All posts by Zhlopo

Трамп підписав закон про оборонний бюджет. Україна отримає $250 млн

13 серпня президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп підписав закон про «Бюджет США на 2019 рік на потреби національної оборони».

Загалом, документ передбачає спрямування 716 мільярдів доларів на оборону.

В заяві Білого дому вказується, що «безпрецедентна підтримка дозволить Вашингтону стримувати супротивників і потужно провадити мирну політику адміністрації Трампа».

Бюджет посилює підтримку США союзникам в Європі проти російської агресії через надання фінансування для ініціативи стримування.

«У протистоянні цим небезпекам, ми знаємо, що слабкість – найбільш певний шлях до конфлікту і надзвичайна потужність є найбільш певним засобом нашої оборони», – цитує президента Трампа Білий дім.

Як повідомлялось раніше, одна зі статей документу дозволяє виділити Міністерству оборони США 250 мільйонів доларів для надання безпекової допомоги Україні. У цю суму закладено 50 мільйонів доларів на оборонні летальні види озброєнь, повідомляє посольство України у США.​

Документ включає положення про продовження співпраці з Україною у питанні кібербезпеки, який передбачає допомогу Києву у посиленні власних спроможностей щодо захисту від кібератак.

Також у розділі про «посилення стримування російської агресії у Європі» йдеться про посилену безпекову допомогу Україні та підтримку реформ оборонного сектору.

Бюджет назвали на честь голови сенатського комітету з питань збройних сил Джона Маккейна, який бореться із важкою онкологією. Підписуючи документ, Трамп не згадав Маккейна, який, попри приналежність до однієї партії, часто критикує президента.

Однак, президент згадав інших сенаторів і конгресменів, причетних до написання законопроекту.

«Нас би не було сьогодні на цій церемонії, якби не віддана робота представників Конгресу, які тяжко працювали для ухвалення NDAA», – сказав Трамп.

Build a better website in less than an hour. Start for free at us.

Трамп підписав закон про оборонний бюджет. Україна отримає $250 млн

13 серпня президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп підписав закон про «Бюджет США на 2019 рік на потреби національної оборони».

Загалом, документ передбачає спрямування 716 мільярдів доларів на оборону.

В заяві Білого дому вказується, що «безпрецедентна підтримка дозволить Вашингтону стримувати супротивників і потужно провадити мирну політику адміністрації Трампа».

Бюджет посилює підтримку США союзникам в Європі проти російської агресії через надання фінансування для ініціативи стримування.

«У протистоянні цим небезпекам, ми знаємо, що слабкість – найбільш певний шлях до конфлікту і надзвичайна потужність є найбільш певним засобом нашої оборони», – цитує президента Трампа Білий дім.

Як повідомлялось раніше, одна зі статей документу дозволяє виділити Міністерству оборони США 250 мільйонів доларів для надання безпекової допомоги Україні. У цю суму закладено 50 мільйонів доларів на оборонні летальні види озброєнь, повідомляє посольство України у США.​

Документ включає положення про продовження співпраці з Україною у питанні кібербезпеки, який передбачає допомогу Києву у посиленні власних спроможностей щодо захисту від кібератак.

Також у розділі про «посилення стримування російської агресії у Європі» йдеться про посилену безпекову допомогу Україні та підтримку реформ оборонного сектору.

Бюджет назвали на честь голови сенатського комітету з питань збройних сил Джона Маккейна, який бореться із важкою онкологією. Підписуючи документ, Трамп не згадав Маккейна, який, попри приналежність до однієї партії, часто критикує президента.

Однак, президент згадав інших сенаторів і конгресменів, причетних до написання законопроекту.

«Нас би не було сьогодні на цій церемонії, якби не віддана робота представників Конгресу, які тяжко працювали для ухвалення NDAA», – сказав Трамп.

Build a better website in less than an hour. Start for free at us.

Насірова зобов’язали носити електронний браслет і надалі. Він каже, що боротиметься 

13 серпня Шевченківський районний суд Києва ухвалив рішення у справі колишнього голови Державної фіскальної служби Романа Насірова: процесуальні обов’язки підозрюваному продовжені на два місяці. 

До 11 жовтня екс-чиновник повинен носити електронний браслет, а також, як і раніше, не може виїжджати за межі Київської області без дозволу суду. Суд також продовжив заборону на спілкування зі свідками, які проходять у кримінальному провадженні.

«З точки зору закону суд не може приймати такі незаконні рішення», – сказав у залі суду Насіров. Він також заявив, що «боротиметься далі».

Суд задовольнив аналогічне клопотання прокурорів САП керівника Департаменту погашення боргу ДФС Володимира Новікова (він був підлеглим Насірова).

31 січня Кабінет міністрів України звільнив Романа Насірова з посади голови ДФС. До цього, 17 січня, міністр фінансів Олександр Данилюк заявив, що направить подання «з підтвердженням подвійного громадянства (Насірова – ред.), що є порушенням закону про державну службу». За його словами, Велика Британія заявила про наявність у посадовця британського паспорта. Сам Насіров назвав своє звільнення «незаконним і нечесним».

На початку березня 2017 року суд арештував Насірова з можливістю застави в 100 мільйонів гривень, яку внесли його дружина і тесть. Після цього відсторонений голова ДФС вийшов із СІЗО. 15 лютого Насіров попросив Окружний адміністративний суд Києва поновити його на посаді голови Державної фіскальної служби.

За даними слідства, Насіров причетний до так званої «газової схеми Онищенка» і впродовж 2015 року ухвалив низку «безпідставних і незаконних рішень» про розстрочення сум платежів з рентної плати за користування надрами для задіяних у схемі компаній на загальну суму понад мільярд гривень. Слідство вважає, що такими рішеннями державі завдано збитків на суму майже 2 мільярди гривень. Захист Насірова і він сам ці звинувачення заперечують.

Build a better website in less than an hour. Start for free at us.

Насірова зобов’язали носити електронний браслет і надалі. Він каже, що боротиметься 

13 серпня Шевченківський районний суд Києва ухвалив рішення у справі колишнього голови Державної фіскальної служби Романа Насірова: процесуальні обов’язки підозрюваному продовжені на два місяці. 

До 11 жовтня екс-чиновник повинен носити електронний браслет, а також, як і раніше, не може виїжджати за межі Київської області без дозволу суду. Суд також продовжив заборону на спілкування зі свідками, які проходять у кримінальному провадженні.

«З точки зору закону суд не може приймати такі незаконні рішення», – сказав у залі суду Насіров. Він також заявив, що «боротиметься далі».

Суд задовольнив аналогічне клопотання прокурорів САП керівника Департаменту погашення боргу ДФС Володимира Новікова (він був підлеглим Насірова).

31 січня Кабінет міністрів України звільнив Романа Насірова з посади голови ДФС. До цього, 17 січня, міністр фінансів Олександр Данилюк заявив, що направить подання «з підтвердженням подвійного громадянства (Насірова – ред.), що є порушенням закону про державну службу». За його словами, Велика Британія заявила про наявність у посадовця британського паспорта. Сам Насіров назвав своє звільнення «незаконним і нечесним».

На початку березня 2017 року суд арештував Насірова з можливістю застави в 100 мільйонів гривень, яку внесли його дружина і тесть. Після цього відсторонений голова ДФС вийшов із СІЗО. 15 лютого Насіров попросив Окружний адміністративний суд Києва поновити його на посаді голови Державної фіскальної служби.

За даними слідства, Насіров причетний до так званої «газової схеми Онищенка» і впродовж 2015 року ухвалив низку «безпідставних і незаконних рішень» про розстрочення сум платежів з рентної плати за користування надрами для задіяних у схемі компаній на загальну суму понад мільярд гривень. Слідство вважає, що такими рішеннями державі завдано збитків на суму майже 2 мільярди гривень. Захист Насірова і він сам ці звинувачення заперечують.

Build a better website in less than an hour. Start for free at us.

РСУ про «справу судді Кернеса»: втручання в роботу судді є «неприпустимим»

Рада суддів України вважає неприпустимими заяви посадових осіб про притягнення до кримінальної відповідальності судді за ухвалення судового рішення. Як повідомляє кореспондент Радіо Свобода, таке рішення РСУ ухвалила на позачерговому засіданні 13 серпня, скликаному, зокрема, через численні скарги на рішення полтавського суду, який 10 серпня закрив справу міського голови Харкова Геннадія Кернеса.

«Рада суддів вирішила: наголосити на неприпустимості публічних висловлювань посадових осіб органів державної влади і правоохоронних органів щодо необхідності притягнення судді до кримінальної відповідальності за ухвалене рішення до надання правової оцінки судовому рішенню апеляційною інстанцією, а діям судді – Вищою радою правосуддя», – зазначив голова Ради суддів Олег Ткачук.

Незгода із судовим рішенням є підставою для його оскарження в апеляційному або касаційному суді, наголосив він.

Рада суддів зібралася на позачергове засідання, за словами Ткачука, через надходження великої кількості звернень від суддів й адвокатів стосовно наявності ознак посягання на незалежність судової гілки влади. 

Підставою таких звернень стала заява Генеральної прокуратури про намір відкрити кримінальної провадження щодо судді Київського райсуду Полтави Андрія Антонова, який закрив справу Харківського міського голови Геннадій Кернеса. Суд закрив справу, заявивши, що сторона обвинувачення систематично не з’являється на дебати. 

Заступник генпрокурора Анжела Стижевська назвала таку мотивацію судді «абсолютною нісенітницею». 

Build a better website in less than an hour. Start for free at us.

РСУ про «справу судді Кернеса»: втручання в роботу судді є «неприпустимим»

Рада суддів України вважає неприпустимими заяви посадових осіб про притягнення до кримінальної відповідальності судді за ухвалення судового рішення. Як повідомляє кореспондент Радіо Свобода, таке рішення РСУ ухвалила на позачерговому засіданні 13 серпня, скликаному, зокрема, через численні скарги на рішення полтавського суду, який 10 серпня закрив справу міського голови Харкова Геннадія Кернеса.

«Рада суддів вирішила: наголосити на неприпустимості публічних висловлювань посадових осіб органів державної влади і правоохоронних органів щодо необхідності притягнення судді до кримінальної відповідальності за ухвалене рішення до надання правової оцінки судовому рішенню апеляційною інстанцією, а діям судді – Вищою радою правосуддя», – зазначив голова Ради суддів Олег Ткачук.

Незгода із судовим рішенням є підставою для його оскарження в апеляційному або касаційному суді, наголосив він.

Рада суддів зібралася на позачергове засідання, за словами Ткачука, через надходження великої кількості звернень від суддів й адвокатів стосовно наявності ознак посягання на незалежність судової гілки влади. 

Підставою таких звернень стала заява Генеральної прокуратури про намір відкрити кримінальної провадження щодо судді Київського райсуду Полтави Андрія Антонова, який закрив справу Харківського міського голови Геннадій Кернеса. Суд закрив справу, заявивши, що сторона обвинувачення систематично не з’являється на дебати. 

Заступник генпрокурора Анжела Стижевська назвала таку мотивацію судді «абсолютною нісенітницею». 

Build a better website in less than an hour. Start for free at us.

КВУ: Партії витрачають мільйони гривень платників податків на свою рекламу 

Упродовж квітня-червня парламентські політичні партії сукупно витратили 150,2 мільйона гривень на власну рекламу, повідомляє Комітет виборців України, акцентуючи увагу на тому, що купували рекламу переважно за кошти, отримані з державного бюджету. 

Як повідомили Радіо Свобода в КВУ, більшість коштів, третину всієї суми, було спрямовано на оплату рекламних матеріалів – 46,3 млн (найбільше на рекламу витратила ВО «Батьківщина» – 24,8 млн грн, із них 20,8 млн грн було витрачено на рекламу по телебаченню і 3,7 млн – на зовнішню рекламу (білборди, сітілайти). 

«У ІІ кварталі парламентські партії продовжили витрачати кошти платників податків на політичну рекламу. Такі дії підривають саму ідею державного фінансування. КВУ розробив зміни до законодавства, які забороняють партіям розміщувати рекламу за бюджетні кошти (законопроект №6026)», – зазначив голова КВУ Олексій Кошель. 

Експерти також дізналися, що на другому місці за витратами на рекламу «Самопоміч» – 6,6 млн (більшість коштів партія спрямувала на партійну газету – 5,4 млн, майже мільйон було витрачено на рекламу по ТБ і радіо). 

Читайте також: Росія спробує вплинути на результати виборів в Україні у 2019 році

Радикальна партія Олега Ляшка витратила на рекламу 6,5 млн, «Опозиційний блок» – 4,2 млн, БПП –3,1 млн, «Народний Фронт» – 0,9 млн, повідомляють в КВУ. 

«Таким чином на рекламу було спрямовано 78% коштів із загальних витрат ВО «Батьківщина», 49% – РПЛ, 27% – «Опозиційного блоку», 21% – «Самопомочі», 10% – БПП, 4% – НФ», – констатують експерти, і додають, що «Самопоміч», «Опозиційний блок», БПП, НФ витратили на оплату реклами державні кошти, а «Батьківщина» – поєднала державні кошти із власними грошима партії. 

Дані були підготовлені КВУ на основі звітів партій за ІІ квартал 2018 року про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за ІІ квартал, які мали бути подані до 9 серпня. 

На початку серпня Центральна виборча комісія затвердила обсяги видатків на вибори у 2019 році, загальна сума склала понад 4,7 мільярди гривень. На вибори президента України витратять близько 2,4 мільярда гривень, на парламентські – 1,9 мільярда гривень і на вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних та міських голів – 247 мільйонів гривень.

Build a better website in less than an hour. Start for free at us.

КВУ: Партії витрачають мільйони гривень платників податків на свою рекламу 

Упродовж квітня-червня парламентські політичні партії сукупно витратили 150,2 мільйона гривень на власну рекламу, повідомляє Комітет виборців України, акцентуючи увагу на тому, що купували рекламу переважно за кошти, отримані з державного бюджету. 

Як повідомили Радіо Свобода в КВУ, більшість коштів, третину всієї суми, було спрямовано на оплату рекламних матеріалів – 46,3 млн (найбільше на рекламу витратила ВО «Батьківщина» – 24,8 млн грн, із них 20,8 млн грн було витрачено на рекламу по телебаченню і 3,7 млн – на зовнішню рекламу (білборди, сітілайти). 

«У ІІ кварталі парламентські партії продовжили витрачати кошти платників податків на політичну рекламу. Такі дії підривають саму ідею державного фінансування. КВУ розробив зміни до законодавства, які забороняють партіям розміщувати рекламу за бюджетні кошти (законопроект №6026)», – зазначив голова КВУ Олексій Кошель. 

Експерти також дізналися, що на другому місці за витратами на рекламу «Самопоміч» – 6,6 млн (більшість коштів партія спрямувала на партійну газету – 5,4 млн, майже мільйон було витрачено на рекламу по ТБ і радіо). 

Читайте також: Росія спробує вплинути на результати виборів в Україні у 2019 році

Радикальна партія Олега Ляшка витратила на рекламу 6,5 млн, «Опозиційний блок» – 4,2 млн, БПП –3,1 млн, «Народний Фронт» – 0,9 млн, повідомляють в КВУ. 

«Таким чином на рекламу було спрямовано 78% коштів із загальних витрат ВО «Батьківщина», 49% – РПЛ, 27% – «Опозиційного блоку», 21% – «Самопомочі», 10% – БПП, 4% – НФ», – констатують експерти, і додають, що «Самопоміч», «Опозиційний блок», БПП, НФ витратили на оплату реклами державні кошти, а «Батьківщина» – поєднала державні кошти із власними грошима партії. 

Дані були підготовлені КВУ на основі звітів партій за ІІ квартал 2018 року про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за ІІ квартал, які мали бути подані до 9 серпня. 

На початку серпня Центральна виборча комісія затвердила обсяги видатків на вибори у 2019 році, загальна сума склала понад 4,7 мільярди гривень. На вибори президента України витратять близько 2,4 мільярда гривень, на парламентські – 1,9 мільярда гривень і на вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних та міських голів – 247 мільйонів гривень.

Build a better website in less than an hour. Start for free at us.