло Гриб був затриманий 24 серпня 2017 року під час поїздки до Білорусі. Згодом він опинився в слідчому ізоляторі в Краснодарі. У Росії Гриба звинуватили в сприянні в терористичній діяльності. Справу Гриба передали для розгляду в Північно-Кавказький окружний військовий суд, він був етапований з Краснодара в Ростов-на-Дону. Судові слухання почалися в липні 2018 року, підсудний заперечує звинувачення. У листопаді Північно-Кавказький окружний військовий суд продовжив арешт Павла Гриба до 24 квітня 2019 року.

30 січня 2019 року голова МЗС України Павло Клімкін заявив, що стан здоров’я українця критичний, до того ж за час перебування в СІЗО в нього з’явилися «нові складні захворювання».

Build a better website in less than an hour. Start for free at us.

Денісова написала листа Москальковій щодо одночасного доступу лікарів до Гриба і Вишинського

Уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова звернулася до російського омбудсмена Тетяни Москалькової із листом, в якому просить про синхронний доступ лікарів до обвинуваченого в Україні у держзраді керівника «РИА Новости-Україна» Кирила Вишинського і до обвинуваченого в Росії українця Павла Гриба.

«Під час спілкування з європейським дипломатом (директором Європейської служби зовнішньої дії з роботи з державами Східного партнерства та Росії Люком Девінем – ред.) мені стало відомо, що Москалькова хоче, щоб ми забезпечили доступ незалежних лікарів до Кирила Вишинського. У листі підтвердила, що не заперечуватиму, але за умови одночасного допуску лікарів до Павла Гриба, який знаходиться у надкритичному стані», – написала Денісова у Facebook.

Українська омбудсмен зазначила, що наразі чекає на реакцію від російської сторони на свою пропозицію.

13 лютого на зустрічі в Брюсселі з європейськими дипломатами Уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова озвучила пропозицію синхронного доступу лікарів до Кирила Вишинського і Павла Гриба.

19-річний на той час Павло Гриб був затриманий 24 серпня 2017 року під час поїздки до Білорусі. Згодом він опинився в слідчому ізоляторі в Краснодарі. У Росії Гриба звинуватили в сприянні в терористичній діяльності. Справу Гриба передали для розгляду в Північно-Кавказький окружний військовий суд, він був етапований з Краснодара в Ростов-на-Дону. Судові слухання почалися в липні 2018 року, підсудний заперечує звинувачення. У листопаді Північно-Кавказький окружний військовий суд продовжив арешт Павла Гриба до 24 квітня 2019 року.

30 січня 2019 року голова МЗС України Павло Клімкін заявив, що стан здоров’я українця критичний, до того ж за час перебування в СІЗО в нього з’явилися «нові складні захворювання».

Build a better website in less than an hour. Start for free at us.

У Луценка відреагували на розслідування «Схем», як його підлеглі допомагають оточенню Порошенка зберегти газовий бізнес

Генпрокуратура відреагувала на розслідування програми «Схеми: корупція в деталях» (спільний проект Радіо Свобода та телеканалу «UA: Перший») «Гра в піддавки» – у ньому журналісти виявили, що підлеглі генпрокурора Луценка допомагають оточенню президента Порошенка зберегти контроль над газовим родовищем на Полтавщині.

У своїй відповіді Генпрокуратура підтвердила, що звернулась до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (КНДІСЕ) з проханням провести експертизу, аби з’ясувати, скільки грошей недоотримав державний бюджет від продажу спецдозволу на розробку Свистунківсько-Червонолуцького родовища на Полтавщині фірмі «Аркона Газ-Енергія» – як встановили раніше «Схеми» – з оточення Петра Порошенка.

«На вирішення експертам поставлене питання щодо відповідності розрахунку вартості спеціального дозволу, отриманого за обставинами, що досліджуються у кримінальному провадженні. На теперішній час експертиза триває», – йдеться у відповіді ГПУ.

Водночас, за інформацією «Схем», нині в КНДІСЕ вже готується проект висновку експертів, який підтверджує, що спецдозвіл був проданий фірмі «Аркона» за адекватною ціною. Хоча «Укрнафта», яка також претендувала на це родовище, стверджує, що була готова заплатити за цю ліцензію на аукціоні вдесятеро більше.

Крім того, у своїй відповіді Генпрокуратура зазначила, що подала позов «в інтересах держави» щодо скасування наказу Державної служби геології та надр, а також щодо «визнання недійсним спеціального дозволу», виданого компанії «Аркона».

При цьому, журналісти звернули увагу на те, що підлеглі Луценка у позові не використовують ключовий аргумент про занижену вартість спецдозволу, тобто потенційні збитки, завдані державі.

«​Якщо провести аналогію з грою в карти, то підлеглі Луценка, нібито в боротьбі за повернення державних надр, позбулися ключового, вирішального козиря – про занижену вартість, за якою родовище перейшло під контроль фірми з оточення Порошенка. Прокуратура судиться лише навколо процедурних моментів», – йдеться в розслідуванні журналістів.

Також у ГПУ заявили, що у чинному КПК України відсутній інститут «витребовування кримінальних проваджень», що унеможливлює його застосування на практиці через брак відповідних механізмів – способу реалізації, повноважень тощо:

«Вищенаведені обставини виключають наявність законних підстав для надання Національному антикорупційному бюро України матеріалів зазначеного вище кримінального провадження».

Утім, у НАБУ, детективи якого також розслідують обставини видачі дозволу на розробку родовища на Полтавщині за заниженою ціною, наполягають, що ця справа – їхня підслідність, а тому у 2018 році вже двічі НАБУ спробувало витребувати її у Генеральної прокуратури.

«Ми отримали відмову від керівництва з розслідування кримінальних проваджень у сфері економіки головного слідчого управління ГПУ. Потім друга спроба була у жовтні минулого року. І так само цього разу ми отримали відмову за підписом заступника генерального прокурора України у передачі матеріалів цієї справи», – розповіла журналістам речниця НАБУ Світлана Оліфіра.

«Стаття 216 Кримінально-процесуального кодексу України чітко передбачає, що прокурори Спеціалізованої антикорупційної прокуратури можуть визначати підслідність справ інших слідчих органів до підслідності Національного антикорупційного бюро України. Крім того, законом «Про Національне антикорупційне бюро України» визначено, що детективи НАБУ мають право витребувати будь-які кримінальні справи, які можуть стосуватися їхньої підслідності, або інші кримінальні справи. Для витребування таких справ достатньо рішення директора НАБУ, погодженого з прокурором. Відтак, твердження про відсутність у КПК інституту витребування в даному випадку свідчить про небажання ГПУ виконувати вимоги законодавства», – зазначив у коментарі «Схемам» юрист громадської організації «Центр протидії корупції» Андрій Савін.

У свою чергу редакція програми «Схеми» зауважила, що ГПУ було надано достатньо часу, щоб висловити свою позицію до ефіру, так, зокрема, у прес-службі Адміністрації президента, куди також звертались журналісти, відповіли 14 лютого, хоча запит від редакції там отримали 13-го. І ця відповідь була включена до ефіру.

Взимку 2018 року журналісти «Схем» розповіли, що компанія ТОВ «Аркона Газ-Енергія» сплатила за право розробки газового родовища на Полтавщині вдесятеро менше, ніж міг би отримати державний бюджет, якби ліцензію розіграли на аукціоні. А також довели, що з цією маловідомою компанією пов’язані люди з оточення президента Порошенка, зокрема член Вищої ради правосуддя Олексій Маловацький, та колишні менеджери з бізнес-структур Порошенка, в тому числі екс-директор його спортклубу «5 елемент».

Після цього у березні 2018 року НАБУ порушило кримінальне провадження за фактом можливого зловживання службовим становищем чиновниками Держгеонадр під час видачі «Аркона Газ-Енергія» спецдозволу на розробку Свистунківсько-Червонолуцького родовища у Полтавській області.

А вже через два місяці аналогічне провадження з такою ж фабулою порушили підлеглі Юрія Луценка – працівники Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генпрокуратури. При цьому, в Генпрокуратурі двічі відмовили НАБУ в передачі їм матеріалів своєї справи за підслідністю.

Законність видачі ліцензії зараз у рамках адміністративного позову Генпрокуратури щодо «Аркона Газ-Енергія» розглядають судді Шостого адміністративного апеляційного суду на чолі з суддею Галиною Земляною. А вже через тиждень після того, як Земляна отримала цю справу на розгляд, Вища рада правосуддя розпочала дисциплінарне провадження проти неї.

«Членом Вищої Ради правосуддя є Олексій Маловацький. Той самий, дружина якого як нотаріус оформлювала угоди для фірми «Аркона». Виходить, що доля бізнесу, до якого, схоже, має стосунок юрист із команди Порошенка Маловацький – залежить від судді, яка перебуває у нього з колегами «на гачку», – йдеться в розслідуванні «Схем».

 

Build a better website in less than an hour. Start for free at us.

У Луценка відреагували на розслідування «Схем», як його підлеглі допомагають оточенню Порошенка зберегти газовий бізнес

Генпрокуратура відреагувала на розслідування програми «Схеми: корупція в деталях» (спільний проект Радіо Свобода та телеканалу «UA: Перший») «Гра в піддавки» – у ньому журналісти виявили, що підлеглі генпрокурора Луценка допомагають оточенню президента Порошенка зберегти контроль над газовим родовищем на Полтавщині.

У своїй відповіді Генпрокуратура підтвердила, що звернулась до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (КНДІСЕ) з проханням провести експертизу, аби з’ясувати, скільки грошей недоотримав державний бюджет від продажу спецдозволу на розробку Свистунківсько-Червонолуцького родовища на Полтавщині фірмі «Аркона Газ-Енергія» – як встановили раніше «Схеми» – з оточення Петра Порошенка.

«На вирішення експертам поставлене питання щодо відповідності розрахунку вартості спеціального дозволу, отриманого за обставинами, що досліджуються у кримінальному провадженні. На теперішній час експертиза триває», – йдеться у відповіді ГПУ.

Водночас, за інформацією «Схем», нині в КНДІСЕ вже готується проект висновку експертів, який підтверджує, що спецдозвіл був проданий фірмі «Аркона» за адекватною ціною. Хоча «Укрнафта», яка також претендувала на це родовище, стверджує, що була готова заплатити за цю ліцензію на аукціоні вдесятеро більше.

Крім того, у своїй відповіді Генпрокуратура зазначила, що подала позов «в інтересах держави» щодо скасування наказу Державної служби геології та надр, а також щодо «визнання недійсним спеціального дозволу», виданого компанії «Аркона».

При цьому, журналісти звернули увагу на те, що підлеглі Луценка у позові не використовують ключовий аргумент про занижену вартість спецдозволу, тобто потенційні збитки, завдані державі.

«​Якщо провести аналогію з грою в карти, то підлеглі Луценка, нібито в боротьбі за повернення державних надр, позбулися ключового, вирішального козиря – про занижену вартість, за якою родовище перейшло під контроль фірми з оточення Порошенка. Прокуратура судиться лише навколо процедурних моментів», – йдеться в розслідуванні журналістів.

Також у ГПУ заявили, що у чинному КПК України відсутній інститут «витребовування кримінальних проваджень», що унеможливлює його застосування на практиці через брак відповідних механізмів – способу реалізації, повноважень тощо:

«Вищенаведені обставини виключають наявність законних підстав для надання Національному антикорупційному бюро України матеріалів зазначеного вище кримінального провадження».

Утім, у НАБУ, детективи якого також розслідують обставини видачі дозволу на розробку родовища на Полтавщині за заниженою ціною, наполягають, що ця справа – їхня підслідність, а тому у 2018 році вже двічі НАБУ спробувало витребувати її у Генеральної прокуратури.

«Ми отримали відмову від керівництва з розслідування кримінальних проваджень у сфері економіки головного слідчого управління ГПУ. Потім друга спроба була у жовтні минулого року. І так само цього разу ми отримали відмову за підписом заступника генерального прокурора України у передачі матеріалів цієї справи», – розповіла журналістам речниця НАБУ Світлана Оліфіра.

«Стаття 216 Кримінально-процесуального кодексу України чітко передбачає, що прокурори Спеціалізованої антикорупційної прокуратури можуть визначати підслідність справ інших слідчих органів до підслідності Національного антикорупційного бюро України. Крім того, законом «Про Національне антикорупційне бюро України» визначено, що детективи НАБУ мають право витребувати будь-які кримінальні справи, які можуть стосуватися їхньої підслідності, або інші кримінальні справи. Для витребування таких справ достатньо рішення директора НАБУ, погодженого з прокурором. Відтак, твердження про відсутність у КПК інституту витребування в даному випадку свідчить про небажання ГПУ виконувати вимоги законодавства», – зазначив у коментарі «Схемам» юрист громадської організації «Центр протидії корупції» Андрій Савін.

У свою чергу редакція програми «Схеми» зауважила, що ГПУ було надано достатньо часу, щоб висловити свою позицію до ефіру, так, зокрема, у прес-службі Адміністрації президента, куди також звертались журналісти, відповіли 14 лютого, хоча запит від редакції там отримали 13-го. І ця відповідь була включена до ефіру.

Взимку 2018 року журналісти «Схем» розповіли, що компанія ТОВ «Аркона Газ-Енергія» сплатила за право розробки газового родовища на Полтавщині вдесятеро менше, ніж міг би отримати державний бюджет, якби ліцензію розіграли на аукціоні. А також довели, що з цією маловідомою компанією пов’язані люди з оточення президента Порошенка, зокрема член Вищої ради правосуддя Олексій Маловацький, та колишні менеджери з бізнес-структур Порошенка, в тому числі екс-директор його спортклубу «5 елемент».

Після цього у березні 2018 року НАБУ порушило кримінальне провадження за фактом можливого зловживання службовим становищем чиновниками Держгеонадр під час видачі «Аркона Газ-Енергія» спецдозволу на розробку Свистунківсько-Червонолуцького родовища у Полтавській області.

А вже через два місяці аналогічне провадження з такою ж фабулою порушили підлеглі Юрія Луценка – працівники Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генпрокуратури. При цьому, в Генпрокуратурі двічі відмовили НАБУ в передачі їм матеріалів своєї справи за підслідністю.

Законність видачі ліцензії зараз у рамках адміністративного позову Генпрокуратури щодо «Аркона Газ-Енергія» розглядають судді Шостого адміністративного апеляційного суду на чолі з суддею Галиною Земляною. А вже через тиждень після того, як Земляна отримала цю справу на розгляд, Вища рада правосуддя розпочала дисциплінарне провадження проти неї.

«Членом Вищої Ради правосуддя є Олексій Маловацький. Той самий, дружина якого як нотаріус оформлювала угоди для фірми «Аркона». Виходить, що доля бізнесу, до якого, схоже, має стосунок юрист із команди Порошенка Маловацький – залежить від судді, яка перебуває у нього з колегами «на гачку», – йдеться в розслідуванні «Схем».

 

Build a better website in less than an hour. Start for free at us.

Мангер вийшов із СІЗО під заставу

Голова Херсонської облради Владислав Мангер, якого підозрюють в організації вбивства активістки Катерини Гандзюк, вийшов із СІЗО. Про це повідомляє «Громадське».

«Скажу тільки одне: треба далі співпрацювати зі слідством для того, щоб знайти реальних злочинців. Я повністю готовий допомагати і спрацювати скільки це буде потрібно слідству», — заявив Мангер.

Шевченківський райсуд Києва вирішив взяти під варту до 3 березня із можливістю внесення застави у майже 2,5 мільйона гривень голову Херсонської обласної ради Владислава Мангера, підозрюваного в організації вбивства активістки і чиновниці Катерини Гандзюк. Суд частково задовольнив клопотання сторони обвинувачення, яка просила про арешт без можливості застави. Захист Мангера оголосив про намір оскаржити це рішення.

ГПУ заявила про намір оскаржити рішення Шевченківського райсуду Києва щодо запобіжного заходу.

15 лютого за нього внесли заставу.

Владислав Мангер – один із тих, кого активісти кампанії «Хто замовив Катю Гандзюк?» пов’язують із нападом, який призвів до смерті 33-річної херсонської активістки і чиновниці Катерини Гандзюк.

11 лютого прокуратура оголосила йому підозру в організації вбивства активістки і чиновниці Катерини Гандзюк. Хоча Мангер заперечував свою причетність до злочину, 31 січня він оголосив при призупинення членства в партії «Батьківщина» на час розслідування. 10 лютого «Батьківщина» виключила Мангера з числа своїх членів.

7 лютого журналісти програми «Схеми» (спільний проект Радіо Свобода та каналу «UA:Перший») повідомили, що довірена особа Мангера Андрій Мурашкін влітку 2018 за безцінь здав в оренду базу відпочинку на березі моря ключовому підозрюваному у вбивстві Гандзюк Олексієві Левіну. Це сталося за тиждень до того, як Катерину Гандзюк облили кислотою, що зрештою призвело до її смерті.

Build a better website in less than an hour. Start for free at us.

Regina Is Already a King, but What About President?

So, Regina King walked into a 99-cent store. And what’d she get? A prophecy on her life.

No joke. King was shopping around — “sometimes people will say, ‘You at the 99-cent store?’ I like a bargain too” — when a woman walked up to her with something of a prediction.

“She said, ‘You don’t know it but you’re going to run for president.’ And I was like, ‘President of a company?’ She was like, ‘No… of the United States,’” King recalled, adding that she thought the woman was a clairvoyant.

“She said, ‘Close your eyes. You are. I see it,’” King continued. “I was like, ’Girl, I appreciate that but no— that’s not happening. I like my life too much. I like my family too much. I like my friends too much.”

The idea of King, 48, running for presidency isn’t too far-fetched. Rather, it’s not a stretch for people to jokingly ask her to: The seasoned actress is one of the most likable and genial celebrities in the industry, and one fans and peers are constantly rooting for. Remember Taraji P. Henson happily screaming at the top of her lungs when King won her first Emmy in 2015?

King has picked up two more Emmys since — earning acclaim and praise for her riveting roles in John Ridley’s anthology “American Crime” and Netflix’s “Seven Seconds,” where King stunned on-screen as the mother of a son killed by police.

Now King is hitting new heights with her first big screen role since 2010: Her portrayal of a devoted mother in Barry Jenkins’ “If Beale Street Could Talk” already won her honors at the Golden Globes and the Critics’ Choice Awards. She’s up for best supporting actress at the Academy Awards, pitting her against Oscar winners Emma Stone and Rachel Weisz; Amy Adams, a six-time Oscar nominee; and first-time Marina de Tavira, who co-starred in “Roma.”

″(Regina) has been stalwart in this industry for so long. For a long time, she was doing the work to do the work and I think the industry sort of catches up to wonderful artists like Regina. She shows up and does the work, whether it be in front or behind the camera, and the industry is taking notice,” said Colman Domingo, who plays King’s husband in “Beale Street.” ″I think it’s not only an Oscar nomination for ‘If Beale Street Could Talk,’ I think it’s also for her body of work.”

King called the nomination “extra-special” since it’s her first; the film also is also competing for best adapted screenplay and best original score at the Oscars on Feb. 24.

King has shined on-screen since she appeared on NBC’s “227” in 1985. Her credits include films like “Jerry Maguire,” ″Friday,” ″Ray,” ″Boyz n the Hood,” ″Enemy of the State” and “Miss Congeniality 2.”

But King traded movie roles for TV ones so she could easily raise her son — her regular date at awards show — in Los Angeles: “I wasn’t interested in homeschooling my son.”

“I had the conversation with my team,” she said, “and they felt like TV was going to be the best space for me to live in.”

She landed a starring role in TNT’s “Southland” in 2009, playing Detective Lydia Adams — a part originally not written for a black woman.

“Everyone at the agency had been put on notice, ‘Do not treat Regina King like a black actor. She is an actor,‘” King said. “I hadn’t even quite seen it that way, but that’s what they felt. It kind of started with ‘Legally Blonde 2.’ That was the reach out, like, ‘You know what, why don’t you guys consider Regina King?’”

More TV roles came to her, including “The Big Bang Theory,” ″Shameless,” ″American Crime,” ″The Leftovers” and “Seven Seconds” — all while film stars turned to TV and found success, from Nicole Kidman to Matthew McConaughey to Viola Davis. Even Meryl Streep is heading to the so-called “small screen.”

“I think of myself as a trailblazer for film actors going to television,” King said.

But no matter the screen, King always comes through. She’s known for digging deep into her roles, giving a dramatic, stirring performance that leaves audiences wanting more.

“I’m doing my research. I’m talking to real life people who’ve had these horrific experiences,” King said.

One of the real people was Marion Gray-Hopkins, whose son was killed by police officers. King spoke extensively with Gray-Hopkins as she prepped for “Seven Seconds,” which also earned her a Golden Globe nomination.

While King is usually able to leave the drama on the set, she said it was hard to escape the madness of the TV series.

“I called my son so much (for) just like random things. He couldn’t watch all of ‘Seven Seconds.’ He saw the first episode, and he tried to watch the second. He was like, ‘I can’t.’ He said, ‘It feels like that’s me,’” King said. “And he was like, ’Now I get why you were calling me with just like weird stuff, like, ‘Did you remember to put the clothes in the dryer? I’m like, yeah mom. I put the cleaning towels in the dryer. Did you feed the dog?’ I just wanted to hear his voice.”

King’s son, Ian Alexander Jr., will be by her side at the Academy Awards on Feb. 24 to cheer her on — just like so many others.

“I feel the love,” she said. “I can just be anywhere, from the grocery store to wherever. Sometimes, it’ll be the sweetest thing, I’ll get a woman that’s just like 70, 80-years-old say, ‘Just thank you. Thank you for just representing us.’”

“I’m just living my life and trying to remain a good person and give what I get and remain open so that what I get is good, so that’s what I can put back out. But you’re not thinking about how your walk always effects people that you don’t know,” she added.

But still, she’s not running for president.

“When you make the choice to be in the public’s eye, you are letting go of anonymity. You’re letting go of some things that you want to hold dear and protect. … For a president, that’s on level 9 million,” she said. “I am all here for sacrifices, but not that one.”

Build a better website in less than an hour. Start for free at us.

про уродов и людей