Раздел: Новости

все актуальные новости

Курс гривні на міжбанківському валютному ринку в четвер продовжує знижуватися до 25 гривнів за долар

Нацбанк підвищив облікову ставку і вводить єдиний курс гривні. Протягом останніх тижнів Національний банк кілька разів знижував офіційний курс гривні, щоразу оновлюючи її історичний мінімум.

Такі дії регулятора були пов’язані з рішенням відмовитися від використання індикативного курсу, забезпечивши єдиний ринковий курс гривні.

Нацбанк постійно прискорював наближення офіційного курсу до ринкового, а сьогодні заявив, що курс гривні тепер буде встановлюватися банками, на підставі ринкового попиту та пропозиції.

У результаті сьогодні банки продають долар уже по 25 гривень.

На початку тижня з’явилася інформація, що Нацбанк планує відмовитися від використання індикативного курсу, забезпечивши єдиний ринковий курс гривні на міжбанківському валютному ринку.

НБУ з кінця минулого року проводить щоденні аукціони і продає близько 3 мільйонів доларів на день за заниженим курсом для встановлення індикативного курсу, на який повинні орієнтуватися банки при проведенні операцій.

Так, у понеділок, наприклад, середньозважений курс станом на 12.30 становив 16,1764 грн за долар, тоді як продаж на міжбанку здійснювався за курсом близько 21,50 грн за долар.

Ми виступаємо за прозору політику курсоутворення і перехід до ринкових механізмів. Також ми хочемо, щоб на ринку був єдиний і ефективний курс. Головним у впровадженні монетарної політики регулятора є продовження використання системи гнучкого обмінного курсу – Валерія Гонтарева, голова НБУ

Водночас Гонтарева наголосила, що регулятор не відмовляється від можливості впливати на ринок за допомогою адмінважелів і може повернутися до них у будь-який момент при наявності передумов.

Правління Національного банку України в рамках підготовки до введення режиму інфляційного таргетування вирішило припинити проведення з 5 лютого 2015 року щоденних валютних аукціонів з відмовою від індикативного курсу гривні.

“Курс гривні буде встановлюватися банками на підставі об’єктивних параметрів ринкового попиту та пропозиції”, – йдеться в повідомленні НБУ.

За словами Гонтаревої, дане рішення має сприяти встановленню прозорості, більшої ефективності та об’єктивності механізмів ціноутворення.

Перед запуском аукціонів у листопаді Гонтарева запевняла, що валютні аукціони будуть проводитися протягом від трьох до шести місяців.

Також Національний банк вирішив підвищити облікову ставку з 14% до 19,5% з 6 лютого.

Дане рішення регулятор прийняв з метою забезпечення прогнозованого і контрольованого розвитку ринкової ситуації.

Регулятор уточнює, що може застосовувати більш жорстку грошово-кредитну політику.

Основною причиною підвищення облікової ставки є посилення інфляційних ризиків, які будуть високими в найближчій перспективі.

Таке рішення правління прийняло відповідно до розроблених рекомендацій Комітету з монетарної політики на підставі аналізу перспектив розвитку економіки і грошово-кредитного ринку.

НБУ зазначає, що підвищення процентних ставок матиме мінімальний вплив на активність в реальному секторі економіки, оскільки кредитування банків залишається істотно обмеженим внаслідок підвищених ризиків ділового середовища.

Від величини облікової ставки залежить вартість ресурсів, що надаються НБУ банкам як рефінансування.

Облікова ставка є найнижчою серед процентних ставок НБУ і є базовим індикатором оцінки вартості грошових ресурсів.

У теорії облікова ставка не може бути нижчою від рівня інфляції.

Національний банк прогнозує зниження ВВП на 4-5% в 2015 році.

“Минулого року наші прогнози щодо зниження очікувалися на рівні 6-7%. Цього року очікуємо зниження на 4-5%”, – сказав директор департаменту монетарної політики та економічного аналізу Сергій Ніколайчук.

Ніколайчук нагадав, що прогноз щодо інфляції на цей рік становить 17,2%.

“За рахунок заходів, які ми застосовуємо, НБУ очікує уповільнення інфляційних процесів уже в 1 півріччі, тоді як за підсумками року прогноз становить 17,2”, – додав він.

Директор департаменту висловив сподівання, що в 2016 році інфляція повинна знизитися до менш ніж 10%.

“Падіння ВВП має, насамперед, структурний характер і обумовлене факторами з боку пропозиції. І хоча негативний розрив ВВП є досить суттєвим – 8-9% від потенційного ВВП, за оцінками фахівців Національного банку України, конвергенція фактичного ВВП до свого потенційного рівня в середньостроковій перспективі можлива лише внаслідок макрофінансової стабілізації, чому сприятиме і жорстка грошово-кредитна політика”, – вважає Нацбанк.

Національний банк має намір посилити повноваження своїх кураторів в банках.

“Ми будемо посилювати повноваження кураторів, але для посилення їхніх повноважень ми повинні посилити їхній захист. Наприклад, на нашого куратора у VAB Банку завели кримінальну справу”, – сказала глава НБУ.

Вона нагадала, що куратори є у всіх банках, яким видано стабілізаційні кредити.

Національний банк і Фонд гарантування вкладів фізичних осіб погодили ключові параметри програми EFF з Міжнародним валютним фондом.

Глава НБУ нагадала, що програма співпраці передбачена на 4 роки.

Раніше повідомлялося, що Міжнародний валютний фонд має намір розглянути запит України про відкриття нової багаторічної програми, підтриманої розширеним кредитуванням (Extended Fund Facility, EFF), для заміни існуючої програми stand-by.

Гонтарева сподівається на розгляд радою директорів Міжнародного валютного фонду виділення Україні чергового траншу до березня.

“Сподіваюся, що завтра-післязавтра буде фінальна версія меморандуму з МВФ. Вони вже, напевно, будуть їхати, і десь через 2-3 тижні після їхнього від’їзду буде рада директорів МВФ”, – сказала глава НБУ.

Місія МВФ прибула в Україну для зустрічей із владою 8 січня.

Планувалося, що вона буде працювати в Києві до 29 січня, проте термін візиту був продовжений до 6 лютого.

На думку провідного експерта інформаційно-аналітичного центру Андрія Шевчишина, введення Нацбанком єдиного курсу валют спровокує підйом долара на міжбанку до позначки 23 гривні.

Фінансист вважає, що наміри Нацбанку встановити ринковий курс мають відношення до роботи місії МВФ в Україні.

“Ймовірно, це одна з вимог МВФ. Питання реальності такої дії (встановлення єдиного курсу – ред.) необхідно розглядати через призму вольового і, певною мірою, політичного кроку. Оскільки найбільш ймовірно отримати на момент встановлення єдиного курсу міжбанківський високий курс в районі 21 -23 грн за долар замість бажаного 16-17 грн за долар”, – говорить експерт.

І хоча економічні агенти вже звиклися з високими курсовими позначками, платити державі (за борги, імпорт, озброєння і т.д.) за таким курсом буде накладно, вважає економіст.

Шевчишин розповів, що заява НБУ про скасування індикативного курсу вже позначилася на ринку валют. “В останні дні ми спостерігаємо очікування зростання курсів валют. Кількість охочих придбати валюту збільшилася, а експортери притримують виручку в очікуванні підвищення курсів”.

При цьому експерт прогнозує, що якщо в найближчі кілька місяців не з’являться додаткові нормативні обмеження від НБУ, можна очікувати появу валюти у вільному продажу, хоча і за більш високим курсом.

Разом з тим курс гривні на міжбанківському валютному ринку в четвер продовжує знижуватися: котирування на початок торгів становили 23,5- 24,5 гривні за долар, а до 11:30 розширилися до 23,5- 25 гривні за долар.

Попередній історичний мінімум на міжбанку був зафіксований 4 лютого, коли реальний курс гривні знизився до 23,05 гривні за долар з 22,2 гривні за долар.

Build a better website in less than an hour. Start for free at us.

Екс-президент Грузії Міхaїл Саакашвілі готується стати директором Національного антикорупційного бюро України

Екс-президент Грузії Міхaїл Саакашвілі готується стати директором Національного антикорупційного бюро України. Як пишуть ЗМІ, Саакашвілі вважає, що фронт боротьби за свободу Грузії проходить сьогодні в Україні. І корупція — це ворог для України не менший, ніж російські війська і російські танки. Тому політик готує пакет відповідних документів і збирається взяти участь у публічному конкурсі на посаду директора НАБУ. Який, як відомо, був оголошений 12 січня цього року. Прийом документів триватиме 30 календарних днів — до 12 лютого.

Інформація про Саакашвілі на посаді директора НАБУ не нова. Грузинського політика «сватали» на цю посаду ще восени минулого року, як тільки в парламенті «знайшлося» достатньо голосів, щоб створити орган з боротьби із вищою політичною корупцією. Але тоді Саакашвілі не бачив для себе за можливе відмовитися від громадянства країни, президентом якої він був майже 10 років. «Мені запропонували посаду першого віце-прем’єра України. Але для цього я мав отримати українське громадянство, відмовившись від грузинського. Я відмовився. На цьому етапі для мене це не є можливим», — сказав він тоді в інтерв’ю.

Виходить, що за останні два місяці щось у житті Міхеїла Саакашвілі суттєво змінилось, якщо він вже готовий відмовитися від грузинського громадянства заради боротьби з українською корупцією. Адже, хоча конкурсна комісія і змінила, порушуючи чинне законодавство, умови участі в конкурсі, дозволивши іноземцям кандувати. Однак чинна редакція закону України про Національне антикорупційне бюро чітко визначає, що директор НАБУ не може бути громадянином/громадянкою іншої держави. Українське громадянство — обов’язкове. І, як відомо, станом на учора в планах парламентської коаліції не було задуму змінювати цю статтю. Хоча сам закон таки поміняють.

Минулої п’ятниці — 30 січня 2015 року — в парламенті було зареєстровано законопроект №1660-Д, який дозволить повернути в Закон України «Про Національне антикорупційне бюро» більшість статей, вилучених в ніч перед голосуванням.

Законопроект було зареєстровано депутатами від різних політичних сил і погоджено комітетом Верховної Ради з боротьби із корупцією та організованою злочинністю.

«Цей законопроект став консенсусом між Верховною Радою, Кабінетом Міністрів, різними політичними силами та Адміністрацією Президента, — стверджує Єгор Соболєв, голова парламентського комітету з боротьби із корупцією та організованою злочинністю. — Він містить суттєві правки до закону, яке дозволить запустити роботу Бюро та частково поверне йому незалежність, прозорість та повноваження, які були попередньо вилучено».

Законопроектом №1660-Д повертаються високі зарплати співробітникам Бюро, що дозволить убезпечити майбутніх борців із корупцією від хабарів. Також повертається і норма про заборону працювати в Бюро осіб, які за останні п’ять років працювали в антикорупційних підрозділах СБУ, МВС та прокуратури тощо.

«Ця норма була однією з ключових, що була вилучена в ніч перед голосуванням та яку обов’язково потрібно було повернути в закон, — стверджує голова правління Віталій Шабунін. — Адже не можна допускати працювати в Бюро старих «борців» із корупцією, що вже «наборолися» до того, що Україна — одна з найкорумпованіших країн світу».

Одним з важливих норм закону стало повернення в підслідність НАБ екс-президентів. Законопроектом конкретизується конкурсна процедура з добору директора НАБ: чіткіше визначено кваліфікаційні вимоги до кандидатів на цю посаду; конкурсній комісії з добору директора надається право проводити інтерв’ю з будь-якою кількістю дібраних претендентів, внаслідок чого комісія має шляхом відкритого голосування дібрати двох або трьох кандидатів, із яких Президент України визначає кандидата, що призначається на посаду директора.

Ще одна важлива новація — створення інституту детективів. Усередині НАБ працюватимуть справжні детективи, які одночасно будуть і слідчими, і оперативними співробітниками. Цим детективам дозволятимуть навіть моніторити банківські рахунки.

Окремим важливим кроком є створення спеціалізованої антикорупційної прокуратури, яка має здійснювати нагляд за додержанням законів при проведенні досудового розслідування НАБ та підтримувати державне обвинувачення у відповідних провадженнях.

До речі, експерт зауважують, що призначення Саакашвілі — це далеко не просте питання. Адже воно тягне за собою низку наслідків у міждержавних стосунках і може суттєво позначитися на відносинах офіційного Тбілісі та Києва. «Призначення Саакашвілі не зрозуміють ні його виборці, бо це означатиме відмову від громадянства, ні, тим більше, Маргвелашвілі…», — сказав Віталій Шабунін.

Build a better website in less than an hour. Start for free at us.

Завтра валютний міжбанк почне працювати за новими правилами: НБУ відмовляється від індикативного курсу

Завтра валютний міжбанк почне працювати за новими правилами: НБУ відмовляється від індикативного курсу. ПравдаUA запитала банкірів, як це вплине на курс гривні.

Про відмову від індикативного курсу глава НБУ Валерія Гонтарєва оголосила в понеділок на зустрічі з менеджерами 40 найбільших банків. «Ми виступаємо за перехід до ринкових механізмів курсоутворення, – цитує прес-служба НБУ Гонтарєву. – Також ми хочемо, щоб на ринку був єдиний і ефективний курс».

Гіпотетично це означає, що банки не будуть імітувати торги по 16 гривень за долар, офіційні та неофіційні курси на міжбанку вирівняються, офіційний курс НБУ прийде у відповідність з ринковим, обмінні пункти банків виставлять курси, близькі до реальності. Так чи буде насправді?

Ми звернулися за роз’ясненнями в НБУ, але там сказали, що зможуть надати коментарі тільки в четвер.

Банкіри теж поки не отримали жодних роз’яснень з новими правилами роботи на міжбанку. Вони погодилися висловити свої очікування від цього рішення тільки анонімно. Гонтарева ще минулого тижня особисто просила бути стриманими у висловлюваннях про курс.

У понеділок в НБУ була щотижнева нарада з представниками банків. Там повідомили, що з четверга скасовується індикатив. З приводу аукціонів питання залишається відкритим. НБУ поки не надав жодної нормативної бази, тому залишається гадати на кавовій гущі. Ймовірно, днями НБУ підніме офіційний курс до рівня міжбанку. Слід очікувати зростання котирувань міжбанку до рівня 24-25 гривень за долар. Зараз всі учасники ринку чекають якісь документи від регулятора.

Спред на чорному ринку скоротиться, щоб залучити більше клієнтів. Чи стане чорний ринок менше? Не варто забувати, що діє 2% -й збір до ПФ при купівлі валюти через касу банку та обмеження в 3000 гривень на одного клієнта. Котирування в касах банку будуть в межах ринкових і велика частина клієнтів відразу побіжить скуповувати валюту, що підштовхне курс знову вгору. Розраховувати на те, що експортери стануть у великих обсягах заводити виручку, теж не варто, у багатьох банках існує відкладений попит, який обов’язково вистрілить.

У теорії, з четверга банки будуть встановлювати комерційний курс, виходячи з котирувань міжбанку.

Якщо ринок не обмежуватимуть, наприклад, дзвінками і т.п., курс може вийти на рівень 22-23 гривні за долар. Який реальний ефект дасть цей режим, побачимо.

Нам НБУ в деталях нічого не пояснив, були проговорено лише загальні принципи. Чекаємо постанови або листи.

Мої відчуття – легше жити не стане. Однозначно курс долара підросте. Консенсус-прогноз від банкірів, з якими я спілкуюся: долар коштуватиме 20-21 гривню.

Коли курс тримають, а потім відпускають – він спочатку вистрілює, потім відкочується. Після цього приходить стабілізація. Такий сценарій ми можемо побачити.

Є відкладений попит на долар. Є ризик, що після відома всіх курсів в один, імпортери виставлять всі свої заявки. Тоді курс долара ще виросте. Але якщо експортери стануть ховати менше валютної виручки та заведуть її в Україну, то буде більше продавців і курс може знизитися. Та й для імпортерів курс може виявитися завищеними й економічно недоцільним для їхніх операцій. Звуження попиту від імпортерів і збільшення пропозиції від експортерів дасть можливість зміцнитися гривні.

Технічно банкам з єдиним курсом буде працювати набагато простіше, але треба розуміти, що зі зростанням курсу загострюються старі проблеми. Наприклад, проблема валютних кредитів і необхідність доформувати у великих обсягах резерви під валютні кредити.

НБУ хоче зробити один курс, щоб прибрати тіньовий ринок. Ідея правильна, але реалізована вона буде, думаю, на 30-40%. У першу чергу потрібно прибрати агентські обмінні пункти, щоб контролювати всі готівкові операції. Ці пункти – посередник між банками і чорним ринком. Прибравши його, ми зменшимо чорний ринок. НБУ вже заявляв про бажання позбутися «агентів».

Чорний ринок нікуди з четверга не дінеться. Він закриється, коли долара в банках буде більше, ніж на чорному ринку. Але в банки долар не завезли, і не варто забувати про 2% збір до ПФ.

Після скасування індикативного курсу Гонтарева повинна прийняти рішення про викуп на позицію НБУ всій приходить в країні валюти, а це близько $ 5 млрд на місяць. Гонтарева минулого тижня обговорювала з банками цю ініціативу, але поки не підтвердила її.

Прихована експортна виручка не повернеться в Україну, – немає довіри. Експортери укладають контракти за межами України.

Ми зайшли в точку рівноваги – 21 гривня. Якщо Гонтарєва відчує достатню силу – вона буде гнати курс до 17 гривень. Таким він закладений в бюджет.

Олександр Жолудь, економіст Міжнародного центру перспективних досліджень

Рух до єдиного курсу – це позитив для економіки. Це має додатково стимулювати експортерів заводити виручку, імпортери отримають можливість купити цю валюту на прозорих умовах. Це має прибрати можливості корупції на заробітку від різниці курсів.

Досить імовірно, що разом з відмовою від індикативного курсу буде оголошено і про те, що ми отримаємо додаткове фінансування від МВФ. Це дасть сигнал ринку, що у НБУ будуть додаткові можливості для інтервенцій.

Не можна говорити, що курс може залишитися на 21-22 гривнях, так як зміниться пропозиція валюти.

Думаю, НБУ домовиться з комерційними банками, щоб ті викидали не всі свої заявки на міжбанк (є відкладений попит), а пред’являли їх поступово – протягом декількох тижнів.

Я не думаю, що НБУ буде міняти формулу визначення офіційного курсу. На сьогодні у нас курс встановлюється за результатами торгів на 14:00, він і далі буде встановлюватися таким чином. У найближчі дні офіційний курс гривні продовжить слабшати.

Банківські обмінники теж повинні підтягти курси до ринкових. Обсяги чорного ринку повинні істотно скоротитися.

Не виключено, що через півроку, коли закінчиться опалювальний сезон і знизиться ціна на газ, а також, можливо, виростуть доходи від експорту в літні місяці, що зазвичай відбувається, – ситуація стабілізується.

Build a better website in less than an hour. Start for free at us.

Інтерпол оголосив у розшук одного з власників агрохолдингу “Мрія” Миколу Гуту

Інтерпол оголосив у розшук одного з власників агрохолдингу “Мрія” Миколу Гуту. Про це на своїй сторінці в мережі повідомив народний депутат Антон Геращенко.

“Сьогодні нарешті громадянин Гута, який шахрайським шляхом привласнив гроші восьми іноземних інвестиційних фондів на загальну суму понад 100 млн доларів, оголошений у міжнародний розшук по лінії Інтерполу”, – написав Геращенко.

“Всього ж, за даними слідства, агрохолдинг “Мрія” і його генеральний директор Гута до серпня 2014 року мав перед українськими та іноземними кредиторами фінансові зобов’язання в обсязі 1,3 млрд доларів. Набравши кредитів, агрохолдинг “Мрія” оголосив про неможливість їх погашення”, – додав депутат.

Тим не менш, за його словами, в жовтні агрохолдинг отримав позитивні результати аудиторської перевірки однієї з іноземних аудиторських компаній – як тепер з’ясувало слідство, на підставі фальшивих і підроблених бухгалтерських звітів.

“Коли засмучені кредитори звернулися в правоохоронні органи, грошей на рахунках фірми вже не було, а громадянин Гута, за даними прикордонників, на особистому автомобілі перетнув державний кордон України та Євросоюзу”, – зазначив Геращенко.

Він також нгадав, що Головне слідче управління МВС відкрило кримінальне провадження за підозрою в заволодінні коштами шахрайським шляхом в особливо великих розмірах.

Агрохолдинг “Мрія” заснований в 1992 році Іваном і Клавдією Гут. Земельний банк холдингу перевищує 300 тисяч га, зосереджений в західних областях України. Компанія спеціалізується на вирощуванні пшениці, ячменю, ріпаку, цукрових буряків, гречки, картоплі та інших культур. Микола Гута приєднався до Групи “Мрія” у 2002 році. До вересня 2014 року відповідав за поточне управління компанією на посаді генерального директора, наразі він голова Ради директорів групи компаній “Мрія”.

Як відомо, Група компаній “Мрія” потрапила в складне фінансове становище – в серпні 2014 року агрохолдинг оголосив технічний дефолт. Загальний борг компанії становить близько 1,3 мільярда доларів. 80% групи компаній “Мрія” володіє Mriya Agro Holding Plc, яка зареєстрована на Кіпрі.

У свою чергу кіпрською компанією володіє ще одна закордонна структура – HF Assets Management Limited, яка фактично належить сім’ї Гут. Мова йде про Івана, Клавдію, Андрія і Миколу Гутів. Наразі вони є власниками агрохолдингу номінально. Раніше повідомлялося, що Східнокарибський Верховний Суд 15 грудня почав ліквідацію мажоритарного акціонера “Мрії” – компанії HF Assets Management Limited.

Як повідомлялося, австрійська фінансова група Erste Group звернулася до суду 30 жовтня з проханням визнати банкрутом HF Assets Management Limited.

Build a better website in less than an hour. Start for free at us.

Дніпропетровський шахрай хоче пограбувати Україну, яку він ДУЖЕ любить, ще на 5 мільярдів доларів

Так звані “інвестори” напівдержавної “Укрнафти” миттєво відреагували на закон, що виводить компанію з-під повного впливу групи “Приват”.

Така реакція трьох компаній – Littop Enterprises Limited, Dridgemont Ventures Limited і Bordo Management Limited, зареєстрованих в офшорній зоні Кіпр, які стверджують, що їм належить частина акцій ПАТ “Укрнафта”, на спроби українського парламенту взяти під контроль управління і розподіл прибутку видобувних компаній, в яких державі належить 50% плюс одна акція. Фактично це реакція на прийнятий парламентом 14 січня законопроект №1310, згідно з яким внесена принципова поправка в закон про акціонерні товариства, яка дозволяє провести збори акціонерів при кворумі 50% плюс одна акція.

Цей документ хоча і не дозволяє однозначно міноритарному акціонерові “Укртнафти” групі “Приват” Коломойського, яка володіє близько 42% акцій, ще довгі роки керувати цією компанію за своїм розсудом, але однозначно обмежить таке право з 2016 р. Навіть у тому випадку, якщо на наступній сесії Верховної Ради, з лютого 2015 р., депутатам не вдасться внести правки, які дозволяють вже в цьому році провести збори акціонерів “Укрнафти” без присутності недержавних акціонерів цього ПАТ.

Раніше міноритарні акціонери тієї ж “Укрнафти” успішно блокували проведення зборів акціонерів, користуючись тим, що для його законного проведення необхідний кворум не менше 60% плюс одна акція.

У ПАТ “Укрнафта” державі належить 50% плюс одна акція, якими управляє державна НАК “Нафтогаз України”, близько 42% – у групи “Приват” Ігоря Коломойського; близько 8%, як стверджують ці “інвестори” – Littop Enterprises Limited, Dridgemont Ventures Limited і Bordo Management Limited, належать трьом іноземним компаніям, зареєстрованим на Кіпрі.

Саме ці три кіпрські інвестори “Укрнафти” 31 грудня 2014 р. направили міністру енергетики та вугільної промисловості України Володимиру Демчишину письмове повідомлення (копією і переклад якого має у своєму розпорядженні редакції) про намір вирішити, за їх твердженням, багаторічний спір між ними, “інвесторами” та державою Україна і всіма її державними структурами”.

Фактично багаторічна проблема державного управління активами, операційною діяльністю і розподілом прибутку добувної компаній “Укрнафта” пов’язана з такими вимогами держорганів до ПАТ:

– постачати весь природний газ, що видобувається “Укрнафтою”, як і іншими держкомпаніями, в Україні для забезпечення потреб у газі населення за регульованим (встановлюваним) тарифом національним регулятором – НКРЕКП (насамперед – НКРЕ), який завжди встановлювався нижче граничної ціни газу, що встановлюється НКРЕ для промислових споживачів;

– розподілити та виплатити дивіденди (в бюджет України 2015 р. вже внесені як доходи дивіденди від діяльності “Укрнафти” у 2011-2013 рр. обсягом близько 2 млрд грн);

– вимогою Держфіскальної служби виплатити в бюджет України підвищені рентні платежі за видобуток природного газу та нафти за другу половину 2014 р., на суму близько 3 млрд грн.

Інвестори “вважають, що в даному випадку Україна здійснює свідомі дії, з одного боку, блокуючи можливість “Укрнафти” (УКН) розпоряджатися своїми ресурсами, а з іншого, – з допомогою підконтрольної Кабінету Міністрів України, Державної фіскальної служби застосовуючи до УКН додаткові санкції.

Таким чином, своїми діями стосовно інвестицій, як описано вище, Україна порушила кожне із згаданих вище зобов’язань за ДЕХ (Договору про Енергетичну Хартію. – примітка ред.) і заподіяла інвесторам і УКН істотні збитки, які перевищують 5 мільярдів доларів США. Інвестори вимагають компенсації цих збитків, а також гарантії того, що Україна надалі буде виконувати свої зобов’язання у відповідності з законодавством України і ДЕХ”.

Компанії-інвестори, запевняючи у своїх дружніх намірах і доступності для обговорення виниклої суперечки, пропонують “мирне вирішення конфлікту в ході зустрічі з представниками України”. В іншому випадку, повідомляють кіпрські інвестори Демчишину, “якщо цей спір не може бути врегульований протягом трьох (3) місяців з дати цього листа, інвестори мають намір представити цей спір у міжнародний арбітраж”.

Нагадаємо, що у процесі прийняття Держбюджету-2015 Верховній Раді не вдалося прийняти постанову, що передбачає денонсацію угоди з Кіпром про уникнення подвійного оподаткування. Таким чином, компанії, зареєстровані в офшорній зоні Кіпру, як і раніше, можуть не платити податки в Україні.

Кіпрські компанії копію цього листа направили президенту України Петру Порошенку, прем’єр-міністру Арсенію Яценюку, міністру юстиції Павлу Петренко, главі МЗС України Павлу Клімкіну, а також голові правління НАК “Нафтогаз України” Андрію Коболєву.

Кіпрські інвестори вже 5 січня 2015 р. порадили главі Міненерговугільпрому не відкладати їх письмове повідомлення від 31 грудня та порадили звернутися до їх юридичного консультанта в Лондоні, завбачливо вказавши його юридичну адресу.

ТАКІ ДІЇ КАБАНА-БЄНІ ЩЕ РАЗ ВІДКРИВАЮТЬ ЙОГО СПРАВЖНЮ СУТНІСТЬ. ВІН Є ЩЕ НЕБЕЗПЕЧНІШИМ ВОРОГОМ УКРАЇНИ, НІЖ ВІДОМЕ ХУ#ЙЛО. БО ПРИХОВАНИЙ ВОРОГ УКРАЇНИ ЗАВЖДИ БІЛЬШ НЕБЕЗПЕЧНИЙ ДЛЯ НЕЇ, НІЖ ОЧЕВИДНИЙ!!!

СМЕРТЬ ВОРОГАМ! СЛАВА УКРАЇНІ!

Build a better website in less than an hour. Start for free at us.

Актриса російського телебачення Галина Пишняк вірно служить фсб росії

Актриса російського телебачення Галина Пишняк, яка раніше зображала свідка “розп’ятого хлопчика” і жертву обстрілу у Волновасі, тепер виконала роль продавчині найближчого магазину до зупинки, яку обстріляли бойовики.

Про це повідомляє російський блогер Андрій Шипілов у мережі.

“На фото зліва вгорі актриса російського телебачення Галина Пишняк розповідає про хлопчика, розп’ятого в Слов’янську. На фото праворуч угорі вона ж зображує на російському ТБ жертву обстрілу в Волновасі.

На фото внизу вона ж 22 січня в Донецьку біля підірваного тролейбуса зображує продавщицю найближчого магазину – свідка обстрілу”, – пише він.

Шипілов також підкреслює, що репортаж знятий безпосередньо після обстрілу зупинки бойовиками.

“Той факт, що не тільки знімальна група російського ТБ, але і всі актори відразу ж опинилися на місці вибуху, і не просто опинилися, а вже були одягнені в уніформу продавщиць найближчого магазину, може мати тільки те пояснення, що російське ТБ заздалегідь знало, де вибухне”, – зазначає він.

Build a better website in less than an hour. Start for free at us.

Яценюк продовжує розкривати себе як агент Коломойського

Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк блокує постанову Кабміну, яка забирає в олігарха Ігоря Коломойського право занижувати ціну на нафту.

Про це пише у мережі депутат від фракції БПП Сергій Лещенко.

“Яценюк продовжує розкривати себе як агента Коломойського. Мета – зупинити нові правила, за якими “Укрнафта” більше не матиме 15-відсоткову знижку на стартову ціну на аукціонах з продажу нафти”, – пише Лещенко.

Як відомо, цієї середи Кабмін ухвалив постанову, якою ця знижка знімалася.

“Зауважень до постанови не було ні в кого з міністрів, у тому числі в міністра юстиції Павла Петренка”, зазначає депутат.

Водночас, за словами Лещенка, в п’ятницю ввечері до Міністерства палива та енергетики прийшли зауваження від Мінюсту – які фактично блокують підготовку документу для підписання Яценюком.

“А цинізм у тому, що, блокуючи в кулуарному режимі постанову, в публічній площині Яценюк продовжує піаритися і вимагає… якнайшвидше подати йому документ на підпис”, – зазначає депутат.

“Майже одночасно із зауваженнями Мінюсту, о 18:01 (!) на сайті Кабміну вийшло відповідне повідомлення, де Яценюк вимагає “оформити відповідно до регламентних вимог і невідкладно подати на підпис главі уряду”, бо “в Секретаріаті Кабінету Міністрів станом на вечір 23 січня належним чином оформленого проекту постанови наразі немає”, – пише Лещенко.

“Її і не може бути, бо ввечері 23 січня підконтрольний Яценюку Мінюст вніс заперечення на постанову. Заради чого це все? Щоб на запланованому на 31 січня аукціоні “Укрнафта” передала фірмам Коломойського нафту з 15-відсотковим дисконтом. На “продаж” планують виставити 500 тисяч тонн, економія для Коломойського – десь 22 мільйони доларів. Тобто майже півмільярда гривень! А ви кажете, що в державі немає грошей на сніданки школярам?”, – обурюється він.

Build a better website in less than an hour. Start for free at us.