All posts by Zhlopo

РНБО: Турчинов не впливав на рішення комісії щодо обрання Труби директором ДБР

У Раді національної безпеки і оборони України заявляють, що секретар РНБО Олександр Турчинов не впливав на рішення конкурсної комісії щодо обрання Романа Труби директором Державного бюро розслідувань. 

Як повідомляє прес-служба РНБО, поширення інформації про такий вплив є «маніпуляцією, не підтвердженою жодними фактами» і має на меті «дискредитацію і приниження новоствореного державного органу, який повинен стати головним інструментом держави в боротьбі зі злочинністю».

У РНБО наголошують, що Турчинов «ніколи і жодним чином не впливав на рішення комісії, яка обирала керівництво ДБР, і навіть не знайомий з переважною більшістю її членів».

Раніше низка ЗМІ повідомила, що Роман Труба є креатурою секретаря РНБО Олександра Турчинова та «Народного фронту».

16 листопада конкурсна комісія з проведення конкурсу з обрання директора ДБР рекомендувала призначити головою бюро Романа Трубу.

Директора ДБР призначає на посаду президент за поданням голови уряду, який, своєю чергою, отримує подання від конкурсної комісії.

За інформацією з відкритих джерел, Роман Труба є керівником департаменту юридичної компанії «Сектор права». Раніше він очолював управління з розслідування особливо важливих справ ГПУ і був прокурором одного з районів Львівської області. Першим заступником директора ДБР запропоновано обрати Ольгу Варченко, заступником Олександра Буряка.

Формально, Державне бюро розслідувань почало працювати із 1 березня 2016 року. Проте, фактично, ця правоохоронна структура, яка має забрати від Генеральної прокуратури функції досудового слідства, ще не існує.

Згідно із законом про ДБР, новий правоохоронний орган розслідуватиме злочини, що були скоєні правоохоронцями, суддями та високопосадовцями – за винятком справ, підслідних Національному антикорупційному бюро.

МОЗ після розслідування «Схем» просить вивчити обставини призначення держсекретаря міністерства

Керівництво Міністерства охорони здоров’я України після сюжету програми «Схеми» звернулося до Нацагентства з питань запобігання корупції та Нацагентства з питань держслужби за роз’ясненням щодо процедури конкурсу на посаду держсекретаря міністерства. Про це йдеться у заяві, оприлюдненій на сайті відомства. Ще 11 жовтня призначити на цю посаду Артема Янчука рекомендувала комісія з питань вищого корпусу державної служби.

«Посада державного секретаря є стратегічно важливою і ключовою для ефективного функціонування МОЗУ та впровадження дуже непростої медичної реформи…. Ми не можемо допустити, щоб відбір на ключові для системних змін посади відбувався в інтересах чи під контролем вузького кола людей, які упереджено проводять конкурс», – йдеться у заяві.

Окремо у відомстві пообіцяли проаналізувати перебіг конкурсу на посаду державного секретаря МОЗу. У міністерстві також зазначили, що звернулися до прем’єр-міністра з питанням щодо удосконалення процедури проведення конкурсу.

«Ми також звернулися до прем’єр-міністра України розпочати широкий діалог щодо удосконалення процедури відбору осіб на державну службу будь-яких категорій із залученням представників експертного середовища та громадських організацій, а також звернулися до голови Представництва ЄС в Україні з проханням активно долучитися до цього процесу. Ми повинні отримати механізми й правила, які зможуть мінімізувати вірогідність повторення подібних ситуацій», – йдеться в оприлюдненій заяві.

Програма «Схеми» (спільний проект Радіо Свобода та каналу «UA:Перший») оприлюднила розслідування «Самоконкурс», в якому йшлося, зокрема, про те, що член комісії з питань вищого корпусу державної служби Артем Янчук брав участь у конкурсі на посаду держсекретаря МОЗ, яку проводила ця ж комісія, проте офіційної заяви про тимчасове складання своїх повноважень на період участі в конкурсі не писав. Також це не зафіксовано у протоколах. 

На момент зйомок Артем Янчук очолював у Комісії з питань вищого корпусу держслужби комітет з відбору кандидатів, члени якого вивчають письмові завдання. У день, коли комітет розглядав питання щодо посади держсекретаря МОЗ, він був відсутній. Однак, за регламентом, саме голова комітету має формувати проект порядку денного, а інформацію щодо цього йому як члену комітету мали направити за дві доби до засідання.

У коментарі журналістам «Схем» Артем Янчук повідомив, що про призупинення своїх повноважень проінформував членів комісії усно: у день конкурсу та день проведення засідання комітету з відбору кандидатів. Однак у першому випадку він, згідно з протоколом, не робив жодних заяв з цього приводу, а у другому, відповідно до документів , був відсутнім.

Окрім того, під час оголошення фіналістів одного з етапів конкурсу на посаду держсекретаря МОЗ сталася плутанина: спершу оголосили прізвище одного кандидата під переможним номером 5, а згодом іншого. Яким і виявився Артем Янчук. У комісії назвали це «технічною помилкою» і не стали проводити службового розслідування.

Натомість до кандидатури Артема Янчука була низка зауважень у спостерігачів з громадських організацій. Зокрема, в представника «Асоціації Медиків Революції гідності» та члена громадської ради при МОЗ. Однак застереження, висловлені спостерігачами, не вплинули на рішення членів комісії.

11 жовтня Комісія з питань вищого корпусу державної служби рекомендувала призначити Артема Янчука державним секретарем Міністерства охорони здоров’я після проведення конкурсу. 8 листопада Кабінет міністрів призначив його держсекретарем МОЗ, який приступив до виконання своїх обов’язків 14 листопада.

У Росії розкритикували зміни до закону про статус ветеранів в Україні

У Росії розкритикували зміни до закону про статус ветеранів війни, що були ухвалені нещодавно в Україні, але ще не набули чинності.

У Міністерстві закордонних справ Росії «з жалем» відзначили, що з дотеперішнього тексту закону цілком вилучили згадки про радянсько-російський термін «Велика Вітчизняна війна», замінивши його на Другу світову війну. «Це кричущий вияв політики київської влади (так у Росії називають владу України – ред.), спрямованої на насильне стирання історичного майбутнього своєї власної країни. Серед інших таких кроків – демонтаж пам’ятників, масове перейменування вулиць і населених пунктів, заборона «георгіївських стрічок», – заявили в російському міністерстві.

Там також звернули увагу, що новий закон прирівнює ветеранів і героїв «Великої Вітчизняної війни» і учасників Майдану. «Все це є образою пам’яті загиблих у часи Великої Вітчизняної війни, які захищали свою Батьківщину, свої домівки й родини, а також неповагою до ветеранів, які живуть нині», – заявили в Москві, але не пояснили, чому саме.

Верховна Рада України 14 листопада ухвалила закон «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їхнього соціального захисту». Серед іншого, цей законодавчий акт має на меті поширити статус учасників бойових дій, серед яких нині є і учасники Другої світової війни, також на осіб, які під час подій Революції гідності зазнали тілесних ушкоджень, що не призвели до інвалідності (ті, чиї ушкодження призвели до інвалідності, вже чинним законом прирівняні до інвалідів війни). Таким особам також встановлено окремий новий статус потерпілих учасників Революції гідності. Дія цих змін не поширюється на силовиків, які потерпіли тоді під час виконання службових обов’язків.

Крім того, в тексті закону, вперше ухваленого ще 1993 року, радянсько-російський термін «Велика Вітчизняна війна», що позначає радянсько-німецьку війну 1941–45 років, замінено на ширший термін «Друга світова війна», яка для України почалася ще 1939 року після радянсько-нацистських домовленостей про поділ тодішньої території Польщі.

17 листопада цей закон підписав голова Верховної Ради України, його передали на підпис президентові України.

У Росії, де культ «Перемоги у Великій Вітчизняній війні» з його атрибутикою запроваджений на державному рівні, різко критикують кроки післярадянських країн, спрямовані на відхід від таких позицій.

В Україні з 2015 року діє закон «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки», за яким були демонтовані пам’ятники діячам таких режимів і змінені назви, пов’язані з цими режимами, а також заборонена їхня символіка. Окремим законом уже у травні 2017 року була заборонена й насаджувана Москвою «георгіївська стрічка», яка стала символом нинішньої гібридної агресії Росії проти України.

Кучма заявив про відсутність гарантій, що обмін заручниками на Донбасі відбудеться цього року

Другий президент України, представник України в тристоронній контактній групі щодо врегулювання ситуації на Донбасі Леонід Кучма заявив про відсутність точних даних щодо обміну заручниками до кінця поточного року.

«Коли 14 місяців поспіль у Мінську обговорюється проблема і жоден обмін не відбувся, це дійсно питання з питань. 14 місяців – жодної людини… Усе, що відбувається на Донбасі, і всі перспективи розвитку подій на Донбасі залежать від пана Бога і Путіна», – сказав Кучма журналістам у Києві.

Він також додав, що Росія хоче зробити на Донбасі заморожений конфлікт.

«Те, що пропонує Росія на лінії зіткнення, – це зробити новий кордон з Україною. І зробити щось на кшталт Придністров’я, знову один із заморожених конфліктів, але це буде набагато гірше, тому що Придністров’я не має кордону з Росією», – сказав Леонід Кучма.

Днями у Кремлі оголосили, що президент Росії Володимир Путін увечері 15 листопада обговорив телефоном із ватажками підтримуваних Росією незаконних збройних сепаратистських угруповань «ДНР» і «ЛНР» обмін заручниками з українською стороною і повідомив їм, що підтримав «пропозицію Медведчука» (кум Путіна, лідер проросійської організації «Український вибір» Віктор Медведчук – ред.) про масштабний обмін утримуваними з обох сторін особами.

Водночас Служба безпеки України привітала кроки президента Росії для розблокування звільнення заручників, але вказала, що «в цьому чутливому питанні для багатьох людей не повинно бути жодного піару, особливо з метою підвищення рейтингу окремих політиків».

За останніми даними СБУ, на Донбасі утримуються 157 українських заручників.

Сепаратисти вимагають звільнення кількох сотень людей.

Мінські угоди, серед іншого, передбачають Мінські угоди.

НСЖУ вимагає негайного звільнення затриманого в Білорусі журналіста Шаройка

Національна спілка журналістів України вимагає негайного звільнення затриманого в Білорусі журналіста «Українського радіо» Павла Шаройка, повідомив голова НСЖУ Сергій Томіленко в Facebook.

«Офіційні запити зараз скеровуємо до посольства Білорусі в Україні та посольства України в Білорусі. Інформуємо Міжнародну федерацію журналістів, Європейську федерацію журналістів та представника ОБСЄ з питань свободи медіа», – написав Томіленко.

За його даними, Шаройка затримали 25 жовтня в Мінську. Того ж дня у квартирі, де мешкає журналіст зі своїми дружиною та донькою, провели обшук.

«Затримання (арешт) проведено КДБ Білорусі. Павло має лише державного адвоката. Тобто наданого білоруською владою. Про залучення іншого адвоката посольством України в Республіці Білорусь нічого не відомо. З родиною Павло спілкується листами. Перший прийшов до дружини поштою аж через півтора тижня», – заявив голова НСЖУ.

Керівник Національної суспільної телерадіокомпанії України Зураб Аласанія повідомив про затримання Шаройка зранку 17 листопада. Він зазначив, що Шаройко працює власним кореспондентом «Українського радіо» в Білорусі. Аласанія, посилаючись на неофіційну інформацію, заявив, що журналісту висунули звинувачення в «шпигунстві».

Генеральний продюсер «Українського радіо» Дмитро Хоркін, зі свого боку, розповів, що Шаройко близько двох тижнів не виходив на зв’язок. А керівник редакції закордонної кормережі «Українського радіо» Світлана Мялик повідомила з посиланням на дружину журналіста, що побачитись із Шаройком з часу арешту 25 жовтня не дозволяють.

У Міністерстві закордонних справ України підтвердили інформацію про затримання Шаройка. Директор департаменту консульської служби МЗС України Василь Кирилич зазначив, що українське зовнішньополітичне відомство вживає заходів для захисту прав Шаройка. 

Інформації від правоохоронних органів Білорусі з цього приводу наразі немає.

Посол США в Росії заявив про стурбованість через законодавство Росії про «іноземних агентів»

Посол США в Росії Джон Гантсман відвідав у п’ятницю московське бюро медіакорпорації Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода, висловивши підтримку журналістам у зв’язку з можливим поширенням на ЗМІ російського законодавства про «іноземних агентів».

«Принципи вільних ЗМІ в будь-якому вільному суспільстві і демократії абсолютно необхідні для зміцнення і добробуту…Свобода слова – це частина цього, тому ми в посольстві турбуємося про це, і ми будемо дуже-дуже ретельно стежити за роботою, яка триває в Держдумі, і за законопроектом, який розробляється. Тому що це нас турбує», – сказав Гатсман.

Він охарактеризував вимогу Вашингтона, щоб американський підрядник російської телекомпанії RT зареєстрував та розкривав фінансову інформацію, такою, що спрямована на забезпечення «прозорості».

«Це дуже відрізняється від визначення когось іноземним агентом і того, що фактично робить неможливою подальшу роботу», – сказав посол.

Держдепартамент США раніше застеріг Москву від застосування законодавства як засобу обмеження свободи ЗМІ.

Російські законодавці називають свій законопроект, що має запровадити для іноземних засобів інформації в Росії спеціальний статус «іноземного агента», відповіддю на недавню вимогу Вашингтона, щоб американський підрядник російської телекомпанії RT розкривав фінінформацію відповідно до закону США про реєстрацію іноземних агентів (FARA).

Правозахисники критикували як запроваджуване в Росії законодавство, так і вимоги США відповідно до закону про реєстрацію іноземних агентів.

Міністерство юстиції Росії опублікувало на своєму сайті список медіаорганізацій, яких може стосуватися новий закон. Серед його перших цілей можуть опинитися дев’ять засобів інформації, пов’язаних із Радіо Свобода та «Голосом Америки».

Держдума Росії вже схвалила документ у цілому. Розгляд законопроекту у верхній палаті парламенту, Раді федерації, очікують на 22 листопада, після чого його для набуття чинності має підписати президент Росії.

В окупованому Криму в 35 разів зменшилася кількість молодих людей, які навчаються українською мовою – МЗС

В окупованому Росією Криму в 35 разів зменшилася кількість молодих людей, які отримують навчання українською мовою, повідомляє МЗС України з посиланням на голову Постійного представництва України при міжнародних організаціях у Відні Ігоря Прокопчука.

«Російська окупаційна влада у Криму продовжує викорінювати усі прояви української ідентичності, освіти та культури на півострові. Зокрема, між 2013-им та 2017 роками кількість молодих людей, які навчаються українською мовою, різко скоротилася – з майже 13 тисяч до 370 (зменшення в 35 разів), кількість українських шкіл зменшилася з семи до однієї, а класів з 875 – до 28. Українська як мова навчання була усунута з освіти у вищих навчальних закладах», – заявив Ігор Прокопчук напередодні на черговому засіданні Постійної ради ОБСЄ.

Дипломат додав, що ці обмеження суперечать рішенню Міжнародного суду ООН, відповідно до якого Росія повинна «забезпечити доступність освіти українською мовою».

«Це тривожне та подальше погіршення ситуації вимагає адекватної реакції та постійного активного залучення Верховного комісара ОБСЄ у справах національних меншин з метою пошуку шляхів дотримання прав кримських татар, українців та інших етнічних груп в окупованому Криму», – заявив Прокопчук.

14 листопада Третій комітет (із соціальних, гуманітарних і культурних питань) 72-ї сесії Генеральної асамблеї ООН схвалив проект резолюції «Становище з правами людини в Автономній Республіці Крим і місті Севастополі (Україна)». Як повідомили в МЗС, пропонована резолюція Генасамблеї має на меті «змусити Росію як державу-окупанта припинити грубі порушення прав та основних свобод людини». Очікується, що розгляд проекту резолюції відбудеться на пленарному засіданні ГА ООН у другій половині грудня 2017 року.

Комітет з нацбезпеки завершив роботу над законопроектом про реінтеграцію Донбасу – Пашинський

Комітет Верховної Ради з питань національної безпеки і оборони завершив роботу над підготовкою тексту законопроекту про реінтеграцію Донбасу до другого читання, повідомив голова комітету Сергій Пашинський.

За його словами, комітет розглянув поправки до документа і депутати узгодили останні спірні положення, головним серед яких була стаття 10 законопроекту, що стосується заходів, термінів і повноважень. «Ми все пройшли, це остання стаття», – прокоментував Пашинський.

Верховна Рада раніше планувала 16 листопада розглянути в другому читанні законопроект про реінтеграцію Донбасу (№7163), але в ході засідання комітету депутати напередедні не змогли дійти згоди щодо деяких положень законопроекту.

Верховна Рада 6 жовтня ухвалила в першому читанні президентський законопроект про особливості державної політики для забезпечення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями в Донецькій та Луганській областях (№ 7163). У документі, серед іншого, міститься пункт про визнання Росії державою-агресором. Дії України в регіоні визначаються як стримування і відсіч російської збройної агресії в Донецькій та Луганській областях на підставі статті 51 Статуту ООН, яка визначає право держав на самооборону.