Членкиня російського гурту Pussy Riot повідомила про акцію у США на підтримку Сенцова

Російська діячка Марія Альохіна, що була членкинею російського жіночого феміністичного панк-гурту Pussy Riot, повідомила про акцію на підтримку ув’язненого в Росії українського кінорежисера Олега Сенцова, влаштовану у США.

Як повідомила вона у фейсбуці, акція відбулася ще в понеділок, 23 жовтня, у Нью-Йорку, всередині хмарочоса Trump Tower, що належить нинішньому президентові США Дональдові Трампу і в якому розташоване його приватне помешкання (сам Трамп із родиною нині за посадою живе в Білому домі у Вашингтоні).

На оприлюднених нею 24 жовтня фото і відео видно, як три жінки в масках встигли розгорнути у внутрішньому просторі хмарочоса гасло Free Sentsov («Свободу Сенцову»), коли їх невдовзі по тому перепинила охорона будівлі. Але офіційного затримання не було, бо цей простір вважається громадським, а не приватним.

Марія Альохіна, яка відбула термін у російському ув’язненні за музичний виступ, критичний до Російської православної церкви і до президента Росії Володимира Путіна, у складі гурту Pussy Riot, нині їздить світом із виставою про трьох творчих діячів, які перебували чи перебувають в ув’язненні в Росії, і один із них – Олег Сенцов. Іще одна – сама Марія Альохіна, і третій – епатажний російський арт-діяч Петро Павленський, який одним із перших виступив свого часу на підтримку Pussy Riot.

Сам Сенцов у середині вересня повідомляв, що Альохіна разом із гуртом «Пуссі Райот» приїжджала до російського Якутська, де він тоді перебував, щоб підтримати його.

Та акція в Якутську відбулася ще на початку серпня: Альохіна зі ще однією активісткою так само розгорнула транспарант із написом Free Sentsov на мості в Якутську, супроводжуючи це кольоровими димами. Їх затримали, але вже невдовзі суд ухвалив звільнити їх, і вони повернулися до Москви.

А 25 серпня, на другі роковини винесення Сенцову вироку, Pussy Riot оприлюднили в соцмережах відеоролик на його підтримку.

У серпні 2015 року суд у Росії оголосив вироки громадянам України, режисерові, кримчанину Олегові Сенцову, а також активістові з окупованого Криму Олександрові Кольченку, затриманим на півострові, в так званій «справі кримських терористів»: 20 і 10 років позбавлення волі в колонії суворого режиму. Їх оголосили винними в підготовці до терористичних актів, у незаконному обігу вибухових речовин і в підпалі дверей офісу російської провладної партії «Єдина Росія» в окупованому Росією Криму.

Сенцов, як і Кольченко, відкидає будь-яку свою провину, вони називають своє переслідування політично мотивованим. Низка правозахисних організацій визнала їх політичними в’язнями. Росія вже двічі відмовилася видавати їх Україні. Президент Росії Володимир Путін, зокрема, у грудні 2016 року заявляв, що для звільнення Олега Сенцова «мають визріти умови».

Також у тій самій справі проходили і були засуджені в Росії кримчани Геннадій Афанасьєв, звільнений пізніше, та Олексій Чирній.

За даними правозахисної ініціативи #LetMyPeopleGo, в Росії і в окупованому нею Криму з політичних мотивів утримують нині 49 українських громадян.

Марія Альохіна була учасницею гурту Pussy Riot, коли її, разом зі ще двома членкинями, Надією Толоконниковою і Катериною Самуцевич, затримали на початку 2012 року після спроби «панк-молебню» зі словами «Богородице-Діво, Путіна прожени!», який вони, а також іще двоє невстановлених учасниць гурту влаштували у храмі Христа-Спасителя в Москві. Суд вирішив, що такі дії є «хуліганством із мотивів релігійної ненависті», і засудив їх у серпні 2012 року до двох років позбавлення волі в колонії загального режиму. Альохіній і Толоконниковій суд відмовив у заміні терміну на умовний (третій засудженій учасниці Самуцевич таке прохання задовольнили), і вони врешті відбули по півтора року з двох присуджених, коли їх звільнили за амністією у грудні 2013 року.

Після звільнення Альохіна і Толоконникова заявили, що будуть займатися захистом прав ув’язнених у Росії і виходять зі складу гурту Pussy Riot. Проте пізніше вони знову почали виступати від імені гурту, що викликало критику його нових членкинь.

У середині 2015 року гурт Pussy Riot заявив про припинення виступів і свою ліквідацію, назвавши як причину, зокрема, комерціалізацію, за їхніми словами, імені цього гурту Альохіною і Толоконниковою без відома учасниць самого гурту. Але й після цього обидві продовжили виступати від імені вже ліквідованого гурту.

Robert Guillaume, Star of TV’s ‘Benson,’ Dies at Age 89

Two-time Emmy Award-winning actor Robert Guillaume, who became one of the most prominent black actors on U.S. television playing the cantankerous title character in the hit 1980s series Benson, died of complications from prostate cancer on Tuesday, his wife said. He was 89.

The gravelly voiced Guillaume, who thrived in Broadway musicals before starring on the TV series Soap and its spinoff Benson, died at his Los Angeles home, his wife Donna Brown Guillaume said in a statement. It is not known how long he had been battling cancer.

Robert Guillaume first played sarcastic and irascible butler Benson DuBois on the over-the-top soap opera parody series Soap, which debuted in 1977 and also starred Katherine Helmond, Richard Mulligan and Billy Crystal.

His work on that show won Guillaume won the Emmy for outstanding supporting actor in a comedy series in 1979.

His character became so popular that the ABC network created Benson for him and that series ran for seven seasons from 1979 to 1986. Guillaume’s character had been a butler on Soap but on Benson he served as a state governor’s director of household affairs, then state budget director, lieutenant governor and candidate for governor.

Guillaume won the Emmy for outstanding lead actor in a comedy series in 1985 for Benson, the last of six times that he was nominated for an Emmy playing the character. He became the first black actor to win that award.

In accepting the Emmy, he joked, “I’d like to thank Bill Cosby for not being here,” referring to the fact that the star of The Cosby Show and the leading contender for the award had earlier taken himself out of the running for it.

Guillaume said he was sensitive about not playing his character as a racial stereotype and was pleased that Benson evolved from being a butler to a political power player — albeit one that retained the same crotchety attitude.

‘Upward mobility’

“In all honesty and candor and modesty, I always wanted the character to have that kind of upward mobility because it mirrored the American dream,” Guillaume told the Washington Post in 1985.

“When I took a role like Benson, which was in that time-honored sense ‘another black person in a servant’s role,’ I only took the part because it was a good part, it was a part in which I thought, with my own set of ideas about things, I could say something. And, indeed, that has been the case. We saw Benson was in no way anyone’s inferior.”

After the end of Benson, he starred in the short-lived sitcom The Robert Guillaume Show in 1989, as well as the series Pacific Station (1991-1992) and Sports Night (1998-2000). He suffered a stroke in 1999 on the set of Sports Night, but was able to return to his role within weeks.

On film, Guillaume provided the voice for the mandrill Rafiki in Disney’s animated 1994 hit The Lion King and appeared with Morgan Freeman in the 1989 drama Lean on Me.

In 1977, he earned a Tony Award nomination for his role in the Broadway musical Guys and Dolls. He also had leading roles on stage in Purlie and Golden Boy.

Born Robert Peter Williams on Nov. 30, 1927, he changed his name to Robert Guillaume to make it more distinctive (Guillaume is French for William). He was raised by his strong-willed grandmother in a St. Louis slum after his alcoholic mother gave up her children and his father abandoned the family.

After a brief military stint, he worked a series of jobs including as a trolley driver to save money for college.

He studied music at Washington University in St. Louis, where he was noticed by a Hungarian opera singer who helped him get a scholarship to the 1957 Aspen Music Festival and School in Colorado. That was followed by an apprenticeship at a theater in Cleveland where he made his professional debut.

ГПУ: Саакашвілі легалізував «екстремістів» із Грузії як «діячів культури», тепер їх видворяють

У Генеральній прокуратурі України повідомили, що Міхеїл Саакашвілі ще на посаді голови Одеської обласної державної адміністрації легалізував перебування в Україні двадцяти громадян Грузії як «цінних діячів культури», але тепер їх видворяють із України.

Як написала у фейсбуці речниця ГПУ Лариса Сарган, Міхеїл Саакашвілі «опирається на вузьке коло екстремістів грузинського та українського походження». Причому, за її словами, перших, грузинів, він пробував легалізувати і легалізував частину їх в Україні: будучи головою Одеської ОДА, він примусив своїх підлеглих оформити дозволи на постійне проживання двадцятьом громадянам Грузії як цінним діячам культури.

«Запрошені для проведення культурної діяльності іноземці будь-якої участі у культурній діяльності чи інших заходах на території Одеської області та України не брали. Після прибуття запрошених іноземців до України їх було легалізовано у відповідності до Закону «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» за клопотанням КУ «Одеський обласний навчально-методичний центр закладів культури та мистецтва» Одеської ОДА до ГУ ДМС в Одеській області, яким було видано посвідки на тимчасове проживання терміном на 1 рік. Крім того, посадовими особами Одеської ОДА було забезпечено незаконно переправлених іноземних громадян службовими автотранспортними засобами, закріпленими за департаментами Одеської ОДА, для власного користування, що свідчить про розтрату держмайна та нецільового використання бюджетних коштів, шляхом зловживання владою або службовим становищем», – повідомила речниця.

«Наразі є всі підстави для видворення зазначених двадцяти осіб з України, що і відбувається силами Державної міграційної служби», – наголосила вона.

Попереднього дня, 23 жовтня, Міхеїл Саакашвілі, колишній президент Грузії і колишній голова Одеської ОДА, а нині особа без певної діяльності і без громадянства, але лідер української партії «Рух нових сил», повідомив про видворення з України до Грузії трьох громадян цієї країни з його оточення і назвав це «злочином» і «тиском на його оточення». У Державній міграційній службі тоді ж повідомили, що цих трьох громадян Грузії, затриманих у Києві 21 жовтня, видворили через порушення ними українського міграційного законодавства: двом із них дозволи на перебування в Україні скасували ще у вересні, третій уже тривалий час перебував в Україні незаконно.

Сам Саакашвілі теж потенційно перебуває на порозі депортації з України. Як повідомив раніше 24 жовтня генеральний прокурор України Юрій Луценко, ДМСУ відмовила Міхеїлові Саакашвілі у статусі біженця, якого він домагався, до суду з оскарженням цього рішення той не звертався, і тепер відсутні «будь-які

спеціальні обставини», що могли б унеможливити його депортацію чи екстрадицію до Грузії.

Саакашвілі у відповідь заявив, що Державна міграційна служба України не відповіла на його запит про захист і не надавала йому ніяких документів, які б оскаржували його право перебувати в Україні.

У ДМСУ на це, у свою чергу, відповіли, що через те, що наразі Саакашвілі «ігнорує питання врегулювання свого правового статусу в Україні», це «дає обґрунтовані підстави компетентним органам здійснювати процедурні заходи щодо його залишення території України виключно у межах діючого законодавства». У міграційній службі нагадали, що в розгляді заяви про надання так званого додаткового захисту від імені Саакашвілі відмовили у зв’язку з порушеннями при подачі цієї заяви: вона була не належної форми, до того ж принесли її до канцелярії Головного управління ДМС у Львівській області четверо невідомих, які не засвідчили свої особи, тоді як закон «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту» вимагає, щоб такі заяви подавалися особисто або через законного представника.

Проти Саакашвілі порушені чотири кримінальні справи в його рідній Грузії, яка вже тривалий час домагається від України його видачі.

На вечорі пам’яті Петра Григоренка закликали надати йому звання Героя України

У Львові вшанували відомого дисидента, захисника прав кримськотатарського народу генерала Петра Григоренка. Під час вечора пам’яті львів’яни у своїх виступах говорили про те, що генерал Григоренко вже давно мав би бути удостоєний звання Героя України, а таке зволікання та ігнорування звернень численних організацій і осіб є ганьбою для України.

На заходи, присвячені 110-річчю Григоренка, приїхав зі США його син Андрій. Панахиду за Петром Григоренком відслужили в Гарнізонному храмі, а вечір пам’яті відбувся в палаці Потоцьких. Згадати дисидента прийшли й ті, хто знав його особисто чи співпрацював.

«Це людина, яка мала загострене етичне відчуття. Він реагував на людський біль, на народний, був надзвичайно мужній. Це бойовий генерал, який кидався на амбразури і кинувся захищати людей, коли усвідомив, що та система, в яку вірив, антилюдська. Він знайшов у собі мужність піти проти цієї системи. Вміння опиратись не на ідеологію, а етику міжлюдських стосунків, справедливість, правду – це те, що нам потрібно сьогодні. Він увійшов в історію як герой кримськотатарського народу, мав сміливість говорити правду», – наголосив український правозахисник, один із засновників Української Гельсінської групи Мирослав Маринович, який знав генерала Григоренка, був у нього в помешканні в Москві.

«Я вдячний за те, що є пам’ять про батька. Ми з ним були друзями, батько навчив мене української мови, розмовляв українською зі мною. Я привіз книги про батька, це збірка статей, написаних про Григоренка, його сучасниками», – сказав Андрій Григоренко.

У 1964 році генерал Петро Григоренко був арештований радянською владою, його помістили у психлікарню. Випустили через рік і оголосили цілком здоровим. Його позбавили всіх військових звань і заслуг. Петро Григоренко активно захищав кримських татар. Вдруге був засуджений у 1969 році і знову опинився у психлікарні. У 1974 році був звільнений, але не припинив боротьби проти радянської системи і несправедливості. Генерал Петро Григоренко був одним із засновників Гельсінської групи. 13 лютого 1978 року йому, на той час хворому чоловікові, КДБ дозволив поїхати у США з одним із синів на півроку, але після виїзду його одразу позбавили радянського громадянства, і генерал змушений був залишитись у США, де очолив закордонну українську Гельсінську групу.

З нагоди 110-річчя від дня народження Петра Григоренка (16 жовтня 1907 – 21 лютого 1987 року) заходи його пам’яті відбулись у Києві, Харкові, а нині і в Львові.

Iditarod Sled Dog Race Engulfed in Dog-doping Scandal

The world’s most famous sled dog race has become engulfed in a doping scandal involving a four-time champion’s team of huskies, giving animal rights activists new ammunition in their campaign to end the grueling, 1,000-mile Iditarod.

The governing board of the Iditarod Trail Sled Dog Race disclosed Monday that four dogs belonging to Dallas Seavey tested positive for a banned substance, the opioid painkiller Tramadol, after his second-place finish last March.

It was the first time since the Iditarod Trail Sled Dog race instituted drug testing in 1994 that a test came back positive.

Seavey strongly denied administering any banned substances to his dogs, suggesting instead that someone may have sabotaged their food, and race officials said he would not be punished because they were unable to prove he acted intentionally. That means he will keep his titles and his $59,000 in winnings this year.

But the finding was just the latest blow to the Iditarod, which has seen the loss of major sponsors, numerous dog deaths, attacks on competitors and pressure from animal rights activists, who say the huskies are often run to death or left bleeding and desperately ill.

“If a member of the Iditarod’s ‘royalty’ dopes dogs, how many other mushers are turning to opioids in order to force dogs to push through the pain?” People for the Ethical Treatment of Animals said in a statement Tuesday.

It added: “This doping scandal is further proof that this race needs to end.”

“The race is all about winning and getting to the finish line despite the inhumane treatment towards the dogs,” said Fern Levitt, director of the documentary Sled Dogs.

Earlier this year, the Anchorage-to-Nome trek lost a major corporate backer, Wells Fargo, and race officials accused animal rights organizations of pressuring the bank and other sponsors with “manipulative information” about the treatment of the dogs.

Five dogs connected to this year’s race died, bringing total deaths to more than 150 in the Iditarod’s 44-year history, according to PETA’s count. And last year, two mushers were attacked by a drunken man on a snowmobile in separate assaults near a remote village. One dog was killed and others were injured. The attacker was given a six-month sentence.

Seavey won the Iditarod in 2012, 2014, 2015 and 2016. He finished second this year to his father, Mitch, and has had nine straight top-10 finishes.

Dogs are subject to random testing before and during the race, and the first 20 teams to cross the finish line in Nome are all automatically tested.

Latest controversy

“I have never given any banned substance to my dogs,” the 30-year-old Seavey said in a video posted on his Facebook page. He said that security is lax along the route and that someone might have tampered with his dogs’ food.

He added that he wouldn’t be “thrown under the bus” by the race’s governing board and that he has withdrawn from the 2018 race in protest.

Seavey said he expects the Iditarod Trail Committee to ban him from the race for speaking out. Mushers are prohibited from criticizing the race or sponsors.

Iditarod spokesman Chas St. George said that decision would be up to the committee’s board of directors.

The committee decided to release the name of the offending musher on Monday after scores of competitors demanded it do so. Race officials initially refused to do so because, they said, it was unlikely they could prove the competitor acted intentionally and because a lawyer advised them not to make the name public.

At the time of this year’s race, the rule essentially said that to punish a musher, race officials had to provide proof of intent. That rule has since been changed to hold mushers liable for any positive drug test unless they can show something happened beyond their control.

Wade Marrs, president of the Iditarod Official Finishers Club, said he doesn’t believe Seavey intentionally administered the drugs to his animals. Marrs said he believes the musher has too much integrity and brains to do such a thing.

“I don’t really know what to think at the moment,” Marrs said. “It’s a very touchy situation.”

Чільний діяч ОБСЄ заявив, що відвідає Україну, щоб обговорити з її керівництвом ситуацію з освітнім законом

Верховний комісар ОБСЄ у справах меншин Ламберто Дзаннієр заявив міністрові закордонних справ Угорщини Петерові Сійярто, що незабаром відвідає Україну, щоб особисто обговорити з українським керівництвом ситуацію навколо нового українського закону про освіту, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.

За словами Сійярто, Дзаннієр висловив свою стурбованість ситуацією, що склалася. Угорський політик сказав, що на попередніх зустрічах із українськими високопосадовцями цей міжнародний дипломат порушував це питання, постійно слідкує за розвитком ситуації і «тримає її на порядку денному».

Обидва зустрілися раніше 24 жовтня в Палермо в Італії, де на полях конференції ОБСЄ з питань середземноморського партнерства вони вели мову про освітній закон України.

Зі свого боку, українська сторона веде двосторонні консультації і з представниками угорської нацменшини в Україні, і з владою Угорщини про механізм імплементації закону про освіту. Раніше, 20 жовтня, міністр закордонних справ України Павло Клімкін, виступаючи з трибуни сесійної зали Верховної Ради, наголосив, що над імплементацією нового закону про освіту, включно з «мовною статтею», працюватимуть спільно з Угорщиною, а до висновків Венеційської комісії щодо цього закону змін до нього не буде.

Інформацію підтвердив і перший заступник міністра освіти і науки України Володимир Ковтунець під час години запитань до уряду у Верховній Раді.

Український закон «Про освіту» набув чинності 28 вересня. Норма закону щодо мови освіти, державної, викликала критику в деяких колах в Україні і за кордоном. Там найгучніше протестує Угорщина, яка заявляла про свої намагання винести цю норму на розгляд Європейського союзу і блокувати через неї в ЄС усі євроінтеграційні кроки стосовно України.

Україна наголошує, що мовна стаття закону про освіту відповідає європейським практикам, а сам закон є законом рівних можливостей для всіх учнів, яких досі були позбавлені представники меншин через погане знання державної мови. Крім того, цю статтю надіслали на експертний розгляд до Венеційської комісії Ради Європи.

China Turning Pakistan Port Into Regional Giant

An unprecedented Chinese financial and construction effort is rapidly developing Pakistan’s strategically located Arabian Sea port of Gwadar into one of the world’s largest transit and transshipment cargo facilities.

The deep water port lies at the convergence of three of the most commercially important regions of the world, the oil-rich Middle East, Central Asia, and South Asia.

Beijing is developing Gwadar as part of the China-Pakistan Economic Corridor, known as CPEC. The two countries launched the 15-year joint mega project in 2015 when President Xi Jinping visited Islamabad.

Under the cooperation deal construction or improvement of highways, railways, pipelines, power plants, communications and industrial zones is underway in Pakistan with an initially estimated Chinese investment of $46 billion.

The aim is to link Gwadar to landlocked western China, including its Muslim-majority Xinjiang region, giving it access to a shorter and secure route through Pakistan to global trade. The port will also provide the shortest route to landlocked Central Asian countries, including Afghanistan, through transit trade and offering transshipment facilities.

Chinese fuel imports and trading cargo will be loaded on trucks and ferried to and from Xinjiang through the Karakoram Highway, snaking past snow-caped peaks in northern Pakistan.

‘Qualitative change’

Gwadar will be able to handle about one million tons of cargo annually by the end of the year. Officials anticipate that with expansion plans under way, the port will become South Asia’s biggest shipping center within five years, with a yearly capacity of handling 13-million tons of cargo. And by 2030, they say, it will be capable of handling up to 400-million tons of cargo annually.

China has in recent months begun calling CPEC  the flagship project of its global Belt and Road Initiative, or BRI. The “qualitative change” from an experimental project to flagship project underscores the importance Beijing attaches to CPEC, said Zhao Lijian, the deputy chief of mission at the Chinese embassy in Islamabad.

Out of 39 “early harvest” projects under CPEC, 19 have since been completed or are under construction with a Chinese investment of about $18.5 billion, Lijian told VOA. The progress makes it the fastest developing of all of at least six BRI’s corridors China plans to establish, added the Chinese diplomat.

Gwadar is a “symbol of regional peace and prosperity” because it will connect countries around Pakistan to serve their trading interests, said port Chairman Dostain Khan Jamaldini.

Jamaldini dismissed as “not true” concerns that skilled Chinese laborers, engineers and businesses will flood Pakistan, hurting domestic industries. About 65 percent of the labor force on construction and other projects at Gwadar is Pakistani, and the number of Chinese is currently just over 300, he added.

Security concerns and India’s claims over some of the territory crossed by the massive project remain key challenges for Gwadar and CPEC in general. Pakistani and Chinese officials dismiss reported assertions that Beijing is expanding its presence at Gwadar to be able to handle naval ships and military transport planes.

The collaboration has “no strategic or political” aims against a third country, insisted Lijian. He went on to assert that the purpose of CPEC” is to help our iron brother Pakistan” to improve its economy and to strengthen the bilateral relationship.

Pakistani officials have trained and deployed about 15,000 troops and paramilitary forces to guard CPEC-related projects and the Chinese working on them. Islamabad alleges that the Indian intelligence agency has been tasked to plot subversive acts to derail CPEC.

Sleepy fishing town

Gwadar, with a population of around 100,000, mostly fishermen and boat makers, is often referred to as a sleepy fishing town.

The costal city’s poverty-stricken residents are hoping new employment opportunities will be created for them in the wake of the massive development underway in Gwadar.

But their immediate challenges are shortages of clean drinking water and hours long daily power blackouts.

“We are happy Chinese are building port, hospitals, schools and roads but right now we out of power during most of the day and limited water availability,” said fisherman Khalil Ahmed.

The family, like other fishermen in Gwadar, has been plying unspoiled crystal blue waters of the Arabian Sea for decades with age-old fishing techniques and barely surviving on limited income because financial resources do not allow them to buy modern fishing tools.

However, ongoing massive economic activity will “qualitatively” change the lives of its poverty-stricken residents for the better, says Mushahid Hussain, who chairs a parliamentary committee on CPEC.

He says a fisheries processing plant is being installed at the port and arrangements are being planned to train and equip fishermen to improve and export local fish to other parts of Pakistan and China.

Senator Hussain believes economic projects under construction in Gwadar will help its people and address long-running grievances of the province of Baluchistan, where the port is situated.

The poverty-stricken largest Pakistani province has long been in the grip of a low-level Baluchistan separatist insurgency, which mainly stems from demands from the federal government for local control over Baluchistan’s vast natural resources.

Gwadar’s existing 50-bed government hospital is being extended to 300 beds, a technical and vocational institute is being constructed, a 300-megawatts coal-based power plant and a desalination plant are being installed, a new international airport and a six-lane international standard expressway are being built to connect Gwadar port with the rest of Pakistan and neighboring countries, including Iran and Afghanistan.

Local officials say most of the projects, including the new airport, are being built with Chinese financial grants. The rest of the projects in Gwadar and elsewhere in Pakistan under CPEC are being built with “interest-free” and “soft-loans” from China.

 

Kim Cattrall: 19-hour ‘Sex And The City’ Days Prevented Kids

“Sex and the City” star Kim Cattrall says she didn’t have kids in-part because of the demanding production schedule of the long-running HBO series.

 

The 61-year-old actress told Piers Morgan for an interview on Britain’s ITV that she decided against undergoing fertility treatments when she was starring on the show in her early 40s because she questioned how she could keep up with 19-hour days while raising a child.

 

Cattrall also opened up about her relationship with her co-stars on the franchise, telling Morgan she has “never been friends” with Sarah Jessica Parker, Kristin Davis or Cynthia Nixon.

 

Cattrall says she turned down the chance to appear in a third “Sex and the City” film and will never play her character Samantha Jones again.

 

 

про уродов и людей