All posts by Zhlopo

В ОБСЄ знову висловили жаль через недопуск до України спостерігачів із Росії

В Організації з безпеки і співпраці в Європі знову висловили глибокий жаль через рішення України не допускати до спостереження за президентськими виборами спостерігачів із Росії, яка в українському законодавстві визначена як держава-агресор.

Як заявив міністр закордонних справ Словаччини Мірослав Лайчак, який нині головує в ОБСЄ, під час зустрічі з головою МЗС України Павлом Клімкіним у Брюсселі, держави-учасниці ОБСЄ зобов’язалися запрошувати спостерігачів із інших держав-учасниць. «Я й далі переконаний, що ненадання акредитації всім спостерігачам Бюро демократичних інституцій і прав людини ОБСЄ не відповідає зобов’язанням у рамках ОБСЄ і відтак не відповідає інтересам ОБСЄ, України чи її народу», – наводить слова Лайчака прес-служба організації.

За словами Лайчака, в ОБСЄ розраховують на «конструктивну співпрацю» Києва з цією організацією.

Він також додав, що має намір обговорити становище в Україні і навколо неї з міністром закордонних справ Росії Сергієм Лавровим наступного тижня в Москві.

Павло Клімкін іще не коментував нинішніх слів Мірослава Лайчака.

Але за кілька годин до їхньої зустрічі український міністр написав у фейсбуці: «Російська агресія проти України ще досі сприймається багатьма як драматичне кіно, яке вони дивляться із своєї комфортної диванної реальності».

Зустріч Лайчака і Клімкіна відбулася напередодні обговорення становища в Україні на Раді ЄС із закордонних справ, що відбудеться у Брюсселі 18 лютого.

За повідомленням МЗС України, того ж дня, 18 лютого, в рамках робочого візиту до Брюсселя Павло Клімкін візьме участь у неформальній міністерській зустрічі у форматі «Друзі України в ЄС + Україна», яка відбудеться за ініціативою міністра закордонних справ Данії Андерса Самуельсена. Ця зустріч відбудеться перед засіданням Ради ЄС із закордонних справ 18 лютого, на якому буде обговорена ситуація в Україні.

«Метою неформального засідання «Друзі України в ЄС + Україна» є підготовка до змістовної дискусії щодо України під час засідання Ради ЄС, спрямованої на консолідацію міжнародної підтримки у контексті посилення санкційного тиску на Росію з метою звільнення українських моряків та політв’язнів, відновлення вільного судноплавства в акваторії Азовського моря та припинення російської військової агресії проти України. Міністри також обговорять питання надання підтримки Приазов’ю, досягнутий Україною прогрес у реалізації ключових реформ та спільні зусилля для захисту цілісності виборчих процесів в ЄС та Україні у 2019 році», – повідомили в українському міністерстві.

В ОБСЄ вже кілька разів закликали переглянути рішення України про недопуск громадян Росії до спостереження за виборами.

Павло Клімкін у відповідь вкотре заявив 8 лютого, що офіційним спостерігачам від Росії як держави-агресора «не місце у спостереженні за виборами у країні, яка є жертвою такої агресії». «Навіть намагатися припустити це є політично, морально і юридично неправильно. Крапка», – написав Клімкін у твітері.

Так він відреагував на попередню розмову з Лайчаком того ж дня, в перебігу якої нинішній голова ОБСЄ вже висловлював жаль із приводу рішення Верховної Ради України заборонити російським спостерігачам працювати на президентських виборах, у тому числі у складі місії від ОБСЄ.

Попереднього дня, 7 лютого, Верховна Рада України ухвалила закон, що доповнює закони про вибори президента України, про вибори народних депутатів України і про місцеві вибори приписом, відповідно до якого «офіційним спостерігачем від іноземних держав, міжнародних організацій не може бути: 1) особа, яка є громадянином (підданим) держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором або державою-окупантом; 2) особа, пропозиції щодо якої ініційовано або внесено державою, визнаною Верховною Радою України державою-агресором або державою-окупантом».

Попри це і попри попередню відмову Києва акредитувати спостерігачів-росіян у довгостроковій спостережній місії БДІПЛ ОБСЄ, в організації заявили, що знову подадуть кандидатури росіян до складу короткострокової місії.

Build a better website in less than an hour. Start for free at us.

Волкер: Росія не хоче нічого робити для врегулювання на Донбасі під час виборів в Україні

Спеціальний представник Державного департаменту США з питань України Курт Волкер заявляє, що Москва не виявляє зацікавленості в зустрічі з ним помічника президента Росії Владислава Суркова і не бажає вживати дій для врегулювання конфлікту на Донбасі під час президентської кампанії в Україні.

«Ми завжди за те, щоб зустрітися і поговорити. Росія не виявляє ніякого інтересу або прогресу з цього питання. За фактом вони сказали, що не хочуть нічого робити під час президентських виборів», – сказав Волкер агентству «Інтерфакс-Україна» на полях Мюнхенської конференції з безпеки, що завершилася 17 лютого.

Спецпредставник повторив позицію США щодо необхідності втілили мінські домовленості про врегулювання на окупованій частині українського Донбасу, але при цьому визнав, що ці домовленості не працюють належним чином. «Вони ніколи не працювали добре, бо Росія відмовлялася їх імплементувати. Ніколи не було припинення вогню, відведення важкого озброєння або співпраці з цього питання», – пояснив він.

Курт Волкер як спецпредставник від США веде переговори про врегулювання ситуації на окупованій частині українського Донбасу, що виникла внаслідок гібридної російської агресії, з помічником президента Росії Владиславом Сурковим, який відповідає в адміністрації Володимира Путіна за відносини з Україною і якого називають куратором підтримуваних і спрямовуваних Росією незаконних збройних сепаратистських угруповань «ДНР» і «ЛНР», що захопили частину Донецької і Луганської областей і визнані в Україні терористичними. Але таких переговорів уже тривалий час не відбувалося.

У Росії останнім часом дають знати, що чекають на бажану для Москви зміну влади в Україні за результатами президентських виборів цієї весни і прихід на чоло держави поступливого політика, з яким можна буде домовитися про врегулювання на російських умовах.

Усі три так звані мінські домовленості, досягнені між Україною, Росією й ОБСЄ на переговорах у білоруському Мінську, – Мінський протокол від 5 вересня 2014 року, Мінський меморандум від 9 вересня 2014 року і Мінський комплекс заходів від 12 лютого 2015 року, – мали на меті домогтися врегулювання ситуації на окупованій частині українського Донбасу, що виникла внаслідок гібридної російської агресії. Україна виконала частину своїх зобов’язань за цими домовленостями, зокрема, ухвалила закон, що визначить особливості місцевого самоврядування на нині окупованих територіях на перехідний період після деокупації, і вже кілька разів продовжувала його чинність.

Іншу частину, наполягає Київ, зокрема, щодо місцевих виборів на цих територіях за українським законодавством, можна буде виконати тільки після виконання безпекової частини домовленостей, що має здійснити Росія. Серед цих зобов’язань Росії, які вона відмовляється виконувати, – зокрема, виведення з території України всіх її військ, роззброєння незаконних озброєних угруповань чи передача непідконтрольної нині Києву частини українсько-російського кордону під контроль ОБСЄ.

Build a better website in less than an hour. Start for free at us.

В аеропорту Білої Церкви восени відкриють міжнародний пункт пропуску – Мінінфраструктури

Міністерство інфраструктури України повідомляє, що восени 2019 року в аеропорту Білої Церкви на Київщині планують відкрити міжнародний пункт пропуску.

«Україна має всі шанси стати регіональним лідером і перетворитися на логістичний хаб Європи. Розвиток карго-авіації має хороші перспективи, це потенційні привабливі проекти для інвесторів. Розвиток міжнародного мультимодального транспортного вузла на базі аеропорту «Біла Церква» – один із наших пріоритетів на цьому напрямку», – сказав міністр інфраструктури Володимир Омелян під час робочої поїздки до Київської області 15 лютого.

За його словами, відповідно до Національної транспортної стратегії України до 2030 року, створюються всі необхідні умови для розвитку аеропортів і приведення аеропортової інфраструктури у відповідність до стандартів і рекомендованої практики IКАО.

«Розвиток регіонального аеропорту «Біла Церква» і створення на його базі мультимодального вантажного комплексу визначено пріоритетним проектом. У 2018 році здійснено 73 авіаційні операції, що є рекордом за останні 18 років роботи підприємства. У перспективі після відкриття міжнародного пункту пропуску на аеродромі «Біла Церква» очікується поступове зростання кількості авіаційних операцій до 300 на рік», – сказав міністр.

У Мінінфраструктури наголосили, що аеропорт Білої Церкви має унікальне розташування − 80 кілометрів від Києва і 390 кілометрів від морських портів Одещини, злітно-посадкову смугу 2500х80 метрів, базу технічного обслуговування літаків з ангарами і понад 10 авіакомпаній клієнтів із різних країн і двома базовими авіакомпаніями з України, діючий індустріальний парк із понад 70 підприємствами, що успішно працюють.

Build a better website in less than an hour. Start for free at us.

100 порожніх стільців: у Мюнхені мітингували на підтримку «в’язнів Кремля»

У центрі німецького Мюнхена, де нині триває міжнародна конференція з безпеки, провели акцію на підтримку українців, затриманих або ув’язнених в Росії з політичних мотивів. Про це повідомляє проект Радіо Свобода Крим.Реалії з посиланням на українське консульство у Німеччині.

Учасники принесли на площу 100 стільців, до кожного з яких прикріпили табличку з іменем одного з «в’язнів Кремля» у Росії або акнексованому нею Криму, і стали навколо із плакатами з вимогою їхнього звільнення.

На акцію також прийшов міністр закордонних справ України Павло Клімкін.

Із 15 лютого і впродовж вихідних у Мюнхені проходитиме Мюнхенська безпекова конференція. Лідери держав і організацій обговорюватимуть питання, як зміцнити світову безпеку в умовах збройних конфліктів, в тому числі – в Україні.

Build a better website in less than an hour. Start for free at us.

100 порожніх стільців: у Мюнхені мітингували на підтримку «в’язнів Кремля»

У центрі німецького Мюнхена, де нині триває міжнародна конференція з безпеки, провели акцію на підтримку українців, затриманих або ув’язнених в Росії з політичних мотивів. Про це повідомляє проект Радіо Свобода Крим.Реалії з посиланням на українське консульство у Німеччині.

Учасники принесли на площу 100 стільців, до кожного з яких прикріпили табличку з іменем одного з «в’язнів Кремля» у Росії або акнексованому нею Криму, і стали навколо із плакатами з вимогою їхнього звільнення.

На акцію також прийшов міністр закордонних справ України Павло Клімкін.

Із 15 лютого і впродовж вихідних у Мюнхені проходитиме Мюнхенська безпекова конференція. Лідери держав і організацій обговорюватимуть питання, як зміцнити світову безпеку в умовах збройних конфліктів, в тому числі – в Україні.

Build a better website in less than an hour. Start for free at us.

Кличко у Мюнхені: ЄС і США зацікавлені в експорті стабільності в Україну

Міський голова Києва Віталій Кличко провів низку зустрічей у рамках безпекової конференції, яка триває нині у німецькому Мюнхені. За інформацією КМДА, він, зокрема, зустрівся з Європейським комісаром з питань європейської політики сусідства Йоганнесом Ганом, спецпредставником Держдепартаменту США з питань України Куртом Волкером, а також кількома німецькими політиками.

За словами Кличка, основне, що цікавить іноземних партнерів – забезпечення в Україні виборів «без турбулентності» та стабільної політичної ситуації після них.

«Зацікавлені в експорті стабільності в Україну, а не імпорті нестабільності з неї. І сьогодні не так важливе прізвище, хто переможе», – зазначив Віталій Кличко і додав, що для них «нинішній розклад сил серед кандидатів став несподіваним».

Із 15 лютого і впродовж вихідних у Мюнхені проходитиме Мюнхенська безпекова конференція. Лідери держав і організацій обговорюватимуть питання, як зміцнити світову безпеку в умовах збройних конфліктів, в тому числі – в Україні.

Build a better website in less than an hour. Start for free at us.

Кличко у Мюнхені: ЄС і США зацікавлені в експорті стабільності в Україну

Міський голова Києва Віталій Кличко провів низку зустрічей у рамках безпекової конференції, яка триває нині у німецькому Мюнхені. За інформацією КМДА, він, зокрема, зустрівся з Європейським комісаром з питань європейської політики сусідства Йоганнесом Ганом, спецпредставником Держдепартаменту США з питань України Куртом Волкером, а також кількома німецькими політиками.

За словами Кличка, основне, що цікавить іноземних партнерів – забезпечення в Україні виборів «без турбулентності» та стабільної політичної ситуації після них.

«Зацікавлені в експорті стабільності в Україну, а не імпорті нестабільності з неї. І сьогодні не так важливе прізвище, хто переможе», – зазначив Віталій Кличко і додав, що для них «нинішній розклад сил серед кандидатів став несподіваним».

Із 15 лютого і впродовж вихідних у Мюнхені проходитиме Мюнхенська безпекова конференція. Лідери держав і організацій обговорюватимуть питання, як зміцнити світову безпеку в умовах збройних конфліктів, в тому числі – в Україні.

Build a better website in less than an hour. Start for free at us.