Конституційний суд Польщі визнав неконституційними поправки до закону про Інститут національної пам’яті із визначеннями «українські націоналісти» та «Східна Малопольща».

Відповідні положення минулого року опротестував президент Польщі Анджей Дуда. Він вважає, що визначення «українські націоналісти» та «Східна Малопольща» є неточними, що перешкоджає точному визнанню забороненого діяння і, таким чином, це порушує конституційний принцип точності права, повідомляє «Польське радіо».

Президент України Петро Порошенко привітав рішення польського КС та подякував Дуді.

Читайте також: «Закон буде змінений» – Лукаш Адамський про польський «антибандерівський» закон

26 січня Сейм Польщі, нижня палата парламенту, вніс зміни до закону про Інститут національної пам’яті, який забороняє пропаганду тоталітарних ідеологій і визначає злочинною участь «бандерівських націоналістів» у знищенні єврейського населення та геноциду громадян міжвоєнної Польщі на території Волині та «Східної Малопольщі», тобто Галичини. Згідно зі змінами, порушників оновленого закону каратимуть грошовими штрафами або ув’язненням до трьох років.

Окрім того, закон передбачав тюремне ув’язнення на термін до трьох років за звинувачення поляків за поширення ідей про вину польського народу або держави в Голокості. Однак наприкінці червня цю норму із документу прибрали.

Читайте також: Ізраїль звинувачує Польщу в прагненні змусити свідків Голокосту мовчати

МЗС України у своїй заяві засудило рішення Сейму Польщі про заборону пропаганди «бандерівських націоналістів», назвавши це «черговою спробою нав’язати однобічне трактування історичних подій».
…

Конституційний суд Польщі визнав неконституційними поправки до закону про Інститут національної пам’яті із визначеннями «українські націоналісти» та «Східна Малопольща».

Відповідні положення минулого року опротестував президент Польщі Анджей Дуда. Він вважає, що визначення «українські націоналісти» та «Східна Малопольща» є неточними, що перешкоджає точному визнанню забороненого діяння і, таким чином, це порушує конституційний принцип точності права, повідомляє «Польське радіо».

Президент України Петро Порошенко привітав рішення польського КС та подякував Дуді.

Читайте також: «Закон буде змінений» – Лукаш Адамський про польський «антибандерівський» закон

26 січня Сейм Польщі, нижня палата парламенту, вніс зміни до закону про Інститут національної пам’яті, який забороняє пропаганду тоталітарних ідеологій і визначає злочинною участь «бандерівських націоналістів» у знищенні єврейського населення та геноциду громадян міжвоєнної Польщі на території Волині та «Східної Малопольщі», тобто Галичини. Згідно зі змінами, порушників оновленого закону каратимуть грошовими штрафами або ув’язненням до трьох років.

Окрім того, закон передбачав тюремне ув’язнення на термін до трьох років за звинувачення поляків за поширення ідей про вину польського народу або держави в Голокості. Однак наприкінці червня цю норму із документу прибрали.

Читайте також: Ізраїль звинувачує Польщу в прагненні змусити свідків Голокосту мовчати

МЗС України у своїй заяві засудило рішення Сейму Польщі про заборону пропаганди «бандерівських націоналістів», назвавши це «черговою спробою нав’язати однобічне трактування історичних подій».
…

Керівник «Укрзалізниці» Євген Кравцов заявив про спрощення алгоритму купівлі квитків для людей з інвалідністю.

«Від сьогодні люди з інвалідністю зможуть придбати пільгові квитки онлайн. Під час оформлення через інтернет інформація про посвідчення, яке дає право на пільговий проїзд, перевіряється в режимі реального часу. Раніше для цього треба було їхати виключно у каси на вокзалах», – написав він у Facebook.

За словами Кравцова, зараз послуга працює у тестовому варіанті лише на сайті, в подальшому – буде доступний і в мобільному додатку.

Як зазначає «Укрзалізниця» під час оформлення пільгового квитка через інтернет інформація про посвідчення, яке дає право на проїзд, перевіряється в режимі реального часу в Централізованому банку даних з проблем інвалідності Міністерства соціальної політики. А те у свою чергу інформує, що для перевірки наявної інформації про пільгове посвідчення в Централізованому банку даних з проблем інвалідності громадянам необхідно звернутися до органу соціального захисту населення за зареєстрованим або фактичним місцем проживання.

 
…

Генпрокуратура завершила досудове розслідування справи колишнього голови Національного банку України та першого віце-прем’єр-міністра України Арбузова, якому інкримінується зловживання своїм службовим становищем у складі злочинної організації, що призвело до розтрати активів Нацбанку на суму 220 мільйонів гривень.

Про це генпрокурор Юрій Луценко написав у Facebook.

Як повідомила прес-служба Генпрокуратури, зазначеній особі інкримінується розтрата при створенні всупереч положень Закону України «Про Національний банк України» та Закону України «Про телебачення та радіомовлення» за рахунок активів цього особливого центрального органу державного управління підконтрольної телерадіоорганізації ТОВ «Банківське телебачення».

На даний час учасникам кримінального провадження відкрито його матеріали для ознайомлення з ними та подальшого скерування обвинувального акту до суду для розгляду по суті.

Читайте також: Олександр Клименко і «вагон» проблем​

Арбузов очолював Нацбанк із грудня 2010 до січня 2013 року. Також виконував обов’язки прем’єр-міністра України з кінця січня по кінець лютого 2014 року. Його оголосили в розшук у травні 2014-го після перемоги Революції гідності.
…

За таке рішення проголосувало 229 парламентарів
…

Слідчий російського Слідкому в Криму Астеміров Агзагов припинив кримінальну справу проти жительки Ялти Еліни Мамедової, обвинуваченої в розпалюванні ненависті і ворожнечі за репости декількох дописів у соцмережі «ВКонтакте».

Про це повідомляє проект Радіо Свобода Крим.Реалії з посиланням на адвоката міжнародної правозахисної групи «Агора» Олексія Ладіна.

За його словами, 9 січня Ладін направив клопотання слідчому про припинення кримінального переслідування Мамедової у зв’язку з відсутністю в її діях складу злочину. 11 січня Агзагов виніс відповідну постанову.

«Кримінальна справа і кримінальне переслідування Мамедової підлягає припиненню … за відсутністю у її діянні складу злочину, оскільки злочинність і караність інкримінованих їй діянь були усунені новим кримінальним законом», – пише слідчий в постанові, що є в розпорядженні Крим.Реаліі.

Агзагов також зазначає, що направить листа до Росфінмоніторинг про виключення Мамедової з російського переліку терористів і екстремістів.

Президент Росії Володимир Путін 27 грудня підписав закон про часткову декриміналізацію 282-ї статті російського Кримінального кодексу про порушення ненависті або ворожнечі. Тепер, на переконання Кримської правозахисної групи, звинувачені і засуджені за цією статтею кримчани можуть розраховувати на перегляд їхніх справ у суді.

​Із обшуком до Еліни Мамедової російські силовики прийшли 13 червня минулого року.Її тоді не заарештували, але вилучили всю техніку та взяли підписку про невиїзд. Пізніше стало відомо, що Мамедовій інкримінують розпалювання ворожнечі – за репости у VK, датовані 2014-м та 2015-м роками.

Більше тут: Три справи про «інтернет-екстремізм» у Криму: що відомо

Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року. Міжнародні організації визнали окупацію і анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу ввели ряд економічних санкцій. Росія заперечує окупацію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості».
…

Одним із головних питань залишається стан поранених українських моряків, яких утримує Росія, заявила уповноважений Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова.

«Ми вимагаємо підтверджену медичними довідками офіційну інформацію про стан здоров’я наших моряків», – написала Денісова після заходу, присвяченому результатам судів у столиці Росії Москві, на яких морякам продовжили термін тримання під вартою.

Вона зазначила, що попросила дипломатів посилити тиск на російську владу через порушення Росією норм міжнародного гуманітарного права.

«Також наполягла на не лише збереженні, а й подальшому посиленні відповідних санкцій», – пише Денісова.

15 та 16 січня суд у Москві продовжив арешт 24 українських моряків.

Судові засідання проходили в закритому режимі на прохання Федеральної служби безпеки Росії. Українських моряків, які відмовилися відповідати на питання суду, заявляючи, що є військовополоненими, звинувачують у порушенні державного кордону Росії. Адвокати заявили низку клопотань, більшу частину, в тому числі про визнання обвинувачених військовополоненими, суд відхилив.

Російські силовики захопили 24 українських моряків і три кораблі поблизу Керченської протоки 25 листопада.

 
…

Одним із головних питань залишається стан поранених українських моряків, яких утримує Росія, заявила уповноважений Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова.

«Ми вимагаємо підтверджену медичними довідками офіційну інформацію про стан здоров’я наших моряків», – написала Денісова після заходу, присвяченому результатам судів у столиці Росії Москві, на яких морякам продовжили термін тримання під вартою.

Вона зазначила, що попросила дипломатів посилити тиск на російську владу через порушення Росією норм міжнародного гуманітарного права.

«Також наполягла на не лише збереженні, а й подальшому посиленні відповідних санкцій», – пише Денісова.

15 та 16 січня суд у Москві продовжив арешт 24 українських моряків.

Судові засідання проходили в закритому режимі на прохання Федеральної служби безпеки Росії. Українських моряків, які відмовилися відповідати на питання суду, заявляючи, що є військовополоненими, звинувачують у порушенні державного кордону Росії. Адвокати заявили низку клопотань, більшу частину, в тому числі про визнання обвинувачених військовополоненими, суд відхилив.

Російські силовики захопили 24 українських моряків і три кораблі поблизу Керченської протоки 25 листопада.

 
…

Президент України Петро Порошенко підписав закон, який запроваджує штрафи за булінг (цькування) учнів, свідчать дані на сайті Верховної Ради.

Документ, зокрема, доповнює Кодекс України про адміністративні правопорушення статтею 173-4. Вона визначає булінг як «діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого».

Згідно з документом, булінг карається штрафом від 50 до 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (850-1700 гривень) або громадськими роботами на строк від 20 до 40 годин. Якщо цькування вчинене повторно або групою людей, покарання стає жорсткішим – від 100 до 200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (1700-3400 гривень) штрафу або громадські роботи на строк від 40 до 60 годин.

Якщо правопорушення вчинене малолітніми або неповнолітніми особами віком від 14 до 16 років, їхніх батьків або опікунів каратимуть штрафом від 50 до 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від 20 до 40 годин.

Верховна Рада підтримала відповідний законопроект 18 грудня 2018 року.
…

Президент України Петро Порошенко підписав закон, який запроваджує штрафи за булінг (цькування) учнів, свідчать дані на сайті Верховної Ради.

Документ, зокрема, доповнює Кодекс України про адміністративні правопорушення статтею 173-4. Вона визначає булінг як «діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого».

Згідно з документом, булінг карається штрафом від 50 до 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (850-1700 гривень) або громадськими роботами на строк від 20 до 40 годин. Якщо цькування вчинене повторно або групою людей, покарання стає жорсткішим – від 100 до 200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (1700-3400 гривень) штрафу або громадські роботи на строк від 40 до 60 годин.

Якщо правопорушення вчинене малолітніми або неповнолітніми особами віком від 14 до 16 років, їхніх батьків або опікунів каратимуть штрафом від 50 до 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від 20 до 40 годин.

Верховна Рада підтримала відповідний законопроект 18 грудня 2018 року.
…