All posts by Zhlopo

Айвазовська: Київ зараз не може запропонувати якусь альтернативу мінському процесу

Україна зараз не може запропонувати якусь альтернативу мінському процесу, вважає представниця України у політичній підгрупі Тристоронньої контактної групи у Мінську Ольга Айвазовська.

«Україна не може відмовитися від мінських перемовин, допоки вона не запропонувала чогось адекватного і реалістичного як альтернативу. Сьогодні є питання виживання. І якщо вистояти на цьому етапі, можна піднімати питання розвитку. Навряд чи при нинішній адміністрації американського президента, при невизначеній політиці щодо України, ми можемо пропонувати щось альтернативне, втративши те, що навіть є», – сказала вона в ефірі Радіо Свобода.

На думку Ольги Айвазовської, в Росії теж зараз займають вичікувальну позицію, адже у Франції та Німеччині, учасників «нормандської четвірки», цього року мають відбутися вибори.

«Поки не вибудувалася нова інфраструктура міжнародних відносин, після низки ключових виборів, навряд чи і російська сторона має бачення, як розвиватиметься ця історія», – зазначила Ольга Айвазовська. 

Вона наголосила, що відмова від мінського переговорного майданчику спростить життя Росії.

«Санкції 2017 року, незважаючи на те, що Російська Федерація вчиться жити з ними, в більшій мірі будуть підігравати українській стороні», – додала Ольга Айвазовська.

Натомість колишній представник України у політичній підгрупі Тристоронньої контактної групи у Мінську Роман Безсмертний вважає, що Україні необхідно саме зараз спробувати повернути ситуацію у міжнародні правові рамки.

«Працювати в цьому сурогаті, який називається «нормандський формат», дуже небезпечно, бо невідома його доля», – заявив Роман Безсмертний в ефірі Радіо Свобода.

12 лютого виповнилося два роки з моменту підписання других Мінських угод. Цей документ повинен був змусити сторони конфлікту на Донбасі виконувати так званий «Мінськ-1» – ті домовленості уклали ще у вересні 2014 року. Передбачалося, що другі мирні домовленості зможуть повністю врегулювати ситуацію до кінця 2015 року, однак жоден із 13 пунктів повністю так і не виконали, а припинення вогню та відведення зброї відбулося лише частково.

#Точно: понад 7 мільйонів гривень виплатили депутатам із бюджету за роботу в січні

7 318 500 гривень перерахувало управління справами Верховної Ради України народним депутатам за виконання повноважень у січні 2017 року. Така інформація міститься на порталі використання публічних коштів, повідомляє #Точно, проект Радіо Свобода. 

Зокрема, на одного депутата сплачено 17 425 гривень.

19 січня голова Верховної Ради України Андрій Парубій достроково закрив ранкове пленарне засідання парламенту через недостатню кількість народних депутатів у залі для ухвалення рішень. 

Вже 20 січня Парубій закрив п’яту сесію Верховної Ради. Тоді депутати пішли на канікули до 7 лютого. 

7 лютого голова ВРУ заявив на відкритті шостої сесії парламенту восьмого скликання, що українці не довіряють депутатам, тому що ті не хочуть ходити на роботу.

 

 

Іслямов: інцидент між ЗСУ й «Аскером» вичерпаний

Голова громадського об’єднання «Аскер» Ленур Іслямов заявляє, що інцидент між його формуванням і Збройними силами України (ЗСУ) вичерпаний. Про це Іслямов повідомив 13 лютого в коментарі проекту Радіо Свобода «Крим.Реалії».

За словами Іслямова, командування ЗСУ вибачилося, і добровольці прийняли вибачення.

«Збройні сили України в особі одного з батальйонів, які стоять на кордоні, вирішили зробити нічні навчання біля нашого батальйону. Відбулася невелика сутичка, в ході якої ніхто не постраждав. Збройні сили в особі командирів і комбригів вибачилися перед бійцями батальйону імені Номана Челебіджихана. Ми ці вибачення прийняли. Для нас інцидент вичерпаний», – заявив голова «Аскеру».

Іслямов не зміг відповісти, яка сторона спровокувала конфлікт. Він додав, що пошкоджені ЗСУ будівлі, де базувалося громадське об’єднання «Аскер» «можна поправити».

За версією оперативного командування «Південь» ЗСУ, конфліктний інцидент стався, коли українські військові облаштовували бойові позиції, а не під час навчань. За словами прес-офіцера командування Ігоря Бірюкова, на місце облаштування позицій прийшли озброєні представники «незаконного збройного формування», і бійцям ЗСУ довелося затримати цю групу і роззброїти.

Напередодні з’явилася інформація про інцидент , що стався на території бази громадського об’єднання «Аскер» в селі Чонгар недалеко від адміністративної межі з Кримом увечері 12 лютого. За повідомленням, на територію бази заїхав БТР, «озброєні люди застосували вогнепальну зброю». Оперативне командування «Південь» сухопутних військ Збройних сил України, яке несе службу на адміністративному кордоні з Кримом, опублікувало заяву, в якій запевняє, що нападу не було.

Прохідний бал для кандидатів до нового Верховного суду можуть визначити вже після іспитів – «Схеми»

Прохідний бал для проходження тестів і письмових робіт кандидатів на посади суддів у новому Верховному суді, які розпочнуться 16 лютого, досі не визначений, і, ймовірно, буде визначатись вже після отримання результатів. Про це журналістам програми «Схеми», спільного проекту Радіо Свобода і телеканалу «UA:Перший», розповів голова Вищої кваліфікаційної комісії України Сергій Козьяков. 

«Буде вирішувати комісія після того, як побачимо усі результати», – зазначив він. Але після уточнюючого запитання журналіста додав: «Або… Секундочку… Можливо, і до. У нас є мінімум два варіанти, може й чотири».

Голова комісії пояснив, чому непрохідний бал варто визначити не до, а після іспитів: «Деякі кажуть, якщо буде це визначено до того, то комісія почне дотягувати деяких кандидатів до необхідного балу».

Водночас голова Вищої кваліфікаційної комісії суддів України Сергій Козьяков підтвердив, що іспити для кандидатів на посади суддів Верховного суду – анонімні.

Таким чином за тиждень до проведення тестування – першого етапу іспиту на посаду суддів Верховного суду, що відбудеться вже 16 лютого 2017 року, – прохідний бал ще не визначили.

Вищою кваліфікаційною комісією оголошено конкурс на 120 посад із 200 до нового Верховного суду. Перша хвиля обрання суддів до Верховного суду має тривати упродовж двох місяців. Більшість претендентів, допущених Вищою кваліфікаційною комісією до конкурсу, – чинні судді з різних судів України.

Вчені з Британії готові до розкопок в Криму – адміністрація Херсонеса

Група вчених з Великобританії відвідала музей-заповідник «Херсонес Таврійський» в анексованому Росією Криму, заявляє дирекція музею.

За повідомленням, вчені готові приступити до розкопок в Криму навесні 2018 року в місцях, пов’язаних з бойовими діями часів Кримської війни, а також зайнятися розвитком археологічного туризму в анекованому Криму і Севастополі.

Російська влада Криму повідомила про приїзд на півострів британських вчених, в тому числі археолога з Ніла Фолкнера.

У МЗС України відзначають, що поїздки іноземних делегацій у Крим не мають статусу офіційних. Українське зовнішньополітичне відомство опублікувало звернення, в якому застерегло іноземних громадян і осіб без громадянства від незаконних поїздок в анексований Крим.

Напередодні Україна закликала країни-партнери направити до Криму моніторингову місію ЮНЕСКО.

Заповідник «Херсонес Таврійський» разом з його хорою на Гераклейському півострові входить в список об’єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, проте з 2014 року моніторинг збереження музею-заповідника з боку організації не проводиться, оскільки вона не визнає анексію Криму Росією.

МЕРТ: Україна подала позов у СОТ проти Росії через обмеження транзиту

Україна в рамках свого членства у Світовій організації торгівлі подала позов до Росії за запроваджені нею з 2016 року численні транзитні обмеження щодо українських товарів, повідомили в прес-службі Міністерства економічного розвитку і торгівлі.

За повідомленням, Україна направила в СОТ вимогу про формування групи експертів в рамках цієї справи. Як повідомляє МЕРТ 13 лютого, з відповідною вимогою українська сторона завернулася 9 лютого.

«З моменту застосування обмежувальних заходів, що оскаржуються, експорт товарів з України до країн Центральної/Східної Азії в 2016 році знизився на 38,3 % в порівнянні з 2015 роком. В цілому втрати експорту товарів до Казахстану і Киргизстану оцінюються в обсязі понад $0,4 млрд. Ми глибоко переконані, що торговельна агресія Російської Федерації в тому числі неправомірні дії з обмеження транзиту (а де-факто майже повна заборона) з України у треті країни повинні здобути об’єктивну оцінку експертів Світової організації торгівлі та безумовно мають бути скасовані», – йдеться в повідомленні.

У міністерстві нагадали, що минулого року розпочали процес врегулювання суперечки в рамках СОТ щодо згаданих обмежень.

«Оскільки на першому етапі РФ не готова була до врегулювання суперечки та не вжила заходів щодо скасування неправомірних, дискримінаційних і економічно необґрунтованих обмежень у сфері транзиту, українська сторона продовжила розгляд справи згідно зі встановленою процедурою, і для початку наступного етапу розгляду суперечки (розгляду справи по суті) до СОТ було направлено вимогу про створення групи експертів», – заявили у МЕРТ.

В Україні ще на початку липня минулого року повідомили, що почали переговори з партнерами у Світовій організації торгівлі щодо підтримки через нові обмеження на транзит товарів, які запроваджує Росія. Як заявила тоді заступник міністра економічного розвитку і торгівлі, торговельний представник України Наталія Микольська, ці й інші російські обмеження «об’єктивно є торговельною агресією».

1 липня 2016 року збіг піврічний термін попередніх російських обмежень на транзит товарів із України через територію Росії, що формально стосувався транзиту до Казахстану. Але 3 липня президент Росії Володимир Путін видав новий указ, яким знову запровадив попередні обмеження, цього разу в розширеному вигляді. Зокрема, вони стали стосуватися також транзиту до Киргизстану, транзит багатьох товарів заборонений узагалі й може бути в окремих випадках дозволений урядом Росії на особливі прохання урядів Казахстану і Киргизстану, і нові обмеження запроваджуються на півтора року наперед, до 31 грудня 2017 року.

Гройсман закликав зняти блокаду поставок вугілля з окупованої частини Донбасу

Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман закликав зняти торговельну блокаду лінії розмежування, відновити постачання вугілля з окупованої частини Донбасу і встановити жорсткий контроль за переміщенням товарів. Про це він сказав у неділю ввечері в ефірі телеканалу «Україна».

«Ми знаємо, що Україна споживає 24 мільйони тонн вугілля на рік, з них 9 мільйонів тонн – це антрацит, який видобувається на території, яка залишається неконтрольованою…Блокування поставок вугілля, яким альтернативи немає, означає зупинку промисловості і віялові відключення по всій території країни. Треба до цього доводити? Гадаю, ні. Але зрозуміло, що з контрабандою треба боротися. І моє завдання – зробити прозорими «кордони», – сказав Гройсман.

Прем’єр-міністр визнав, що ситуація на лінії розмежування викликає багато проблем і питань.

«Тут слід жорстко боротися з контрабандою, а не з громадянами України. Питання має бути розблоковане, контроль потрібно зробити серйозний за переміщенням товарів, знайти винних. Але блокувати тепло і металургію? Це частина економіки», – сказав Гройсман.

Тим часом на сторінці «штабу блокади» у Facebook у неділю поширили пропозицію про громадське обговорення блокування залізниці на Луганщині.

Згідно з даними організаторів, має відбутися «народне віче» на майдані Незалежності у Києві. Датою такої зустрічі називають 19 лютого, ініціаторами її проведення – «Рух ОУН».

Минулого місяця активісти, серед яких ветерани АТО, розпочали блокаду залізниці «Луганськ-Лисичанськ-Попасна» з метою припинити торгівлю із окупованими районами Донбасу. Вони пообіцяли влаштувати повну блокаду, якщо найближчим часом не звільнять чи не обміняють усіх українських військовополонених. Серед координаторів блокади – колишні очільники добровольчих батальйонів «Донбас» та «Айдар».

Заступник міністра з питань окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб Георгій Тука заявляв, що блокування ділянки залізниці на Луганщині може призвести до проблем з енергопостачанням.

З 24 мільйонів тонн вугілля, які українська енергетика споживає на рік, понад 9 мільйонів – вугілля антрацитової групи, і всі поклади його залишилися на непідконтрольній частині Донбасу.

Суд Росії розгляне в понеділок справу фігуранта «справи Хізб ут-Тахрір» Зейтуллаєва – адвокат

Суд в російському Ростові-на-Дону розпочне 13 лютого розгляд кримінального провадження стосовно фігуранта «справи Хізб ут-Тахрір» Руслана Зейтуллаєва. Про це на сторінці у Facebook повідомив адвокат Еміль Курбедінов.

«Завтра розпочнуться перші (але все ж повторні) допити свідків у відеоконференції Севастополь-Ростов за звинуваченням Зейтуллаєва. Прокурор залишився той же, але змінився склад суду», – повідомив адвокат.

Він також уточнив, що Руслана Зейтуллаєва звинувачують за статтею про тероризм.

«У цій кримінальній справі братимуть участь два адвокати, у яких державою було вилучено інформацію з адвокатською таємницею, в тому числі і за вказаною справою», – написав Курбедінов.

Він нагадав, що 26 січня у нього та в його колег російськими силовиками були вилучені із офісів техніка та носії з інформацією, зокрема і в «справі Хізб ут-Тахрір».

«Техніку та носії інформації досі не повернули», – повідомив Курбедінов, який вирушив у Ростов-на-Дону разом із адвокатом Едемом Семедляєвим.

Північно-Кавказький окружний військовий суд в Ростові-на-Дону, де з 1 червня слухалася справа кримських мусульман за звинуваченням у їхніх зв’язках з «Хізб ут-Тахрір», оголосив 7 вересня вирок.

Згідно з рішенням суду, севастополець Руслан Зейтуллаєв, якого російська влада називала організатором осередку «Хізб ут-Тахрір» засуджений до семи років колонії загального режиму, Ферат Сайфуллаєв, Рустем Ваіт та Нурі Примов – на п’ять років виправної колонії загального режиму.

Представники міжнародної ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір» називають своєю місією об’єднання всіх мусульманських країн в ісламському халіфаті, але вони відкидають терористичні методи досягнення цього і кажуть, що їх несправедливо переслідують в Росії. Верховний суд Росії заборонив «Хізб ут-Тахрір» в 2003 році, включивши його в список 15 об’єднань, названих «терористичними».

Міністерство закордонних справ України засудило організований російською владою «черговий судовий фарс» і зажадало від Росії негайного скасування вироку.