Президент США Дональд Трамп заперечив заяви про його імпічмент на тлі повідомлень про ймовірний тиск із його боку на президента України Володимира Зеленського щодо розслідування проти його політичного конкурента Джо Байдена.

На питання, наскільки серйозно він сприймає погрози імпічментом з боку Конгресу, Трамп після прибуття 23 вересня в штаб-квартиру ООН в Нью-Йорку сказав журналістам: «Зовсім ні».

«У нас була відмінна телефонна розмова. Всі знають, що це просто полювання на відьом від демократів», – зазначив Трамп.

Днями видання The Washington Post та інші американські ЗМІ повідомили, що американський розвідник написав скаргу через телефонну розмову президента США Дональда Трампа з неназваним іноземним лідером. 19 вересня генерального інспектора розвідки Майкла Аткінсона допитали за зачиненими дверима в Палаті представників США про скаргу співробітника розвідки. The Washinghton Post нагадало, що за кілька тижнів до скарги президент США Дональд Трамп мав телефонну розмову з президентом України Володимиром Зеленським.

Сам Трамп назвав «фейковими новинами» інформацію про скаргу на нього.

21 вересня колишній віце-президент США Джо Байден, основний кандидат Демократичної партії США на виборах президента 2020 року закликав розслідувати інформацію про те, що Трамп у телефонній розмові з Зеленським буцімто тиснув на того, закликаючи почати розслідування проти Байдена та його сина.
…

Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков заявив про «упередженість формулювань» у провадженні, порушеному Державним бюро розслідувань проти ексголови Верховної Ради Андрія Парубія.

«Справа ДБР по Парубію та Одесі. Розумію, ще не могли за заявою не відкрити ЄРДР, – вимога КПК. Не розумію упередженості формулювань. Очікую, відповідно до закону та здорового глузду, закриття провадження та спростування абсурдних звинувачень», – написав Аваков у твітері.

 

Колишній голова Верховної Ради та народний депутат від «Європейської солідарності» Андрій Парубій повідомив 23 вересня, що Державне бюро розслідувань відкрило кримінальне провадження щодо нього через сутички 2 травня 2014 року в Одесі.

«ДБР відкрило проти мене кримінальне провадження. За організацію захисту Одеси весною 2014-го. Щоправда, у своєму листі ДБР це називає «масовими заворушеннями». Ось такий документ», – написав Парубій у Facebook.

Читайте також: ДБР: Навіщо президенту Зеленському розширювати повноваження Труби?

У документі, який оприлюднив народний депутат, йдеться, що Державне бюро розслідувань з 23 серпня 2019 року здійснює розслідування злочину, передбаченого статтею 294 Кримінального кодексу України (масові заворушення), «за фактом створення та координування Парубієм А. В. громадських озброєних угруповань з метою вчинення масових заворушень 02.05.2014 на території міста Одеси».

Державне бюро розслідувань наразі офіційно не коментувало інформацію.

2 травня 2014 року через протистояння між проукраїнськими та проросійськими активістами загинули 48 людей – шість із них у центрі міста від вогнепальних поранень, а 42 – через пожежу в Будинку профспілок на Куликовому полі.

 
…

Київський апеляційний суд скасував ухвалу Баришівського районного суду Київської області від 11 червня про заборону Катерині Рожковій виконувати посадові обов’язки першої заступниці голови Національного банку України, повідомила пресслужба НБУ.

У регуляторі наголосили, що суд не має права встановлювати Національному банку та членам його правління заборону виконувати повноваження.  

Крім того, згідно із повідомленням, законодавством не передбачені можливості припинення, призупинення або заборони здійснення повноважень заступника голови Національного банку «за рішенням суду».

11 червня Баришівський районний суд Київської області заборонив Катерині Рожковій брати участь у засіданнях правління Національного банку України та виконувати посадові обов’язки першої заступниці голови НБУ. Регулятор оскаржив рішення суду.

Перший заступник голови НБУ Катерина Рожкова неодноразово публічно виступала на захист позиції щодо необхідності націоналізації «Приватбанку», зокрема, заявляла, що колишні власники вивели з цієї фінансової установи понад 5 мільярдів доларів. Після цього в НБУ ініціювали розслідування міжнародної аудиторської компанії, яку довело цей факт.

У Національному банку Рожкова опікується питаннями банківського нагляду. Багато власників збанкрутілих банків звинувачують її у так званому «банкопаді» 2014–2016 років. У НБУ наполягають, що очистили ринок від банків, потенційно небезпечних для стабільності фінансової системи.

 
…

Міський голова Києва Віталій Кличко повідомив про зареєстрований у Верховній Раді України альтернативного законопроєкту про столицю.

«Ми запропонували альтернативний законопроєкт про столицю (проект закону про внесення змін до Закону України «Про столицю України – місто-герой Київ» 2143-1 від 19.09.2019), що вже зареєстрований у Верховній Раді. Там чітко прописано, що у киян має залишитись право обирати владу в своєму місті. І ця влада повинна бути підзвітною і відповідальною виключно перед киянам, а не призначатися згори», – сказав Кличко.

Він зазначив, що незалежно від того, чи це законопроєкт від провладної більшості чи альтернативний, обидва проекти мають бути представлені на громадське обговорення, дискусію з експертами і тільки після цього виноситися на голосування в парламенті.

13 вересня у парламенті був зареєстрований проєкт закону «Про внесення змін до Закону України «Про столицю України – місто-герой Київ», який передбачає проведення позачергових виборів мера та міськради 8 грудня 2019 року. Згідно з документом, голову Київської міської державної адміністрації призначає та звільняє президент за поданням Кабінету міністрів. Передбачається, що ця посада стане «не сумісною з будь-якою іншою посадою».

Кабінет міністрів України 4 вересня погодив звільнення Віталія Кличка з посади голови Київської міської державної адміністрації. Кличко назвав це рішення незаконним.
…

Президент США Дональд Трамп висловився щодо закликів представника «Демократичної партії» Джо Байдена розслідувати його розмову із українським президентом Володимиром Зеленським.

«Я абсолютно нічого поганого не сказав. Все було ідеально», – заявив Трамп у розмові з журналістами у неділю.

За його словами, розмова стосувалася корупції, і у нього не було наміру «нашкодити» Байдену чи його сім’ї.

Колишній віце-президент США Джо Байден, основний кандидат Демократичної партії США на виборах президента 2020 року 21 вересня закликав розслідувати інформацію про те, що президент США Дональд Трамп у телефонній розмові з українським колегою Володимиром Зеленським тиснув на того, закликаючи почати розслідування проти Байдена та його сина.

Раніше Байден також закликав оприлюднити розшифровку вказаної розмови.

Міністр закордонних справ України Вадим Пристайко 20 вересня заперечив, що президент США Дональд Трамп тиснув на президента Володимира Зеленського під час телефонної розмови. Він зазначив, що Зеленський має право, аби зміст його розмови з іншим президентом залишився в таємниці, а американські слідчі мають повне право «діставати» цю інформацію у США. «Я знаю, про що була розмова, і я думаю, що ніякого тиску не було», – сказав Пристайко в інтерв’ю «Громадському».

Раніше цього тижня видання The Washington Post та інші американські ЗМІ повідомили, що американський розвідник написав скаргу через телефонну розмову президента США Дональда Трампа з неназваним іноземним лідером.

The Washington Post із посиланням на двох колишніх американських посадовців пише, що слова Трампа викликали занепокоєння настільки, що співробітник розвідки, який працював у Білому домі, звернувся зі скаргою до генерального інспектора розвідки.

The New York Times із посиланням на двох людей, знайомих із ситуацію, пише, що «принаймні частина звинувачень стосуються України». Видання додає, що наразі невідомо, про що саме йде мова.

Виконувач обов’язків директора національної розвідки наразі відмовляється передати до Конгресу деталі скарги, як того вимагає закон.

19 вересня генерального інспектора розвідки Майкла Аткінсона допитали за зачиненими дверима в Палаті представників США про скаргу співробітника розвідки. Він відмовився обговорювати зміст скарги, посилаючись на відсутність повноважень.

The Washinghton Post нагадало, що за кілька тижнів до скарги президент США Дональд Трамп мав телефонну розмову з президентом України Володимиром Зеленським.

Демократи в Палаті представників уже почали розслідування, щоб зрозуміти, чи Трамп та його адвокат Руді Джуліані намагаються змусити українську владу почати розслідування проти потенційного опонента Трампа Джо Байдена на виборах президента США у 2020 році.

 
…

У Львові біля пам’ятника Іванові Франку 22 вересня відбувся письменницький марафон на підтримку українських в’язнів Кремля «Листи з-за ґрат». Участь у ньому взяли колишній політв’язень Олег Сенцов, правозахисник, дисидент Мирослав Маринович, письменник Андрій Курков, акторка Римма Зюбіна, громадський діяч Алім Алієв. Вони прочитали листи тих, хто зараз перебуває за ґратами, а також їхніх рідних.

 

«Дякую всім львів’янам, українцям і мешканцям різних країн, які підтримували мене та всіх українських політв’язнів. У мене зараз дуже багато роботи. Але найголовніше – це боротьба за інших наших полонених, які перебувають за ґратами у Криму, Росії і на Донбасі. Одна людина не може зробити нічого, але всі разом ми можемо зробити дуже багато. Я сподіваюсь, що ми всі зможемо повернути наших хлопців додому. Слава Україні!», – наголосив під час відкриття марафону режисер Олег Сенцов.

 

Правозахисник, дисидент Мирослав Маринович зачитав лист автора Радіо Свобода Миколи Семени, який рівно 2 роки тому, 22 вересня, був засуджений у Криму, і зараз перебуває під домашнім арештом, йому заборонено публічно висловлюватись. Учасники письменницького марафону також зачитали листи активістів Ремзи Бекірова, Сервера Мустафаєва, Руслана Сулейманова, Станіслава Асєєва.

 

Другий рік поспіль під час «Форуму видавців» у Львові організовують акцію на підтримку українських в’язнів Кремля. До марафону приєднується PEN Ukraine, двоє членів цієї організації – Станіслав Асєєв і Микола Семена є заручниками Кремля.

За даними Центру громадянських свобод, у Росії та окупованому Криму лишилися за ґратами щонайменше 86 людей. За даними Служби безпеки України, бойовики на Донбасі утримують у полоні 227 українців.
…

Ніякої «формули Штайнмаєра», узгодженої з кимось, не існує, заявив у програмі «Рандеву» на «5 каналі» п’ятий президент України, народний депутат Петро Порошенко.

«Ніякої угоди Штайнмаєра не існує в природі. Немає угоди Штайнмаєра. Ніякої формули Штайнмаєра, нібито з кимось узгодженої, не існує», – наголосив колишній голова держави.

За словами Порошенка, були пропозиції тоді міністра закордонних справ Німеччини Франка Вальтера Штайнмаєра, серед яких проведення виборів, які би відповідали всім критеріям ОБСЕ, були вільними, демократичними та відповідали вільному волевиявленню громадян.

«Я хочу вам розповісти про останню зустріч у Берліні з Путіним (президентом Росії Володимиром Путіним – ред.), Меркель (канцлером Німеччини Ангелою Меркель – ред.), французьким президентом і вашим покірним слугою, коли Путін розповів про формулу Штайнмаєра, написану Лавровим (міністром закордонних справ Росії Сергієм Лавровим – ред.). Я кажу: «Даруйте, ось лист двох міністрів закордонних справ, Франції та Німеччини, де вони викладають, що це – формула Штайнмаєра. Будь ласка, подивіться». Він, Путін, бере цю форму, читає і каже: «Ні, це зовсім не те, у нас Лавров написав формулу Штайнмаєра». Я кажу: “Перепрошую, але ніякий Лаврів нічого нам писати не буде. Тим паче, що за цим столом сидить сам Штайнмаєр, і ви можете у нього запитати, пане Путін». – «Не буду я його питати, ви його переагітували, ми будемо ґрунтуватися на наших пропозиціях» – ось стиль ведення переговорів Росією», – розповів Порошенко.

18 вересня за підсумками засідання Тристоронньої контактної групи з врегулювання ситуації на Донбасі спецпредставник від ОБСЄ Мартін Сайдік заявив, що сторони продовжать дискусії з питань імплементації «формули Штайнмаєра», розведення сил і засобів ураження від лінії зіткнення й обміну полоненими.

Представник Росії на переговорах Борис Гризлов стверджував, що Україна відмовилася підписати «формулу Штайнмаєра».

Нещодавно президент України Володимир Зеленський заявив, що Київ наполягає на зустрічі лідерів країн «нормандського формату» у вересні. Він зазначив, що лідери країн «нормандської четвірки» розглядатимуть «формулу Штайнмаєра» та всі пункти Мінських домовленостей».

 

Цю формулу запропонував свого часу колишній міністр закордонних справ Німеччини і на той час голова ОБСЄ Франк-Вальтер Штайнмаєр. Згідно з його пропозиціями, Донбас отримує «особливий статус» (тимчасово набуває чинності закон про особливості місцевого самоврядування в ОРДЛО) в день проведення виборів на окупованих територіях, іще до виведення чи роззброєння незаконних збройних формувань (російських гібридних сил); після того ОБСЄ засвідчує законність таких виборів, закон набуває чинності постійно.

 
…

Сьогодні, 22 вересня, виповнюється два роки з дня винесення вироку автору Радіо Свобода і Крим.Реалії, кримському журналісту Миколі Семені.

У вересні 2019 року на нараді ОБСЄ з обліку людського виміру у Варшаві глава НСЖУ Сергій Томіленко висловив солідарність з переслідуваними Росією українськими і кримськотатарськими журналістами і закликав до припинення цих переслідувань. Зокрема, глава НСЖУ нагадав про Миколу Семену.

Тимчасовий повірений у справах США в Україні Вільям Тейлор 10 вересня згадав про переслідуваних російською владою та підтримуваними нею бойовиками авторів Радіо Свобода Миколу Семену, Станіслава Асєєва та Олега Галазюка. «Коли мова зайшла за героїв нашого часу… Є троє ваших колег Микола Семена, Станіслав Асєєв і Олег Галазюк. Вони, на жаль, не тут, бо вони перебувають у несвободі», – сказав Тейлор в Американському домі в Києві, де 10 вересня презентували фільм «Підірвати свободу», створений до 65-річчя Української редакції Радіо Свобода.

Генеральний секретар Європейської федерації журналістів Рікардо Гутієррес рішуче засудив вирок підконтрольного Кремлю Залізничного районного суду Сімферополя українському журналісту, автору Радіо Свобода і Крим.Реалії Миколі Семена. Відповідну заяву Гутієрреса було оприлюднено 22 вересня 2017 року на сайті Європейської федерації журналістів.

 

22 вересня 2017 року в Сімферополі підконтрольний Кремлю Залізничний районний суд засудив Миколу Семену до двох із половиною років умовно з випробувальним терміном на три роки і забороною займатися публічною діяльністю. У грудні того ж року підконтрольний Кремлю Верховний суд Криму частково пом’якшив вирок Семені в частині додаткового покарання, скоротивши термін заборони публічної діяльності до двох років.
…