Раздел: Политика

политические новости

Аброськін обіцяє розкриття замаху в Одесі

Напад на одеського громадського активіста Олега Михайлика буде розкритий, заявив 24 вересня перший заступник голови Національної поліції України В’ячеслав Аброськін.

Він написав у Facebook, що «з перших годин після нападу на громадського активіста Олега Михайлика створена посилена слідчо-оперативна група, до якої увійшли досвідчені оперативники та слідчі».

«Ці дії дали можливість зібрати необхідну доказову базу, яка на теперішній час дозволяє сказати, що є вже деякі напрацювання й цей злочин буде розкритий», – твердить поліційний чиновник.

Генеральний прокурор України Юрій Луценко повідомив 24 вересня, що за результатами наради з міністром внутрішніх справ Арсеном Аваковим «посилена група правоохоронців з Києва вилетіла до Одеси».

Читайте також: Порошенко дізнався про стан здоров’я пораненого в Одесі активіста

Напад на Олега Михайлика стався ввечері 22 вересня.

23 вересня в поліції Одещини повідомили, що відомості за фактом нападу внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками замаху на вбивство (ст. 15, ч. 1 ст. 115 Кримінального кодексу України).

Радник голови головного управління Нацполіції в Одеській області Руслан Форостяк повідомляв того ж дня, що поранений прийшов до тями, стан його «у принципі вже стабільний». За словами радника, куля залишається у грудній частині тіла пораненого, і, за інформацією лікарів, операцію будуть робити пізніше, після стабілізації стану. «Він втратив багато крові через внутрішню кровотечу», – додав Форостяк. Зараз Михайлик перебуває в лікарні, йому надана охорона.

 

Build a better website in less than an hour. Start for free at us.

Аброськін обіцяє розкриття замаху в Одесі

Напад на одеського громадського активіста Олега Михайлика буде розкритий, заявив 24 вересня перший заступник голови Національної поліції України В’ячеслав Аброськін.

Він написав у Facebook, що «з перших годин після нападу на громадського активіста Олега Михайлика створена посилена слідчо-оперативна група, до якої увійшли досвідчені оперативники та слідчі».

«Ці дії дали можливість зібрати необхідну доказову базу, яка на теперішній час дозволяє сказати, що є вже деякі напрацювання й цей злочин буде розкритий», – твердить поліційний чиновник.

Генеральний прокурор України Юрій Луценко повідомив 24 вересня, що за результатами наради з міністром внутрішніх справ Арсеном Аваковим «посилена група правоохоронців з Києва вилетіла до Одеси».

Читайте також: Порошенко дізнався про стан здоров’я пораненого в Одесі активіста

Напад на Олега Михайлика стався ввечері 22 вересня.

23 вересня в поліції Одещини повідомили, що відомості за фактом нападу внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками замаху на вбивство (ст. 15, ч. 1 ст. 115 Кримінального кодексу України).

Радник голови головного управління Нацполіції в Одеській області Руслан Форостяк повідомляв того ж дня, що поранений прийшов до тями, стан його «у принципі вже стабільний». За словами радника, куля залишається у грудній частині тіла пораненого, і, за інформацією лікарів, операцію будуть робити пізніше, після стабілізації стану. «Він втратив багато крові через внутрішню кровотечу», – додав Форостяк. Зараз Михайлик перебуває в лікарні, йому надана охорона.

 

Build a better website in less than an hour. Start for free at us.

Надані Китаєм «швидкі» із сучасним медичним обладнанням отримали всі регіони України – МОЗ

Безкоштовно надані Китаєм автомобілі «швидкої допомоги» із сучасним медичним обладнанням отримали всі регіони України, повідомила прес-служба Міністерства охорони здоров’я України.

У відомстві зазначили, що 24 вересня в.о. міністра охорони здоров’я Уляна Супрун підписала з послом Китаю Ду Веєм меморандум, який засвідчив виконання угоди між урядами України та Китаю про надання МОЗ України обладнання для оснащення бригад швидкої допомоги.

«Реалізація угоди дозволить поліпшити рівень медичного обслуговування населення та умови для виконання нормативу прибуття бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги на місце події», – сказала Супрун.

У липні МОЗ заявляло, що регіонам передали 50 нових автомобілів «швидкої». Тоді техніку переоформлювали з державної власності у власність територіальних громад.

Build a better website in less than an hour. Start for free at us.

Луценко позиватиметься до ЗМІ через «поширення брехливої інформації» – речниця

Генеральний прокурор України Юрій Луценко позиватиметься до засобів масової інформації через поширення недостовірних даних, повідомила речниця очільника ГПУ Лариса Сарган на своїй сторінці у Facebook.

За її словами, ЗМІ передрукували «відверто замовну статтю з підозрілого сінгапурського сайту».

«Адвокати Юрія Луценка готують позови до суду за поширення брехливої інформації. І обов’язково буде вимагання компенсації за моральну шкоду. І кожна копійка буде перерахована на військові госпіталі», – написала Сарган.

Мова йде про статтю, яку 19 вересня сінгапурське видання The MiceTimes of Asia оприлюднило. Журналісти стверджують, що Юрій Луценко придбав віллу на Сейшелах за близько п’ять мільйонів доларів.

Build a better website in less than an hour. Start for free at us.

МЗС Росії обурене: чиновникові російської влади у Криму не дали візу до Швейцарії в Москві

Міністерство закордонних справ Росії 24 вересня виступило із заявою з приводу відмови видати швейцарську візу в Москві підконтрольному Росії заступникові міністра освіти, науки і молоді фактичної російської влади в окупованому Криму Айдерові Аблятіпову.

«Шкодуємо, що у Швейцарії… не дослухалися до наших звернень і позбавили російського представника права поділитися своїми оцінками і донести до авторитетної правозахисної структури реальну картину того, що відбувається на півострові Крим», – мовиться в повідомленні.

За даними МЗС Росії, Аблятіпов планував узяти участь у роботі 39-ї сесії Ради ООН з прав людини в Женеві.

Влітку 2015 року російське МЗС звинуватило країни Євросоюзу у «візовій війні» щодо жителів Криму. Офіційна позиція Брюсселя полягає в тому, що кримчани мають отримувати візи в посольствах і консульствах на території України, частиною якої, згідно з міжнародним правом, є окупований півострів. Такої ж практики дотримуються і країни «шенгенської зони» з-поза меж ЄС, у цьому разі Швейцарія.

Крім того, і в разі, якщо особи з Криму, які мають не кримські російські документи і отримують візи до країн Заходу в Росії, а на Заході претендують на те, щоб «офіційно» представляти позиції фактичної російської влади в окупованому Криму або пропагандистський кремлівський погляд на становище на півострові, який у Москві називають «реальним», – їм нерідко відмовляють у праві виступу.

Build a better website in less than an hour. Start for free at us.

Порошенко дізнався про стан здоров’я пораненого в Одесі активіста

Президент Петро Порошенко 24 вересня зателефонував головному лікарю Одеської міської клінічної лікарні №1 Євгену Григор’єву та поцікавився станом здоров’я громадського активіста Олега Михайлика, інформує сайт глави держави.

«Головний лікар проінформував президента про стан здоров’я постраждалого від нападу Олега Михайлика. Петро Порошенко подякував лікарям за проведену роботу та надану активістові допомогу», – ідеться в повідомленні.

«Також президент провів телефонні розмови з генеральним прокурором Юрієм Луценком та міністром внутрішніх справ Арсеном Аваковим. Керівники відомств проінформували главу держави про хід розслідування та про посилення складу слідчої групи першим заступником голови Національної поліції В’ячеславом Аброськіним, який нині веде розслідування в Одесі. Вони повідомили, що буде проведено координаційну нараду з питань боротьби зі злочинністю, і президента буде поінформовано про її результати», – вказує прес-служба Порошенка.

Генеральний прокурор України Юрій Луценко повідомив 24 вересня, що за результатами наради з міністром внутрішніх справ Арсеном Аваковим «посилена група правоохоронців з Києва вилетіла до Одеси».

Читайте також: В Одесі через напади на активістів громадськість висунула вимоги до влади

Напад на одеського активіста Олега Михайлика стався ввечері 22 вересня.

23 вересня в поліції Одещини повідомили, що відомості за фактом нападу внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками замаху на вбивство (ст. 15, ч. 1 ст. 115 Кримінального кодексу України).

Радник голови головного управління Нацполіції в Одеській області Руслан Форостяк повідомляв того ж дня, що поранений прийшов до тями, стан його «у принципі вже стабільний». За словами радника, куля залишається у грудній частині тіла пораненого, і, за інформацією лікарів, операцію будуть робити пізніше, після стабілізації стану. «Він втратив багато крові через внутрішню кровотечу», – додав Форостяк. Зараз Михайлик перебуває в лікарні, йому надана охорона.

Build a better website in less than an hour. Start for free at us.

Росія готує масштабні військові навчання в Криму

Більше 50 літаків, в тому числі надзвуковий бомбардувальник Ту-22М3, та близько десяти кораблів Чорноморського флоту візьмуть участь у навчаннях на півдні сусідньої Росії та в анексованому Криму. Про це в понеділок 24 вересня заявив начальник прес-служби Південного військового округу Росії Вадим Астафьєв.

«У спільних навчаннях візьмуть участь понад тисячу військовослужбовців об’єднання (4-ї армії військово-повітряних сил і протиповітряної оборони) і біде задяно більше 50 літаків дальньої, оперативно-тактичної, штурмової авіації, в тому числі літак далекого радіолокаційного виявлення і управління А-50, надзвуковий ракетоносець-бомбардувальник Ту-22М3, а також близько десяти кораблів Чорноморського флоту», – цитує Астафьєва державна інформаційна агенція Росії ТАСС.

Навчання в анексованиму Криму триватимуть тижден. Зокрема, ескадрильї винищувачів Су-30СМ і бомбардувальників Су-34 застосують ркеті і бомби проти умовних цілей в районе полігонів Опук і Чауда.

Читайте також: «Як українські військові кораблі пройшли під Керченським мостом (відео)​»

Після анексії Криму в 2014 році фактична російська влада регулярно проводить військові навчання на півострові. В Генеральному штабі України дії російськиї військових на півострові вважають незаконними.

Міжнародні організації визнали анексію Криму незаконною і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.

Build a better website in less than an hour. Start for free at us.

Росія готує масштабні військові навчання в Криму

Більше 50 літаків, в тому числі надзвуковий бомбардувальник Ту-22М3, та близько десяти кораблів Чорноморського флоту візьмуть участь у навчаннях на півдні сусідньої Росії та в анексованому Криму. Про це в понеділок 24 вересня заявив начальник прес-служби Південного військового округу Росії Вадим Астафьєв.

«У спільних навчаннях візьмуть участь понад тисячу військовослужбовців об’єднання (4-ї армії військово-повітряних сил і протиповітряної оборони) і біде задяно більше 50 літаків дальньої, оперативно-тактичної, штурмової авіації, в тому числі літак далекого радіолокаційного виявлення і управління А-50, надзвуковий ракетоносець-бомбардувальник Ту-22М3, а також близько десяти кораблів Чорноморського флоту», – цитує Астафьєва державна інформаційна агенція Росії ТАСС.

Навчання в анексованиму Криму триватимуть тижден. Зокрема, ескадрильї винищувачів Су-30СМ і бомбардувальників Су-34 застосують ркеті і бомби проти умовних цілей в районе полігонів Опук і Чауда.

Читайте також: «Як українські військові кораблі пройшли під Керченським мостом (відео)​»

Після анексії Криму в 2014 році фактична російська влада регулярно проводить військові навчання на півострові. В Генеральному штабі України дії російськиї військових на півострові вважають незаконними.

Міжнародні організації визнали анексію Криму незаконною і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.

Build a better website in less than an hour. Start for free at us.

Україна в ООН: Єльченко сказав, що варто зробити з переговорами в Мінську

Постійний представник України в ООН Володимир Єльченко повідомив, що, на його думку, варто зробити з переговорами у столиці Білорусі Мінську про врегулювання на окупованій частині Донбасу.

За його словами, треба «просто переносити цей майданчик у якусь іншу столицю». Як сказав Єльченко 23 вересня в ефірі телеканалу «Прямий», на його думку, «треба вже робити серйозні висновки» з позиції таких країн, як Білорусь чи Казахстан, які в ООН «хронічно» голосують проти українських ініціатив.

«Якщо ще можна зрозуміти голосування Сирії, Північної Кореї, – це просто сателіти (Росії – ред.), – але, так скажемо, наші сусіди, наші колишні партнери по СНД – я не можу зрозуміти, чому вони голосують проти», – сказав дипломат.

За його словами, зовсім дивний вигляд має, зокрема, позиція Білорусі, «яка скрізь говорить про те, що вони підтримують такий тяжкий для себе нейтралітет».

«Я особисто повністю підтримую, я не пам’ятаю вже, хто це пропонував, деякі групи депутатські у нас у Верховній Раді, що нам треба просто переносити цей майданчик із Мінська в якусь іншу столицю. За всієї моєї поваги до білоруської дипломатії, я не можу таку позицію зрозуміти: про яку нейтральність йдеться? І нехай вони на нас не ображаються, але факти на табло Генеральної асамблеї. Розмови розмовами, але тут є результат. Вони просто хронічно голосують проти будь-яких наших ідей, проти будь-яких наших пропозицій, навіть які не стосуються конфлікту з Росією. Це вже свідчить про певну позицію країни, з якої нам потрібно робити серйозні висновки», – наголосив Єльченко.

Білорусь опинилася серед лише 13 країн, які в Генеральній асамблеї ООН голосували 21 вересня проти включення до порядку денного пункту «Ситуація на тимчасово окупованих територіях України». Крім Росії, яка й здійснює окупацію, проти цього голосували також, зокрема, Білорусь, Казахстан, Вірменія, Сирія чи Венесуела. Таку ж проросійську позицію Білорусь займала і при попередніх голосуваннях щодо українських ініціатив в ООН.

Водночас Білорусь, посилаючись на свою «нейтральну позицію», з 2014 року приймає в Мінську переговори Тристоронньої контактної групи про врегулювання на окупованій частині Донбасу.

Пропозиції перенести ці переговори в інше місце лунали й раніше. Зокрема, в січні президент Казахстану Нурсултан Назарбаєв, який тоді відвідав США з офіційним візитом, заявив за підсумками переговорів із президентом США, що Дональд Трамп виступив із пропозицією перенести переговори щодо врегулювання конфлікту на сході України з Мінська в інше місце, і дав зрозуміти, що готовий надати послуги своєї країни.

Українські дипломати тоді відповіли, що готові змінити місце переговорів, але не бачать сенсу в перенесенні переговорів із Мінська в Астану, бо обидві країни належать до Євразійського економічного союзу під проводом Москви і однаково негативно голосують із таких питань, як порушення прав людини в окупованому Криму тощо. Зокрема, міністр закордонних справ України Павло Клімкін заявляв тоді, що проблема неефективності мінських переговорів – не в Мінську, а в небажанні Москви виконувати взяті на себе зобов’язання.

Build a better website in less than an hour. Start for free at us.

Україна в ООН: Єльченко сказав, що варто зробити з переговорами в Мінську

Постійний представник України в ООН Володимир Єльченко повідомив, що, на його думку, варто зробити з переговорами у столиці Білорусі Мінську про врегулювання на окупованій частині Донбасу.

За його словами, треба «просто переносити цей майданчик у якусь іншу столицю». Як сказав Єльченко 23 вересня в ефірі телеканалу «Прямий», на його думку, «треба вже робити серйозні висновки» з позиції таких країн, як Білорусь чи Казахстан, які в ООН «хронічно» голосують проти українських ініціатив.

«Якщо ще можна зрозуміти голосування Сирії, Північної Кореї, – це просто сателіти (Росії – ред.), – але, так скажемо, наші сусіди, наші колишні партнери по СНД – я не можу зрозуміти, чому вони голосують проти», – сказав дипломат.

За його словами, зовсім дивний вигляд має, зокрема, позиція Білорусі, «яка скрізь говорить про те, що вони підтримують такий тяжкий для себе нейтралітет».

«Я особисто повністю підтримую, я не пам’ятаю вже, хто це пропонував, деякі групи депутатські у нас у Верховній Раді, що нам треба просто переносити цей майданчик із Мінська в якусь іншу столицю. За всієї моєї поваги до білоруської дипломатії, я не можу таку позицію зрозуміти: про яку нейтральність йдеться? І нехай вони на нас не ображаються, але факти на табло Генеральної асамблеї. Розмови розмовами, але тут є результат. Вони просто хронічно голосують проти будь-яких наших ідей, проти будь-яких наших пропозицій, навіть які не стосуються конфлікту з Росією. Це вже свідчить про певну позицію країни, з якої нам потрібно робити серйозні висновки», – наголосив Єльченко.

Білорусь опинилася серед лише 13 країн, які в Генеральній асамблеї ООН голосували 21 вересня проти включення до порядку денного пункту «Ситуація на тимчасово окупованих територіях України». Крім Росії, яка й здійснює окупацію, проти цього голосували також, зокрема, Білорусь, Казахстан, Вірменія, Сирія чи Венесуела. Таку ж проросійську позицію Білорусь займала і при попередніх голосуваннях щодо українських ініціатив в ООН.

Водночас Білорусь, посилаючись на свою «нейтральну позицію», з 2014 року приймає в Мінську переговори Тристоронньої контактної групи про врегулювання на окупованій частині Донбасу.

Пропозиції перенести ці переговори в інше місце лунали й раніше. Зокрема, в січні президент Казахстану Нурсултан Назарбаєв, який тоді відвідав США з офіційним візитом, заявив за підсумками переговорів із президентом США, що Дональд Трамп виступив із пропозицією перенести переговори щодо врегулювання конфлікту на сході України з Мінська в інше місце, і дав зрозуміти, що готовий надати послуги своєї країни.

Українські дипломати тоді відповіли, що готові змінити місце переговорів, але не бачать сенсу в перенесенні переговорів із Мінська в Астану, бо обидві країни належать до Євразійського економічного союзу під проводом Москви і однаково негативно голосують із таких питань, як порушення прав людини в окупованому Криму тощо. Зокрема, міністр закордонних справ України Павло Клімкін заявляв тоді, що проблема неефективності мінських переговорів – не в Мінську, а в небажанні Москви виконувати взяті на себе зобов’язання.

Build a better website in less than an hour. Start for free at us.