У Мінську не змогли домовитися про нове «хлібне» перемир’я на Донбасі

У столиці Білорусі Мінську 19 червня пройшло друге після обрання президентом України Володимира Зеленського засідання Тристороньої контактної групи щодо врегулювання ситуації на Донбасі друге. 

На минулому засіданні, 5 червня, сторони домовилися 19 червня підписати нову угоду про перемир’я. Вона має передбачати ефективні механізми для її реалізації та контролю. Проте такої згоди сьогодні не дійшли, повідомив представник ОБСЄ на переговорах посол Мартін Сайдік. 

«Попри очевидну зацікавленість сторін у так званому «хлібному» перемир’ї вони не змогли дійти згоди щодо тексту спільної заяви», — сказав Сайдік.

Він висловив надію, що це станеться до 2 липня, коли відбудеться наступне засідання групи в Мінську.

Сторонам не вдалося також досягти домовленості щодо розведення сил та засобів ураження в районі Станиці Луганської.

Представник України в Тристоронній контактній групі Леонід Кучма після засідання 19 червня в Мінську заявив, що Рада національної безпеки і оборони може переглянути торговельні обмеження щодо окремих районів Донецької та Луганської областей після повернення українських активів в українське правове поле.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, станом на кінець грудня 2018 року, за час конфлікту загинули близько 13 тисяч людей із усіх його боків, майже 30 тисяч – поранені.

Кучма в Мінську назвав умови зняття торговельних обмежень щодо ОРДЛО

Рада національної безпеки і оборони може переглянути торговельні обмеження щодо окремих районів Донецької та Луганської областей після повернення українських активів в українське правове поле, заявив представник України в Тристоронній контактній групі Леонід Кучма після засідання 19 червня в Мінську.

«Вся наша робота має бути дорогою з двостороннім рухом, всі процеси повинні відбуватися виключно на засадах обопільності. Тільки після повернення українських активів в українське правове поле може йтися про перегляд рішення РНБО щодо впровадження торгівельних обмежень по відношенню до ОРДЛО», – процитувала слова Кучми у Facebook його речниця Дарка Оліфер.

Ключовими темами переговорів у Мінську залишаються питання безпеки, обміну утримуваними особами та інші.

«Безпековій підгрупі доручено опрацювати підготовку до так званого «хлібного перемир’я». В цих умовах Спеціальна моніторингова місія ОБСЄ повинна отримати надійний та безпечний доступ по всій території України згідно з її мандатом», – вказала речниця представника України.

Про будь-які досягнуті рішення 19 червня учасники переговорів не повідомляли.

Наступне засідання Тристоронньої контактної групи в Мінську заплановане на 2 липня.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, станом на кінець грудня 2018 року, за час конфлікту загинули близько 13 тисяч людей із усіх його боків, майже 30 тисяч – поранені.

Спільна слідча група оголошує нові дані розслідування щодо катастрофи «Боїнга-777» (трансляція)

Спільна слідча група 19 червня оголосить нові результати своєї роботи – спершу родинам загиблих у літаку, потім громадськості. Що саме буде оголошено, в цьому органі розслідування заздалегідь не повідомили.

Спільна слідча група працює в Нідерландах, громадян яких було найбільше у збитому літаку – 193. У групі, крім нідерландців, працюють представники Бельгії, Австралії і Малайзії, що теж втратили в ньому своїх громадян, і України, на території якої був здійснений напад на літак.

Трансляція «Настоящего времени» – проекту Радіо Свобода у співпраці з «Голосом Америки».

Раніше проект журналістських розслідувань Bellingcat оприлюднив свої дані щодо причетних до збиття «Боїнга».

Літак «Боїнг-777» «Малайзійських авіаліній», що виконував рейс із Амстердама в Куала-Лумпур, був збитий над зоною збройного конфлікту на сході України 17 липня 2014 року. Загинули 298 людей – усі, хто перебував на борту.

Міжнародна слідча група під керівництвом прокуратури Нідерландів оголосила перші попередні офіційні підсумки розслідування. У доповіді йдеться про те, що зенітно-ракетна установка «Бук», із якої збили «Боїнг», була доставлена на територію України з Росії. Місце пуску ракети – селище Первомайське, яке перебувало під контролем проросійських сепаратистів. До числа підозрюваних, згідно з доповіддю, входять близько 100 осіб.

У Кремлі заявили, що доповідь не можна вважати «остаточною правдою», а висновки слідчих у Москві назвали «попередніми». У МЗС Росії назвали доповідь «упередженою».

 

СБУ проводить обшук у Рищука в межах розслідування вбивства Гандзюк

Служба безпеки України підтвердила проведення обшуків у межах розслідування вбивства херсонської активістки Катерини Гандзюк. Про це повідомила речниця спецслужби Олена Гітлянська.

«Сьогодні слідчі СБУ дійсно проводять низку обшуків на Херсонщині, у тому числі у колишнього заступника голови Херсонської облдержадміністрації Євгена Рищука. Слідчі дії відбуваються в межах розслідування справи щодо замовного вбивства Катерини Ганзюк. За рішенням слідчого до завершення розслідування деталі справи розголошуватись не будуть. Обшуки проходять за дорученням генпрокурора після наради у нього», – вказала Гітлянська у Facebook.

 

6 червня суд оголосив вирок (від 3 до 6 з половиною років ув’язнення) п’ятьом обвинуваченим у скоєнні нападу на активістку й чиновницю з Херсона Катерину Гандзюк. Вирок суду може бути оскаржений упродовж 30 днів. Справа щодо замовників нападу на Гандзюк виділена в окреме провадження.

Чиновниця Херсонської міської ради, активістка Катерина Гандзюк померла 4 листопада 2018 року. Це сталося через три місяці після того, як її облили концентрованою сірчаною кислотою у Херсоні.

Після смерті активістки справу перекваліфікували на «умисне вбивство», однак згодом ГПУ змінила кваліфікацію підозрюваного у замовленні злочину Владислава Мангера на «умисне тілесне ушкодження, вчинене способом, що має характер особливого мучення, або вчинене групою осіб, а також з метою залякування потерпілого або інших осіб, або вчинене на замовлення, або спричинило смерть потерпілого». Мангер причетність до злочину відкидає.

У справі про замах на Гандзюк були затримані підозрювані у виконанні і організації нападу, але замовників офіційно не встановили.

 

За минулу і поточну добу на Донбасі 1 військовий загинув, 6 травмовані – штаб

У штабі Операції об’єднаних сил повідомили, що в результаті обстрілів підтримуваних Росією бойовиків на Донбасі за минулу добу і станом на початок поточної один український військовослужбовець загинув, четверо поранені і ще двоє зазнали бойових травмувань.

«18 червня збройні формування Російської Федерації 11 разів порушили режим припинення вогню. З них чотири рази – із застосуванням заборонених Мінськими угодами мінометів калібру 120 та 82 міліметри. Противник також обстрілював наших захисників з гранатометів різних систем, великокаліберних кулеметів та стрілецької зброї», – йдеться в повідомленні штабу на сторінці у Facebook.

За даними штабу, від початку поточної доби бойовики тричі обстріляли позиції ЗСУ.

Представники угруповання «ЛНР» заявляють у ранковому зведенні про три обстріли їхніх позицій, бойовики з угруповання «ДНР» поки не поширюють на своїх ресурсах інформацію про порушення режиму тиші.

Унаслідок конфлікту на сході України з квітня 2014 року, за оцінками ООН станом на 31 грудня 2018 року, загинули від 12 тисяч 800 до 13 тисяч людей.

Перемир’я, про які домовлялися на засіданнях Тристоронньої контактної групи в Мінську, порушувалися практично відразу. При цьому сторони заперечують свою вину в цих порушеннях і звинувачують противників у провокаціях.

Майбутнє України визначатиметься у найближчі 3 місяці – Волкер закликав США підтримати Зеленського

Росія не є єдиною загрозою стабільності України – спецпредставник США

«Опозиційний блок» не зможе включити до списку Єфремова – ЦВК

Олександру Єфремову інкримінують, зокрема, державну зраду, організаційне сприяння створенню й діяльності угруповання «ЛНР»

У заарештованого кримськотатарського активіста Газієва погіршився стан здоров’я – адвокат

У заарештованого після масових обшуків в Криму 27 березня кримськотатарського активіста Сервета Газієва погіршився стан здоров’я в СІЗО Ростова-на-Дону. Про це проекту Радіо Свобода Крим.Реалії повідомив адвокат Газієва Олександр Стасюк.

«В черговий раз у Газієва погіршився стан здоров’я. Я дізнався про це позавчора і відразу зв’язався з організацією, яка допомагала організувати медобстеження першого разу. Це відділення руху «За права людини» в Ростові. У четвер планується засідання ОНК, в ході якого розглянуть питання надання допомоги Сервету Газієву. За нашою інформацією, належної медичної допомоги він не отримує. Тобто після обстеження лікування йому призначено, але йому ставлять уколи, які просто знімають симптоми хвороби. Але не проводять повного лікування», – розповів адвокат Газієва.

У березні 2019 року в анексованому Росією Криму пройшли масові обшуки, після яких були затримані двадцять кримських татар. Через кілька днів в Ростові-на-Дону і на кордоні з Херсонською областю були затримані ще четверо. Один з них, Раїм Айвазов, згодом розповів в суді, що співробітники ФСБ імітували його розстріл, щоб змусити підписати свідчення.

Всіх затриманих звинувачують в участі у терористичній організації «Хізб ут-Тахрір». Правозахисна організація «Меморіал» визнала усіх затриманих політв’язнями.

про уродов и людей