All posts by Zhlopo

До Центральної виборчої комісії надійшла інформація про замінування

До Центральної виборчої комісії України в Києві надійшла інформація про замінування будівлі.

Будівля ЦВК перебуває під посиленим патрулюванням.

Центральна виборча комісія продовжує підрахунок голосів на дострокових парламентських виборах. Наразі члени ЦВК опрацювали 98,34% протоколів.

Партія «Слуга народу» набирає 43% голосів у багатомандатному окрузі, «Опозиційна платформа – За життя» – 13%, «Батьківщина» – 8%, «Європейська солідарність» – 8%, «Голос» – майже 6%. 

За даними ЦВК, явка виборців склала 49,84%. Наразі «Слуга народу» здобуває понад 250 депутатських мандатів.

Разумков про Кабмін: ми б хотіли там бачити людей не за партійним принципом

«Слуга народу» хоче відмовитися від партійного принципу під час формування Кабінету міністрів, повідомив лідер партії Дмитро Разумков в інтерв’ю виданню «РБК-Україна».

«Ми не вважаємо, що повинен бути квотний принцип. Ми вважаємо, що повинен бути принцип професіоналізму. Я вважаю, що це абсолютно правильна і коректна позиція», – сказав Разумков.

21 липня в Україні відбулися дострокові парламентські вибори. За даними ЦВК, явка виборців склала 49,84%. Наразі «Слуга народу» здобуває понад 250 депутатських мандатів.

Членів Кабінету міністрів затверджує Верховна Рада.

Ексголову Запорізької ОДА, про елітне майно якого розповідали «Схеми», відпустили під особисте зобов’язання

Солом’янський районний суд Києва 19 липня відпустив під особисте зобов’язання колишнього очільника Запорізької облдержадміністрації Костянтина Бриля, якому оголосили підозру в декларуванні недостовірної інформації – в основу офіційного провадження лягли дані з розслідування програми «Схеми: корупція в деталях» (спільний проект Радіо Свобода і телеканалу «UA:Перший») «Спецагент із Запоріжжя».

​За повідомленням Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, слідчий суддя частково задовольнив клопотання обвинувачення – і зобов’язав Костянтина Бриля: прибувати до детектива, прокурора, суду за кожною вимогою, не відлучатися з міста Києва без їхнього дозволу, повідомляти їх про зміну місця проживання та/або роботи, утримуватися від спілкування, що стосується обставин даного кримінального провадження з низкою свідків.

​9 липня детективи НАБУ за погодженням із прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури повідомили колишньому очільнику Запорізької облдержадміністрації Костянтину Брилю про підозру в декларуванні недостовірної інформації.

За даними слідства, Костянтин Бриль, який протягом квітня 2016-червня 2019 року очолював Запорізьку обласну державну адміністрацію, всупереч закону не подав декларацію за 2015 рік та не вказав численне майно в деклараціях за 2016-2017 роки. Йдеться про об’єкти нерухомості, у тому числі земельну ділянку, автомобілі, а також доходи та корпоративні права, на загальну суму майже 35 мільйонів гривень та 8 мільйонів гривень відповідно.

Раніше «Схеми» виявили, що Костянтин Бриль був єдиний головою ОДА, який у 2016 році не подав е-декларацію – хоча згідно із законом «Про запобігання корупції», він мав прозвітувати про свої статки до 1 листопада.

​Журналісти також встановили, що Костянтин Бриль, згідно з інформаційною довідкою Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, є власником понад 40 соток землі та двох будинків на 625 та 282 квадратних метрів в елітному поселенні Пуща-Водиця у Києві. Три з чотирьох гектарів йому подарував батько – Іван Бриль, який також майже все життя пропрацював на держслужбі.

​Також Бриль має п’ятеро дітей: двох синів та трьох доньок. На своїх сторінках у мережі Facebook сини вказали, що живуть і навчаються в Німеччині. Про заможне життя дітей Костянтина Бриля також свідчить сторінка в Instagram його доньки: відпочинок на яхті на Лазуровому узбережжі Франції, Маямі, Мальдіви, Лондон.

Дружина Костянтина Бриля Майя є власницею квартири площею 222 квадратні метри та гаража в центрі Києва, однокімнатної квартири під Києвом, а також мисливського будинку в урочищі «Діброва» у Київській області.

Сам Бриль тоді пояснив журналістам, що не оприлюднювати декларацію йому тоді наказала СБУ: «Не маю права порушити наказ. Я є чинним офіцером Служби безпеки України. Для всіх офіцерів без винятку: для Бриля, для Іванова, для Петрова є особливий порядок подачі до НАЗК наших декларацій. Я її подав. І розкрити цю декларацію, яка містить набагато більше інформації, ніж звичайна декларація, яку я подавав і вона була загальнодоступною, я не маю права порушувати наказ».

 

У Чехії білорусу, який воював на боці угруповання «ДНР», загрожує 15 років в’язниці

Влада Чехії висунула звинувачення в тероризмі громадянину Білорусі Олексію Ф. за участь у бойових діях в Донбасі. Про це повідомляє видання Deník N.

За даними видання, в період з 2014 до 2016 роки білорус, який постійно живе в Чехії, кілька разів виїжджав на непідконтрольну українському урядові територію Донецької області, де брав участь у боях на боці підтримуваних Росією бойовиків. У 2018 році цією особою зацікавився чеський Національний центр боротьби з організованою злочинністю.

У липні органи поліції Чехії порушили стосовно іноземного громадянина справу в зв’язку з участю в збройному конфлікті, підтвердив співробітник Верховної прокуратури.

Заступник Верховного прокурора Чехії Адам Башни пояснив, що, відповідно до чеського права, приєднання до сил, що воювали проти законної, визнаної на міжнародному рівні влади України, є злочином.

За звинуваченням у тероризмі громадянину Білорусі загрожує до 15 років позбавлення волі. 40-річний білорус уже відбуває в Чехії покарання за заподіяння тяжкої шкоди здоров’ю.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

Унаслідок бойових дій, за оцінками ООН станом на 31 грудня 2018 року, загинули від 12 тисяч 800 до 13 тисяч людей.

Вибори до Ради: змінився «бронзовий призер»

Центральна виборча комісія станом на 6:15 23 липня підрахувала понад 92,43 відсотка протоколів на позачергових виборах до Верховної Ради України. Перше місце, за цими даними, по багатомандатному виборчому округу посідає партія «Слуга народу» (43,11%).

Значно відстає від лідера «Опозиційна платформа – За життя» (13,03%), а от із третьої позиції «Європейську солідарність» (8,15%) зміщує «Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина» (8,18%). Останньою серед тих, хто потрапляє до парламенту, є партія «Голос» (5,87%).

За попередніми даними, більшість голосів у одномандатних округах отримали кандидати від партії Володимира Зеленського «Слуга народу». Найбільше мандатів за «мажоритаркою» представники президентської партії отримали в Дніпропетровській області, жодного – в Донецькій.

У столиці представники «Слуги народу», за попередніми даними, здобули підтримку в усіх 13 округах.

Читайте також: Відомі політики, які не проходять у Раду. Список

Явка виборців, за даними ЦВК, склала 49,84%. Це найнижча активність виборців на парламентських виборах в Україні.

Суд у Москві розгляне справи кримських татар, затриманих біля Верховного суду Росії

У Таганському районному суді Москви 29 липня пройдуть засідання з розгляду адміністративних справ проти кримськотатарських активістів, затриманих біля Верховного суду Росії, повідомляє об’єднання «Кримська солідарність».

Російська поліція затримала активістів 11 липня під будівлею суду, де проходив розгляд апеляції на вирок у бахчисарайській «справі Хізб ут-Тахрір». Активісти стояли з плакатами «Наші діти – не терористи», «Припиніть репресії в Криму». На них були складені протоколи за статтею «порушення встановленого порядку проведення зборів» Кримінального кодексу Росії.

Міністерство закордонних справ України висловило «рішучий протест у зв’язку з неправомірним затриманням російськими силовиками кримських татар».

Після російської анексії Криму навесні 2014 року на півострові регулярно відбуваються обшуки у незалежних журналістів, громадських активістів, активістів кримськотатарського національного руху, членів Меджлісу кримськотатарського народу, а також кримських мусульман, підозрюваних у зв’язках із забороненою в Росії і на території анексованого нею Криму організацією «Хізб ут-Тахрір».

 

На окрузі у Львові, до якого мав претензії Вакарчук, перемагає висуванка від «Голосу»

Кандидатка від партії «Голос» Святослава Вакарчука перемагає на 118-му одномандатному виборчому окрузі у Львові. За даними підрахунку понад 99% голосів виборців, оприлюдненими на сайті Центральної виборчої комісії, Галина Васильченко набирає 31,51% голосів виборців, у той час, як її головний конкурент, депутат попереднього скликання Богдан Дубневич – 30,12%.

Різниця між кандидатами складає понад тисячу голосів.

Дубневич визнав поразку, у фейсбуці він написав, що тепер «шанс із наведення порядку на окрузі» випав його конкурентові.

Напередодні, згідно з екзит-полом, переможцем на окрузі називали кандидата від партії «Голос» Галину Васильченко, але зранку 22 липня, за даними ЦВК, лідирував самовисуванець, депутат попереднього скликання Богдан Дубневич.

Читайте також: Рекордна конкуренція мажоритарників: понад півтори сотні кандидатів від Львівщини на 12 місць у Раді

Лідер партії «Голос» Святослав Вакарчук 22 липня на брифінгу звинуватив членів ОВК в тому, що вони вдалися до порушень щодо кандидатки від його політичної сили. Також, за його словами, ОВК оголосила про перерву до 11 ранку 23 липня.

У комісії звинувачення заперечили.

«Це надуманий конфлікт. Нас здивувала позиція Святослава Вакарчука, який на брифінгу назвав комісію корумпованою, що ми відстоюємо певного кандидата, хоча у нас немає представників від кандидатів серед членів. Нас звинуватили у зволіканні з підрахунком голосів. Представники партії «Голос» уночі, з 21 на 22 липня, і 22 липня намагались провокувати членів ОВК, перешкоджали проведенню підрахунку голосів. Члени ОВК обурені такими діями і наклепом, бо ми не затримували підрахунок і не припиняли роботу. До ОВК входить 139 дільничних комісій і на 9 ранку ми мали 89% опрацьованих протоколів», – заявив член Окружної виборчої комісії №118 Андрій Лозинський.

 

Україна має проводити амбітніші реформи під керівництвом досвідченого прем’єра – Гармс

Німецький політик Ребекка Гармс заявляє, що Україна має проводити амбітніші реформи, а процесом має керувати досвідчений прем’єр. Про це вона сказала 22 липня у коментарі Радіо Свобода у Києві, куди Гармс приїхала у складі місії міжнародних спостерігачів.

«З огляду на російську агресію реформи в Україні проводити важко. Але потрібно продовжити вже початі реформи у багатьох секторах і бути абмітнішими. Виглядає, що саме цього очікують українці від новообраних депутатів», – вважає Гармс.

У розмові з Радіо Свобода вона позитивно оцінила перебіг голосування: «Я помічаю зростання професіоналізму у проведенні виборів».

Гармс привітала політичну силу президента Володимира Зеленського з перемогою і побажала успіху: «У нього величезна підтримка людей, щоб змінювати Україну, проводити далі реформи. На ньому величезна відповідальність, сподіваюся, що надії, які покладають українці на демократичні сили у Верховній Раді, справдяться».

Ребекка Гармс утрималася від відповіді на запитання, яку кандидатуру на посаду прем’єра України вона вважає найкращою.

«Я думаю, що Україні потрібен сильний і досвідчений прем’єр, який зможе продовжити реформи, – зауважила Гармс. – Не знаю, хто увійде до коаліції, але сподіваюся, що це буде об’єднання молодих, демократичних сил. Прем’єр, чоловік чи жінка, має бути досвідченим в економічній царині. Існує багато цікавих імен, сподіваюся, що українські політики зроблять найкращий вибір».

Німецький політик, екс-голова фракції Зелених у Європарламенті, спостерігає за проведенням виборів в Україні з 2004 року.

21 липня в Україні пройшли дострокові парламентські вибори. На посади народних депутатів претендують майже шість тисяч кандидатів.

Явка виборців, за даними ЦВК, склала 49,84%. Це найнижча активність виборців на парламентських виборах в Україні.

За попередніми даними ЦВК, до парламенту проходять п’ять партій. Перше місце, за цими даними, посідає партія «Слуга народу» (42,90%).

Значно відстають від лідера «Опозиційна платформа – За життя» (12,95%), «Європейська солідарність» (8,31%), «Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина» (8,11%), партія «Голос» (6,05%).