All posts by Zhlopo

Україна домовляється про широку програму допомоги НАТО у безпеці військових сховищ – Клімкін

Для посилення безпеки складів військових боєприпасів Україна вже може використовувати ресурси, які надає НАТО, але йдуть домовленості про значно ширшу програму допомоги у цій сфері, заявив міністр закордонних справ України Павло Клімкін.

«Ми вже можемо використовувати існуючі можливості. Це і поради НАТО стосовно дизайну, стосовно того, яким чином ми маємо будувати ці сховища. І стосовно процедури їхнього моніторингу, що є дуже важливим. Це і щодо відповідного обладнання, якого ми потребуємо», – пояснив Радіо Свобода Павло Клімкін.

Міністр закордонних справ зауважує, що союз НАТО не буде будувати Україні сховищ, але готовий послідовно у цьому допомагати, бо Київ домовляється про значно ширшу програму співпраці у цій сфері.

«Після попередніх трагічних подій ми вже розмовляли з НАТО, і зараз ми домовляємося про набагато ширшу за змістом і за динамікою програму співпраці», – сказав він.

На військових складах біля Ічні Чернігівської області в ніч на 9 жовтня почалися вибухи й пожежі. Результати цього не подолані досі. У прокуратурі відкрили кримінальне провадження за частиною 3 статті 425 Кримінального кодексу України (недбале ставлення військової службової особи до служби, якщо воно спричинило тяжкі наслідки, вчинене в умовах особливого періоду, крім воєнного стану). Слідчі не відкидають і версію теракту на території арсеналу.

Це вже не перший випадок таких інцидентів на військових складах України.

Build a better website in less than an hour. Start for free at us.

У деяких питаннях між Києвом і Будапештом є прогрес, по інших треба ще розмовляти – Клімкін

Україна та Угорщина дійшли цілковитої згоди щодо того, що назва «уповноваженого» угорського уряду у справах Закарпаття має бути змінена, але щодо інших розбіжностей консультації мають тривати. Про це, повідомляє з Люксембурга кореспондент Радіо Свобода, після зустрічі з міністром закордонних справ Угорщини Петером Сійярто заявив голова МЗС України Павло Клімкін.

«Ми повністю домовилися, що назва їхнього «уповноваженого» буде іншою. По-друге, після відео та всіх цих подій (в інтернеті оприлюднили відеозапис роздачі громадянства Угорщини в консульстві на Закарпатті – ред.) нам потрібні реальні комплексні консульські консультації, і ми домовилися щодо їхнього проведення», – заявив голова українського дипломатичного відомства, додаючи, що наступна зустріч із угорським колегою має відбутися у 24 жовтня у Варшаві на форумі з питань безпеки.

«І, звичайно, говорили про всі наші інші «улюблені» теми», – додав Клімкін у твітері.

Клімкін зазначив, що для владнання суперечностей перед Києвом і Будапештом ще залишається чимало роботи.

«Є дискусія, з деяких питань є прогрес: щодо консультацій, зміни назви посади «уповноваженого», про наступну зустріч. Про інші питання, звичайно, треба розмовляти далі. Це не кінець цієї складної історії, але лінія консультацій і розмови у нас є», – сказав український міністр.

Тим часом Петер Сійярто після консультацій із Павлом Клімкіним знову висловив занепокоєння занесенням до списку на сайті проекту «Миротворець» понад 500 імен громадян України, яким Угорщина видала і своє громадянство, а також петицією на сайті Верховної ради щодо депортації угорців (ідеться про петицію, що пропонує тих, хто отримав паспорти громадян Угорщини, позбавляти українського громадянства як «перевертнів» «із наступною депортацією до їхньої нової батьківщини – Угорщини»; ця петиція за три тижні набрала трохи більше як 500 підписів із 25 тисяч, які вона мала б зібрати за три місяці, щоб бути розглянутою – ред.).

«Я сподіваюся, що запевнення з боку представника України у владнанні цих проблем не залишаться тільки словами, а будуть якомога швидше втілені на ділі. І це не є двостороннім питанням, бо утиски прав меншин та етнічних груп – це міжнародне питання, і ми будемо використовувати всі наявні міжнародні механізми для знаходження на них належної відповіді», – заявив Сійярто, висловивши сподівання, що «українські партнери також хочуть вирішити цю проблему».

Голова угорської дипломатії і його колега з України взяли участь у зустрічі міністрів закордонних справ у рамках програми «Східного партнерства» ЄС.

Петер Сійярто, виступаючи 11 жовтня на прес-конференції в Будапешті, обіцяв закарпатським угорцям, що вони і надалі можуть розраховувати на допомогу «материнської держави».

Позаминулого тижня міністр закордонних справ України Павло Клімкін назвав неадекватним рішення Будапешта вислати українського консула у відповідь на проголошення Києвом персоною «нон-ґрата» угорського дипломата. Перед тим, 26 вересня, Клімкін під час переговорів у штаб-квартирі ООН з угорським міністром закордонних справ Петером Сійярто офіційно повідомив про вимогу відкликати консула Угорщини в українському Берегові, або він буде висланий із країни.

У вересні поширене в соцмережах та ЗМІ відео, як в одному з консульств Угорщини на Закаопатті масово видають угорські паспорти українським громадянам, а також інструктують приховувати цей факт від української влади, призвело до різких політичних заяв як в Україні, так і в Угорщині.

Крім того, ще один дипломатичний скандал викликало призначення Угорщиною урядового уповноваженого з питань розвитку Закарпаття, відповідального також за програму розвитку угорськомовних дитячих садків у Карпатському басейні (в українській термінології – басейні річок Тиси і Дунаю – ред.). У Києві зажадали пояснень від угорської сторони, бо до сфери компетенції цього уповноваженого віднесено частину суверенної території України.

Угорщина вже було погодилася раніше змінити назву посади на більш нейтральну (раніше цей же посадовець був урядовим комісаром, відповідальним за співпрацю між прикордонним регіоном Угорщини Саболч-Сатмар-Береґ і Закарпатською областю України), але потім відступила від тієї обіцянки.

Ці суперечки додалися до інших – навколо українського закону про освіту і законопроекту про державну мову, які, на думку Будапешта, обмежать права угорської меншини в Україні. Київ ці звинувачення відкидає. Проте через ці суперечності Угорщина, зокрема, блокує розвиток відносин між Україною і НАТО.

Build a better website in less than an hour. Start for free at us.

Угорщина завжди готова до консультацій з Україною – Сійярто

Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто заявив, що Будапешт зацікавлений у добрих стосунках із Києвом і готовий до консультацій.

Як сказав він після зустрічі зі своїм колегою з України Павлом Клімкіним у Люксембурзі, Будапешт бажає, щоб його східний сусід був сильною та демократичною державою, яка дотримується міжнародних зобов’язань та розглядає власні нацменшини як джерело сили, у тому числі й угорську меншину.

Сійярто наголосив, що його країна завжди готова до проведення консультацій. Угорщина очікує, що Україна не лише на словах, а й на ділі доведе, що прагне вирішити ситуацію, що склалася, а не загострювати її, заявив він.

Міністр нагадав, що його країна надала 27,5 мільярдів форинтів (майже 100 мільйонів доларів США) на підтримку розвитку української економіки за останні 4 роки. 2600 українських дітей, чиї батьки брали участь у боях на сході України, оздоровлювалися в Угорщині, також 36 бійців АТО пройшли тут лікування. Міністр додав, що Угорщина допомогла у проблемі з очищенням питної води на заході України, а також забезпечила можливість безкоштовного навчання сотні студентів із України в угорських вишах.

Петер Сійярто висловив сподівання, що, зі свого боку, Україна також ухвалить такі рішення, які сприятимуть просуванню справи у бік вирішення. Разом із тим, міністр висловив занепокоєння стосовно зміни закону про освіту в Україні, зокрема про внесені зміни та обіцянки Києва після тривалих міждержавних суперечок, яких, однак, українська сторона, за його твердженням, не дотримується.

Також Сійярто має застереження і до закону про мову. «Угорщина не може трактувати прийняття київським парламентом закону про мову у першому читанні як крок у бік вирішення суперечностей (між двома країнами – ред.). Якщо закон ухвалять у такій формі, це зробить неможливим використання угорської мови у ЗМІ та культурі», – сказав чільний угорський дипломат.

Угорщина так само занепокоєна фактом, що особисті дані громадян України, які отримали й угорське громадянство, і досі є доступними для всіх на сайті «Миротворець», заявив угорський міністр. У цьому зв’язку Сійярто звернувся до Клімкіна з проханням здійснити необхідні кроки у справі.

Він повідомив, що два міністри домовилися про надання дозволу на діяльність почесних консулів – по одному в Угорщині та Україні. Сійярто також заявив, що Угорщина готова змінити суперечливу назву посади міністерського уповноваженого (Іштвана Ґрежі – ред.), який відповідає за програми розвитку економіки на Закарпатті. Водночас відкриється можливість закрити справу щодо дозволу на діяльність нового посла Угорщини у Києві, зазначив Петер Сійярто.

Голова угорської дипломатії і його колега з України взяли участь у зустрічі міністрів закордонних справ у рамках програми «Східного партнерства» ЄС.

Позаминулого тижня міністр закордонних справ України Павло Клімкін назвав неадекватним рішення Будапешта вислати українського консула у відповідь на проголошення Києвом персоною «нон-ґрата» угорського дипломата. Перед тим, 26 вересня, Клімкін під час переговорів у штаб-квартирі ООН з угорським міністром закордонних справ Петером Сійярто офіційно повідомив про вимогу відкликати консула Угорщини в українському Берегові, або він буде висланий із країни.

У вересні поширене в соцмережах та ЗМІ відео, як в одному з консульств Угорщини в Україні масово видають угорські паспорти українським громадянам, а також інструктують приховувати цей факт від української влади, призвело до різких політичних заяв як в Україні, так і в Угорщині.

Крім того, ще один дипломатичний скандал викликало призначення угорського посадовця Іштвана Ґрежі на пост урядового уповноваженого з питань розвитку Закарпаття, а також відповідального за програму розвитку угорськомовних дитячих садків у Карпатському басейні (в українській термінології – басейні річок Тиси і Дунаю – ред.). У Києві зажадали пояснень від угорської сторони, бо до сфери компетенції цього уповноваженого віднесено частину суверенної території України.

Ці суперечки додалися до інших – навколо українського закону про освіту і законопроекту про державну мову, які, на думку Будапешта, обмежать права угорської меншини в Україні.

Через ці суперечності Угорщина, зокрема, блокує розвиток відносин між Україною і НАТО.

Build a better website in less than an hour. Start for free at us.

Український міністр розповів про зміст зустрічі з генсекретарем НАТО

Міністр закордонних справ України Павло Клімкін повідомив, про що говорив із генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенберґом.

«Практична взаємодія на Чорному і Азовському морях, посилення безпеки сховищ боєприпасів, ефективніша діяльність наших трастових фондів та проектів. Як завжди – дружня і плідна зустріч з генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенберґом», – написав Клімкін у мережі Twitter.

У Брюсселі в штаб-квартирі НАТО 15 жовтня відбулася зустріч міністра закордонних справ України Павла Клімкіна і генерального секретаря Північноатлантичного альянсу Єнса Столтенберґа. Про це вдень повідомила місія України при НАТО у мікроблозі Twitter, не розкриваючи змісту зустрічі.

Build a better website in less than an hour. Start for free at us.

Тягнибок заявив, що не висуватиме свою кандидатуру на посаду президента

Лідер ВО «Свобода» Олег Тягнибок заявив, що не буде висувати свою кандидатуру на посаду президента України.

Під час мітингу перед маршем з нагоди 76-ї річниці створення Української повстанської армії Тягнибок висловив сподівання, що такий крок допоможе знайти порозуміння в націоналістичному таборі й домовитися про висування єдиного кандидата. Тягнибок пропонує обрати таким колишнього заступника голови Верховної Ради, голову секретаріату ВО «Свобода» Руслана Кошулинського.

Під час виборів 2014 року Тягнибок набрав 1,16 відсотка голосів.

Наступні президентські вибори в Україні мають відбутися 31 березня 2019 року.

Build a better website in less than an hour. Start for free at us.

На книжковій виставці у Франкфурті провели мовчазну акцію на підтримку Сенцова

На книжковій виставці в німецькому місті Франкфурт 13 жовтня біля російського стенду провели мовчазну акцію на підтримку українського режисера Олега Сенцова та інших українських політв’язнів у Росії й анексованому Криму.

Про це повідомив у Facebook програмний директор «Кримського дому» Алім Алієв.

«Росіяни розгубилися і сиділи нерухомо (слухачів їхньої презентації було менше, ніж людей, які прийшли на акцію). Свій стенд вони оформили в агресивному червоному тоні з радянським шрифтом і без тіні смаку», – написав він.

На фотографіях видно, що в акції брав участь уповноважений президента України у справах кримськотатарського народу, народний депутат України Мустафа Джемілєв.

У Франкфурті на книжковій виставці Андрій Курков, Сергій Плохій, Вікторія Амеліна і Юрій Дуркот прочитали оповідання Олега Сенцова англійською та німецькою мовами.

Цього місяця стало відомо, що Олег Сенцов 6 жовтня припиняє голодування, яке оголосив 14 травня з вимогою звільнити всіх українських політв’язнів, які перебувають у російських в’язницях. У листі він пояснив це загрозою примусового годування.

Build a better website in less than an hour. Start for free at us.

Прокуратура Естонії висунула підозри п’ятьом турфірмам за продаж путівок до Криму

Державна прокуратура Естонії порушила кримінальну справу стосовно п’яти естонських туристичних фірм, які підозрюються в організації туристичних поїздок до анексованого Криму, пише естонське видання Postimees.

«Державна прокуратура підтверджує, що в офісах п’яти турфірм були проведені обшуки у зв’язку з підозрою, що фірми могли організувати туристичні поїздки до окупованих Росією Криму й Севастополя, куди, відповідно до рішення Європейського союзу про санкції, заборонено організовувати турпоїздки й надавати там туристичні послуги», – цитує видання прес-секретаря держпрокуратури Каареля Калласа.

Він також додав, що прокуратура не клопоче про взяття будь-кого з них під варту.

Каллас нагадав, що 2014 року Європейський союз запровадив санкції на надання послуг в Криму й Севастополі.

«Цей захід запроваджений спільно всіма країнами ЄС і спрямований на те, щоб дати чіткий сигнал про те, що жодна країна ЄС не визнає незаконної анексії Криму і Севастополя Росією», – підкреслив Каллас.

Читайте також: Посольство України засудило візит делегації зі Швейцарії в окупований Крим

Раніше повідомлялося, що за даними підконтрольного Кремлю Міністерства курортів і туризму Криму, анексований Крим із початку року прийняв 5,6 мільйона туристів, що майже на третину більше показників 2017 року.

Інформації про кількість відпочивальників на анексованому півострові з незалежних джерел немає.

На території Криму і Севастополя 16 березня 2014 року відбувся невизнаний світом «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.

Міжнародні організації визнали окупацію й анексію Криму незаконними й засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили низку економічних санкцій.

Build a better website in less than an hour. Start for free at us.

Україна не ув’язнюватиме за подвійне громадянство і нікого не депортує – Павло Клімкін

Свідомі українці повинні відмовитися від подвійного громадянства, але ніхто їх карати у будь-якому випадку чи ув’язнювати не буде. Про це на прес-конференції в Ужгороді заявив міністр закордонних справ Павло Клімкін, який перебуває на Закарпатті з робочою поїздкою та зустрічається з громадами національних меншин.

«Нашим законодавством не передбачене подвійне громадянство. Є питання, яким чином діяти далі. Свідомі громадяни мають відмовитися самі. Зараз такого не відбувається, паспортів дуже багато, – прокоментував Павло Клімкін. – У нашому законодавстві не передбачено покарання, якщо ти звичайний громадянин, ніхто не потягне у в’язницю. Але Стаття 19 закону про держслужбу це забороняє. Думаю, що після останніх подій, ті, хто розуміє, що мають подвійне громадянство і перебувають на держслужбі, мають здійснити відповідні кроки. Потрібно дотримуватися українських законів»

МЗС не має методик виявлення громадян з паспортами інших країн, і це не справа відомства, каже Клімкін. Інші відповідні служби це робити можуть, але ніхто не розпочинає полювання за угорською чи іншими громадами в Україні.

За словами міністра, зустрічі з угорською громадою в Ужгороді засвідчили, що її представники готові дотримуватися українських законів.

«Ми маємо над цим далі працювати, повинні зменшити емоційний градус і підняти градус розуміння», – додав Павло Клімкін. – Сьогоднішня ситуація, це розуміють обидві сторони, вигідна Росії. Одне з моїх звернень було дуже просте: Росія зараз збільшить свої зусилля щодо дестабілізації ситуації тут не у два-три рази, а у десятки разів. Пильнуйте і не намагайтеся розкручувати емоції там, де це сприяє Росії».

Міністр також зауважив, що угорську громаду турбує ситуація стосовно петиції на сайті Верховної Ради з пропозицією депортувати закарпатців, які мають угорське громадянство. Він запевнив, що МЗС засуджує такі петиції.

«Про яку депортацію можна говорити, ми за це не караємо. Тут якісь такі ідіотські міфи циркулюють, – додав Павло Клімікін.

Читайте також: Паспорти розбрату і вигнання консулів: чого далі очікувати у відносинах Києва і Будапешта

Він також прокоментував останні заяви керівника МЗС Угорщини Петера Сіярто, з яким зустрічатиметься вже наступного тижня.

«МЗС Угорщини часто висловлюється, орієнтуючись на внутрішню політику. Я намагаюся робити заяви з огляду на реальну ситуацію. По-друге, у нас є кілька тем, для розмови з Петером Сіярто. Вони стосуються не тільки Закарпаття», – сказав Павло Клімкін.

Виступаючи 11 жовтня на прес-конференції в Будапешті, очільник МЗС Угорщини Петер Сійярто пообіцяв закарпатським угорцям, що вони і надалі можуть розраховувати на допомогу «материнської держави».

Минулого тижня міністр закордонних справ України Павло Клімкін назвав неадекватним рішення Будапешта вислати українського консула у відповідь на проголошення Києвом персоною «нон-ґрата» угорського дипломата. Перед тим, 26 вересня, Клімкін під час переговорів у штаб-квартирі ООН з угорським міністром закордонних справ Петером Сійярто офіційно повідомив про вимогу відкликати консула Угорщини в українському Берегові або він буде висланий з країни.

У вересні поширене в соцмережах та ЗМІ відео, що в одному з консульств Угорщини в Україні масово видають угорські паспорти українським громадянам, призвело до різких політичних заяв як в Україні, так і в Угорщині.

Build a better website in less than an hour. Start for free at us.