All posts by Zhlopo

Порошенко: наш речник Ліза Богуцька повідомить, коли буде путч

Петро Порошенко у телеефірі відреагував на інформацію про «путч», який він нібито готує на грудень

Міністр оборони про майбутнє призову до армії: «ми йдемо шляхом професіоналізації»

Збройні сили України «йдуть шляхом професіоналізації», повідомив в інтерв’ю Радіо Свобода міністр оборони України Андрій Загороднюк, розповідаючи про майбутнє призову до армії.

«Взагалі генеральна позиція Міноборони, ЗСУ – ми йдемо шляхом професіоналізації. Тобто наше завдання у перспективі – це все ж таки максимально фокусуватися на професійних військовослужбовцях, тих, які підписали контракт. Тому що зараз військова служба – це в першу чергу досвід та знання», – сказав Загороднюк.

Він додав, що «люди, які накопичують ті знання», мають залишатися.

«Тобто це вибудовування професійного підходу як до сержантів, солдатів, офіцерів і так далі. І це абсолютний пріоритет в нас», – заявив Загороднюк.

У 2013 році тодішній президент України Віктор Янукович скасував призов до Збройних сил України. У 2014 році призов відновили після анексії Росією Криму та початку збройного конфлікту на Донбасі.

Ми змінимо ставлення до ЗСУ – міністр оборони розповів про пріоритети

Забезпечення соціального захисту і кар’єрного розвитку військовослужбовців є пріоритетними завданнями, над якими працюватиме Міністерство оборони, розповів в інтерв’ю Радіо Свобода міністр оборони Україні Андрій Загороднюк.

«Концентрація на питаннях військовослужбовців. Ми говоримо про соціальний захист, соціальну підтримку, розвиток військової кар’єри, правовий захист, питання забезпечення, питання житлового забезпечення. І головне – військовослужбовець має розуміти, навіщо він служить, яке у нього майбутнє, які у нього перспективи, яке у нього місце в загальній системі, яким чином це місце може змінюватися і його персональний розвиток має відбуватися, так щоб його мотивація була залишатися і розвиватися», – сказав міністр оборони в етері програми «Суботнє інтер’ю».

Одним з першочергових питань, які потрібно вирішити, є питання житла для військовослужбовців, зазначив міністр. Він додав, що у міністерстві вже розпочали аудит, а далі будуть планувати розвиток житлового забезпечення. За словами Загороднюка, якщо почати будувати зараз, то перші будинки можуть здати наступного року.

«Якщо запитати у військовослужбовців, то багато з них, якщо не більшість, скажуть, що житлове забезпечення – це питання номер один. Ми говоримо, у першу чергу, про штатно-посадове житло», – зазначив Загороднюк.

Особливу увагу міністр оборони звернув на правовий захист військових. Він наголосив, що військові «не мають ходити по знайомих і збирати гроші на адвокатів». 

«Це одне з питань, які ми зараз вже порушили. Є машина державна, наприклад, прокуратура, ДБР, поліція і так далі, яка розслідує злочини. Звичайно, є військові злочини, є корупція і так далі. Але в багатьох випадках ми знаємо, що знаходять крайніх. І взагалі військовослужбовець не забезпечується державою належним захистом», – сказав він.

Читайте також: Міністр оборони про розведення військ, реформи в ЗСУ та знайомство із Зеленським і Коломойським

Крім того, Загороднюк наголосив, що працюватиме над тим, щоб Збройні сили України були «привабливим місцем» з точки зору освіти і професійного розвитку для чинних і потенційних військовослужбовців.

«Ми маємо переходити на стандарти НАТО також в освітніх питаннях… Ми вже в цьому навчальному році запускаємо деякі курси, які вже повністю збігаються з програмою натівських країн. Але також це питання професійного розвитку. Тому що ми зараз воюємо за таланти. Нам потрібні найкращі кадри. Вони мають знати, що вони будуть зростати з професійної точки зору, вони отримають західну освіту», – зазначив він.

На запитання, коли ЗСУ стануть мрією для молоді, Андрій Загороднюк відповів: «Я думаю, що вже через кілька років ми конкретно, сильно змінимо ставлення».

29 серпня Верховна Рада проголосувала за кандидатуру Андрія Загороднюка на посаду міністра оборони України. Він був позаштатним радником президента, екскерівником проєктного офісу реформ Міноборони. Попередником Загороднюка був Степан Полторак.

Питання підпорядкування «Укроборонпрому» ще не вирішене, розробляється стратегія – міністр

Стратегія державного концерну «Укроборонпром» продовжує розроблятися, заявив міністр оборони України Андрій Загороднюк в інтерв’ю Радіо Свобода.

«Є напрацювання цієї стратегії. Я вже не працюю в «Укроборонпромі». Тобто я був членом наглядової ради якийсь період часу, але я знаю, що вона розробляється і йде дуже активна робота з цього», – сказав міністр оборони в етері програми «Суботнє інтерв’ю».

Крім того, він зазначив, що питання підпорядкування концерну наразі не вирішене. За його словами, це компетенція керівництва держави.

«Це питання керівництва держави, Кабміну, президента, РНБО. Наразі ця політика напрацьовується», – сказав Загороднюк.

Водночас взаємовідносини «Укроборонпрому» і Міністерства оборони він означив як співпрацю «постачальника» і «замовника».

«Є питання Міноборони як замовника. Вони чітко визначені. Тобто ми є замовником – ми платимо гроші і отримуємо продукцію. Ці відносини такими й залишаться. Тобто ми, звичайно, є стратегічним замовником, а вони є нашим стратегічним постачальником. І ми, звичайно, будемо ці відносини структурувати таким чином, щоб вони були ефективні», – зазначив Загороднюк.

Читайте також: Міністр оборони про розведення військ, реформи в ЗСУ та знайомство із Зеленським і Коломойським

Секретар Ради національної безпеки і оборони Олександр Данилюк розповів в інтерв’ю Радіо Свобода, заявив, що функцію акціонера підприємства буде виконувати Міністерство оборони України.

Утім, голова державного концерну «Укроборонпром» Айварас Абромавичус виступив проти цього.

Державний концерн «Укроборонпром» об’єднує понад 100 підприємств-учасників у галузі оборонної промисловості, зокрема, розробки й виготовлення озброєння та техніки, наукової діяльності й експортно-імпортних операцій.

У лютому концерн опинився у центрі скандалу після того, як журналісти антикорупційного проекту «Bihus.info» опублікували розслідування про суми «відкатів» і схеми розкрадання мільйонів в оборонній сфері. Незабаром після оприлюднення розслідування були затримані кілька чинних і колишніх посадовців ДП «Спецтехноекспорт», що входить до складу «Укроборонпрому». Їх вважають причетними до розтрати коштів держпідприємства оборонної галузі на суму 55,5 мільйонів гривень.

Міжнародні делегації України очолили депутати Потураєв і Чернєв зі «Слуги народу»

Депутат Верховної Ради Микита Потураєв (фракція «Слуга народу») очолив делегацію України в Парламентській асамблеї ОБСЄ, його колега по фракції Єгор Чернєв став головою української делегації в Парламентській асамблеї НАТО. Про це повідомив 21 вересня голова комітету Верховної Ради з питань зовнішньої політики Богдан Яременко.

«У деяких делегаціях наші колеги-жінки становлять половину складу. Дуже радий за колегу по комітету Єлизавету Ясько, яка обрана головою делегації в ПАРЄ, і сусідку-мажоритарницю Лесю Забуранну, яка обрана співголовою групи дружби з Канадою», – відзначив також Яременко у фейсбуці.

«Ми швидко завершуємо установчий період і переходимо до роботи по суті», – додав представник владної фракції.

Колишня учасниця делегації України в ПАРЄ Ірина Геращенко порадила новим українським представникам у міжнародних структурах «координувати всі наші дії з нашими справжніми союзниками, щоб не залишитися сам на сам з підступністю і підлістю РФ , й не дуже рефлексувати на деяких чванливих європейців, для яких давно форма замінила зміст».

 

17 вересня Рада сформувала новий склад української делегації в ПАРЄ, з попереднього складу делегації в ній залишилися Олексій Гончаренко і Сергій Соболєв.

Парламентська асамблея Ради Європи 26 червня погодилася повернути делегацію Росії без санкцій. У відповідь на це делегації Естонії, Грузії, Латвії, Литви, Польщі, Словаччини та України в ПАРЄ покинули зал засідань.

У Кремлі після рішення ПАРЄ про відновлення права голосу російської делегації заявили, що мають намір «послідовно і терпляче роз’яснювати» Заходу «ситуацію з Кримом».

Делегація України проігнорує осінню сесію ПАРЄ – голова комітету Ради з зовнішньої політики

Голова комітету Верховної Ради з питань зовнішньої політики Богдан Яременко (фракція «Слуга народу») повідомив 21 вересня, що українська делегація не братиме участі в сесії Парламентської асамблеї Ради Європи, яка відбудеться з 30 вересня до 4 жовтня.

«Не маючи іншої нагоди реагування на порушення цією організацією власних принципів, і зіштовхнувшись з достатньо відвертим ігноруванням її інтересів, Україна наразі утримається від відрядження своєї делегації на найближчу сесію ПАРЄ», – повідомив депутат у фейсбуці.

«Натомість зосередимось на підготовці нашої делегації та проведенні консультацій з іншими державами членами РЄ з метою вироблення плану повернення довіри до ПАРЄ. Цей підхід підтримала більшість фракцій українського парламенту», – наголосив Яременко.

Минулого тижня тодішній голова делегації України в ПАРЄ Володимир Ар’єв повідомив, що затвердження проєкту резолюції Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) про становище кримських татар перенесли на наступне засідання комітету з питань рівності і недискримінації. За його словами, причиною перенесення стала ініціатива внести низку правок до проєкту.

17 вересня Рада сформувала новий склад української делегації в ПАРЄ, 20 вересня делегацію України в цій очолила представниця владної фракції Єлизавета Ясько.

Парламентська асамблея Ради Європи 26 червня погодилася повернути делегацію Росії без санкцій. У відповідь на це делегації Естонії, Грузії, Латвії, Литви, Польщі, Словаччини та України в ПАРЄ покинули зал засідань.

У Кремлі після рішення ПАРЄ про відновлення права голосу російської делегації заявили, що мають намір «послідовно і терпляче роз’яснювати» Заходу «ситуацію з Кримом».

Трамп вперше зустрінеться з Зеленським 25 вересня – Білий дім

Президент Сполучених Штатів Дональд Трамп зустрінеться з президентом України Володимиром Зеленським вперше в рамках сесії Генеральної асамблеї ООН в Нью-Йорку 25 вересня – точну дату повідомив представник Білого дому 20 вересня.

Офіс президента України також підтвердив зустріч на полях заходу ООН.

Читайте також: Адвокат Трампа визнав, що просив Україну провести розслідування щодо Байдена. А потім заперечив​

Очікується, що двоє політиків обговорять зокрема процес врегулювання війни на Донбасі, а також співпрацю України та США в галузях енергетики і торгівлі. Крім того, темою переговорів може стати занепокоєність Вашингтона спроби Китаю «заволодіти інтелектуальною власністю України», зазначили в Білому Домі без уточнення деталей.

У серпні 2019 року тодішній радник президента США з питань національної безпеки Джон Болтон відвідав Україну. Коментуючи ситуацію навколо «Мотор Січі», він заявив, що можливою угодою мала б зацікавитися українська влада, зокрема щодо того, наскільки потенційна угода вигідна для українського народу.

У Білому домі також анонсували, що Трамп «закличе всі сторони виконувати» свої зобов’язання згідно з Мінськими угодами.

Читайте також: Дональд Трамп заперечує, що казав щось «не те» лідеру іноземної держави. До чого тут Зеленський?

20 вересня газети Washington Post та New York Times повідомили, посилаючись на «неназваних поінформованих осіб», що є скарга інформатора на висловлювання президента США Трампа і що там може йтися про Україну і президента Володимира Зеленського. Президент США Дональд Трамп відкидає ці повідомлення як неправдиві.

Напередодні в Білому домі повідомили, що президент України Володимир Зеленський і президент США Дональд Трамп зустрінуться наступного тижня на полях сесії Генеральної асамблеї ООН в Нью-Йорку.

Трамп і Зеленський мали вперше зустрітися у столиці Польщі Варшаві під час відзначення 80-річчя початку Другої світової війни 31 серпня і 1 вересня. Проте президент США скасував поїздку до Польщі через ураган «Доріан», який насувався на східне американське узбережжя.

Коломойський заперечує «пошуки компромісу» з владою щодо «Приватбанку», але вважає, що вони потрібні

Колишній акціонер «Приватбанку», олігарх Ігор Коломойський заявив, що не веде переговорів із представниками чинної влади щодо свого колишнього банку – про це він заявив у ефірі каналу «Україна».

«Я це читаю тільки в пресі. Ніяких реальних переговорів, консультацій не ведеться. Компроміс колись потрібен, тому що ми від нового власника акцій «Приватбанку» не відстанемо», — заявив він.

Коломойський висловив готовність відмовитися від своїх претензій, але натякнув, що згоден на це за відповідних умов.​

«Нас цікавить «Приватбанк», але, якщо цей процес врегулювання велика складність і це може викликати якусь турбулентність на фінансовому ринку, то нічого страшного, ми можемо відмовитися від цього. Все продається і все купується в бізнесі», — сказав олігарх.

Читайте також: Зеленський зустрівся з представниками місії МВФ – ОП

Він зауважив, що «чекає на чесний судовий процес» і висловив впевненість, що після судів держава почне пошуки компромісу з колишніми акціонерами. «Я думаю, все стане на свої місця, і держава, напевно, прийде до того, що треба з колишніми власниками шукати компроміс, тому що воно їх, зі своєї волі чи волі недобросовісних чиновників, пограбувало, позбавило особистої власності», – стверджує Коломойський.

При цьому він заявив, що в нього «немає питань» до чинного голови Ради національної безпеки і оборони Олександра Данилюка, який був міністром фінансів у період націоналізації «Приватбанку».

17 вересня прем’єр-міністр України Олексій Гончарук заперечив перемовини з Ігорем Коломойським щодо «Приватбанку», коментуючи власне інтерв’ю в британському виданні Financial Times.

Читайте також: Впливовий магнат Коломойський повернувся до України. І він не сидить в тіні​

Бізнесмен Ігор Коломойський оскаржує націоналізацію «Приватбанку». 18 квітня Окружний адміністративний суд Києва визнав незаконною передачу цього банку державі.

У грудні 2016 року уряд України за пропозицією Нацбанку й акціонерів «Приватбанку», найбільшими з яких на той час були Ігор Коломойський і Геннадій Боголюбов, ухвалив рішення про націоналізацію цієї найбільшої на українському ринку фінустанови.

Банк перейшов у державну власність, на його докапіталізацію загалом держава витратила понад 155 мільярдів гривень. Як заявили в НБУ, до націоналізації «Приватбанку» завдали збитків щонайменше на 5,5 мільярдів доларів.

Колишній акціонер «Приватбанку» Ігор Коломойський назвав «маячнею» опубліковані Національним банком України дані.