Рудий татарин привіз у Київ своїх шахтарів для пікетування центральних органів української влади

ахметов

Вчора в Києві шахтарі пікетували центральні органи української влади – Кабмін, Адміністрацію президента і парламент. Протести були анонсовані більше місяця тому – працівники шахт, як завжди, вимагали реформи галузі для виведення її з кризи і закриття заборгованостей держбюджету. Відповідей на свої питання гірники нібито не отримали на проведеному напередодні в Києві Третьому загальноукраїнському з’їзді шахтарів. Лідер Незалежної профспілки вугільників Михайло Волинець обіцяв, що мітингувати будуть десятки тисяч людей, але по факту в центр Києва дійшли півтори-дві тисячі.

Майже половина з протестувальників виявилися працівниками шахти «Павлоградвугілля», що належить компанії ДТЕК олігарха Ріната Ахметова. У самій компанії на офіційному рівні традиційно відхрещуються від організації мітингів. «Серед мітингувальників – шахтарі Донбасу та Львівсько-Волинського басейну. В адміністрацію «ДТЕК Добропіллявугілля» і «ДТЕК Павлоградвугілля» надійшли звернення профспілок зі списком працівників, які мають намір брати участь у III з’їзді шахтарів у Києві як делегатів», – зазначили в ДТЕК.
Свою ж присутність у столиці самі шахтарі пояснили тим, що директори їхніх шахт заявили про припинення виплат заробітної плати з травня. На питання, при чому тут держава, роботяги відверто губилися і плуталися у відповідях. Аж надто складним виявився для них виробничий ланцюжок монополіста, в якому у нього губляться гроші.

Ще однією дивиною нинішніх протестів і з’їзду є вибір часу їх проведення. Шахтарі погрожували запросити на з’їзд президента, прем’єра і главу профільного міністерства. Однак основний об’єкт критики – міністр енергетики та вугільної промисловості Володимир Демчишин апелювати до мітингувальників не міг – з учорашнього дня він перебуває в США на міжнародній енергетичній конференції. Також і президент, зустрічі з яким вимагали представники протестантів, перемістившись під АП, перебуває за кордоном – у Франції, про що було відомо завчасно.

Обидва заходи були заплановані в графіках чиновників дуже давно, і дізнатися про них двом нардепам, лідерам профспілок, Михайлу Волинцю та Віктору Турманову, не було важко. Але чомусь шахтарі забагли публічно зняти міністра з літака і привести на з’їзд. А от про прем’єра, якого теж спочатку хотіли бачити, – забули, хоча він перебував на роботі, в будівлі на сусідній вулиці.

На з’їзді шахтарів виконував соло ДТЕК. У компанії заявили, що основні вимоги профспілкових лідерів – це відставка міністра Володимира Демчишина, відмова від планів щодо закриття шахт, виплата боргів із зарплат і припинення закупівель вугілля та електроенергії у РФ при наявності своєї, українського видобутку.

На думку голови Комітету ВРУ з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки, нардепа від «Народного Фронту» Миколи Мартиненка, у шахтарів є питання, для відповідей на які потрібно шукати компроміс.

«Перше – які проблеми існують у шахтарів, враховуючи, що з цього року держава взяла курс на те, щоб перейти на нормальні ринкові умови виробництва вугілля, а не так, як було раніше – багатомільярдні запаси, які просто розкрадалися. Друга сторона – шахтарі хочуть отримати більше грошей, але що більше шахтарі отримають грошей, то більша буде вартість електроенергії, таким чином страждає кінцевий споживач», – вважає Мартиненко.

У свою чергу, експерти зазначають, що якби уряд оперативно відреагував на протест шахтарів, зробивши заяви щодо соціального захисту гірників у разі закриття шахт і звільнення співробітників, то на мітинг шахтарі могли і не прийти. «Для ДТЕК проблема в тарифі, а не в страйкуючих шахтарах, тим більше, що протестними акціями тариф не збільшити. Тут швидше виступи були за ДТЕК, оскільки шахтарі звикли до системної оплаті праці, а Павлоград – то й до підвищених зарплат», – вважає директор енергетичних програм Центру світової економіки і міжнародних відносин Валентин Землянський.

У публічній же сфері глава ДТЕК Максим Тимченко також зробив дві дуже спірні заяви. По-перше, він вдався до шантажу, відкритим текстом заявивши, що, якщо влада не виконає вимог компанії з підвищення тарифів для теплової генерації, то підприємство «Павлоградвугілля» скоротить видобуток вугілля на 5 млн тонн – і тим самим зупинить блоки на своїх ТЕС. У результаті Україна залишиться без електроенергії.

По-друге, менеджер почав лякати присутніх тим, що на Хмельницькій АЕС провели експеримент з «глибокого розвантаження» реактора, а це загрожує повторенням ситуації, що виникла на Чорнобильській АЕС у 1986-му. В українському суспільстві таке нагнітання страху, яке можуть підхопити ЗМІ, – лише посилить напругу.

Заспокоює той факт, що Тимченко не зовсім зрозумів, чим погрожував. В атомної генерації немає поняття «глибоке розвантаження», цей термін належить чисто до теплової генерації. В «атомці» використовують поняття «вийти в нуль», але воно до розвантаження не має ніякого відношення. До того ж подібні експерименти з маневрування потужностей «Енергоатом» проводить вже 10 років, про що методично звітує на своєму сайті.

Тим не менше, в пресі вже з’явилася маса статей і заміток від невідомих експертів, які вслід за Тимченком узялись нагнітати ситуацію.

У середу також у вузьких журналістських колах вже заговорили про наявність документа під назвою «Фортеця» – це план ДТЕКівських стратегів зі зняття з поста міністра енергетики Володимира Демчишина. Схоже, що і президент, і прем’єр знали про цей план задовго до сьогоднішніх подій, а тому просто проігнорували і з’їзд шахтарів, і їхні протести. Володимир Демчишин особисто підтвердив, що знає про існування цього документа.

Чи продовжаться подальші з’ясування публічних стосунків між ДТЕК і Демчишиним, поки залишається під питанням. Замість того, щоб зобов’язати главу Міненерговугілля докладно пояснити всі проблемні моменти з ДТЕК, прем’єр Арсеній Яценюк всього лише дав йому вказівку терміново представити шахтарям план реформування вугільної галузі.

Нагадаємо: ще у вівторок Володимир Демчишин заявив, що очолюване ним міністерство розраховує на партнерські умови продажу енергохолдингу ДТЕК вугілля, яке видобувається на державних шахтах.

«Ми не можемо змусити [купувати вугілля], ми повинні обговорити комерційні умови… Держава володіє 25% в генеруючих компаніях, якими оперує ДТЕК. Є всі умови, щоб на партнерських умовах продавати це вугілля ДТЕК», – сказав глава Міненерговугілля на третьому з’їзді шахтарів.

Він підкреслив, що проблема державних шахт полягає в дуже високій собівартості видобутку, вирішити яку можливо за рахунок нарощування видобутку з нинішніх 6 млн тонн на рік до 10 млн тонн.

«Треба нарощувати видобуток: вкладати в модернізацію і працювати з ринками збуту. Поки не буде ринку збуту – нема про що говорити, а збут багато в чому залежить від компанії ДТЕК», – пояснив ситуацію міністр.

Він також повідомив, що багато днів провів у переговорах з главою ДТЕК Максимом Тимченком, обговорюючи можливість покупки вугілля, яке видобувається держшахтами. За словами міністра, запропонований приватним холдингом контракт з ціною 1500 грн/тонна містив формулу, яка виводила на реальну ціну в 800-900 грн/тонна, що неприйнятно для держшахт. Водночас він зазначив, що сьогодні ДТЕК заборгував за вугілля, видобуте на держшахтах, 450 млн грн.

У підсумку Рінат Ахметов опинився біля своєрідного Рубікону: розгорнута його структурами кампанія з відстоювання своїх інтересів виявилася дуже грубою. Навіть, якщо вважати, що міністр Володимир Демчишин – розмінна фігура в політичній грі між президентом і прем’єром, такий грубий шантаж навряд чи потерпить українська влада.

«Ультиматумами вже ніхто нікого не злякає – ні Кабмін шахтарів, ні шахтарі Кабмін. Наше завдання – шукати компроміс, і навіть якщо хтось намагається організовувати мітинги, це контр-продуктивний шлях, і питання так не вирішиться», – не втрачає при цьому оптимізму Мартиненко.

Джерело: ПРАВДА УКРАЇНИ

Бог продовжує карати винуватців трагічної загибелі українців – володимир сівкович в реанімації

Сівкович

Колишній віце-прем’єр і колишній заступник секретаря Ради національної безпеки і оборони України Володимир Сівкович перебуває в реанімації однієї з лікарень Москви. Політик має серйозні травми, зокрема, перелом хребця.

Це сталося внаслідок ДТП, яка сталася в понеділок, 20 квітня, повідомляє ПравдаUA. У машину, в якій на пасажирському місці знаходився Сівкович, врізався інший автомобіль.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: СПРАВЕДЛИВА БОЖА КАРА: СИНУ ГЕРМАН ВІДІРВАЛО ГОЛОВУ, СИН СІВКОВИЧА ЗГОРІВ ЖИВЦЕМ, СИН ЯНУКОВИЧА ПОТОНУВ

У 2010 році Володимир Сівкович був віце-прем’єром, відповідальним за силовий блок в уряді Миколи Азарова, згодом три роки обіймав посаду заступника секретаря Ради національної безпеки і оборони України.

У грудні 2013 року він був відсторонений від посади тодішнім президентом Януковичем через розслідування причетності Сівковича до побиття мітингувальників на Євромайдані. 19 лютого 2014 року Янукович повернув Сівковича на посаду, але вже 28 лютого виконувач обов’язків президента Олександр Турчинов остаточно звільнив його.

Джерело: ПРАВДА УКРАЇНИ

Оператори критикують процедуру примусового позасудового відключення “сірих” абонентських терміналів-телефонів

Мобільні оператори

У “Київстарі” вважають проект закону №1888 про захист споживачів телеком послуг та вдосконалення держрегулювання у сфері користування РЧР “(автор – Олександр Данченко, фракція ”Самопоміч“) порушує конституційні права громадян і наділяє телекомрегулятора функціями суду і слідства. Таку думку висловив президент оператора Петро Чернишов на своїй сторінці в соціальній мережі.

На його думку, у разі прийняття зазначеного закону автоматично буде впроваджена процедура примусового позасудового відключення операторами мобільного зв’язку абонентських терміналів-телефонів.

“Фактично абонент, який купив у торговельній мережі України телефонний термінал, зобов’язаний нести відповідальність за дії недобросовісних продавців або постачальників таких терміналів, а оператори мобільного зв’язку будуть змушені карати таких абонентів, відключаючи їх телефони. При цьому недобросовісні продавці “сірих” апаратів виявляються абсолютно не при справах. Тоді як служби митного нагляду та МВС, які, власне, і зобов’язані боротися з ввезенням та реалізацією в Україні контрабандної продукції, просто “умивають руки”. Нам ніби кажуть: ну, не можемо ми побороти корупцію в митниці безпосередньо, тому давайте будемо з нею боротися через операторів мобільного зв’язку “, – констатує керівник “Київстару”.

Крім того, він критикує пропоноване в законопроекті “нововведення: ввести обов’язковий частотний моніторинг для всіх радіоелектронних засобів мобільного зв’язку та відключати такі кошти на підставі розпорядження НКРЗІ”.

“Фактично регулятор отримує право втручатися в господарську діяльність компаній, він може ”загасити“ нашу базову станцію без будь-якого судового розгляду. Це, звичайно ж, дуже прямий сигнал всім операторам про те, як “сильно” країна запрошує їх інвестиції в 3G” , – підкреслює П. Чернишов.

При цьому він повідомив, що “Київстар” та інші представники галузі направили в комітет Верховної Ради з інформатизації та зв’язку (автор законопроекту – глава комітету О.Данченко – ІФ) свої зауваження, однак комітет “просто послідовно ігнорував позицію галузі”.

Нагадаємо, зареєстрований у Верховній Раді 29 січня 2015 зазначений проект закону передбачає створення реєстру ідентифікаторів радіоелектронного обладнання. Операторів телекомунікацій хочуть зобов’язати відключати від своєї мережі обладнання, яке в цьому реєстрі відзначено як недозволене для обслуговування в телекоммереж.

Джерело: ПРАВДА УКРАЇНИ

Давид Жванія і Микола Мартиненко всіляко ухиляються від повернення багатомільйонного кредиту ОТП Банку

Жванія і Мартиненко

Голова правління ОТП Банку (Київ) Тамаш Хак-Ковач надіслав листа президентові України Петру Порошенку, в якому попросив главу держави втрутитися в конфлікт з підприємством “Юністіл”.

У листі говориться, що в 2008 році ОТП Банк надав підприємству “Юністіл” інвестиційний кредит на купівлю обладнання для виробництва оцинкованого сталевого листа у формі двох кредитних ліній на суму майже $18 млн і 43 млн грн. Позику підприємство вибирало декількома траншами в період з 2008 року по 2013 рік.

З 2013 року підприємство припинило виплати, внаслідок чого утворилася заборгованість на суму в еквіваленті понад 200 млн.

Як зазначається у листі, ОТП Банк прийняв рішення видати кредит цьому підприємству, оскільки воно пов’язане з ВАТ “Криворізький турбінний завод” Констар “та ВАТ“Запорізький абразивний комбінат “.

“Вирішальним аргументом стало те, що підприємство пов’язане з промисловими гігантами – ВАТ ”Криворізький турбінний завод “Констар” та ВАТ “Запорізький абразивний комбінат”, які мають виробництво та ліквідне майно. Ці підприємства і “Юністіл” входять до бізнес-групи, яка знаходиться в орбіті впливу Жванії (український бізнесмен Давид Жванія) і Мартиненко (глава профільного парламентського комітету з ПЕК Микола Мартиненко – ред.)”, – Йдеться в листі.

Разом з тим у відношенні Криворізького турбінного заводу “Констар”, який виступив поручителів по кредиту, було відкрито справу про банкрутство, а другий поручитель – Запорізький абразивний комбінат – не визнає своє фінансове поручительство.

“Власники цих підприємств у рамках стратегії неповернення боргів застосовують весь арсенал політичного впливу для тиску на суддів, державних виконавців та інші держоргани”, – йдеться в листі.

Як уточнили нам у банку, всього позичальник виплатив фінустанові $5.693 млн і 97,626 млн грн. При цьому незначну частину з цієї суми банк примусово списав з рахунків “Юністіл”. Загальна сума претензій ОТП Банку до позичальника і його поручителям, яка була заявлена в ході судових процесів, становить 263, 487 млн грн.

ОТП Банк (раніше – “Райффайзенбанк Україна”) заснований в 1998 році. Його єдиним акціонером є угорський OTP Bank Plc. ОТП Банк входить до банківської групи ОТП, до складу якої також входять ТОВ “ОТП Факторинг Україна”, ТОВ “КУА” ОТПКапітал “, ТОВ” ОТП Лізинг “і ТОВ” ОТП Кредит “.

Згідно з даними Нацбанку України, на 1 січня 2015 року з розміром загальних активів ОТП Банк займав 15-е місце (21,506 млрд грн) серед 158 діючих у країні банків.

Джерело: ПРАВДА УКРАЇНИ

Суїцид забирає тривожну кількість життів – причому серед чоловіків ризик вищий, ніж серед жінок

Суїцид чоловіків

Суїцид забирає тривожну кількість життів – причому серед чоловіків ризик вищий, ніж серед жінок – принаймні у Британії. Саймон Джек, чий батько наклав на себе руки, намагається з’ясувати, чому це так.

Для більшості людей 44 роки – це не якась там визначна дата, але для мене цей вік має особливе значення. Саме у цьому віці 25 років тому мій батько позбавив себе життя, з досі не зовсім мені зрозумілих причин.

Тому я завжди звертав увагу на новини про самогубство і зокрема на те, що дуже часто вони стосуються чоловіків. Утім, лише нещодавно я усвідомив, що суїцид найчастіше вбиває чоловіків, які наближаються до 50-річчя. Щотижня себе вбивають близько ста чоловіків.

У Британії число самогубств сягнуло найвищого показника за останні 14 років, причому серед самогубць учетверо більше чоловіків, ніж жінок.

Мені захотілося зрозуміти, чому. Що у житті чи характері чоловіків робить їх більш схильними до самогубства і чи можна цьому якось зарадити?

Мій батько у його 44 потрапив у групу найбільшого ризику за віком. Саме у період від 40 до 50 років показник самогубств серед чоловіків найвищий.

Неважко здогадатись про можливі причини: від когось іде дружина, забравши дітей. Хтось втрачає роботу у віці, коли іншу знайти непросто. Це потужні чинники стресу для чоловіків, які зобов’язані матеріально забезпечувати сім’ю.

Але у випадку з моїм батьком нічого такого не було. Він був популярною, товариською і талановитою людиною. Його дружина і четверо синів – я старший із них – дуже його любили.

Я також помітив, що родичі загиблих часто не знаходять пояснень, чому якісь з цих чинників довели людину аж до самогубства, замість розлучення чи боротьби з труднощами.

У своїх пошуках пояснень я передовсім звернувся до доброчинної організації “Самаритяни”, яка досліджує питання самогубства вже 60 років.

У її звітах йдеться про складний набір чинників, серед яких: фінансові й емоційні проблеми, індивідуальні риси характеру, труднощі середнього віку та психічні захворювання.

Однак я усвідомив, що все це буває і в жінок. То чому ж, якщо половина телефонних дзвінків до “Самаритян” надходить від жінок, мертвими знаходять учетверо більше чоловіків?

У суспільній думці самогубство також вважається доказом психічної хвороби, мовляв, люди, які це роблять, неодмінно хворі, частіше всього – на депресію. Якщо спитати професора Рорі О’Коннора з університету в Глазго, він скаже, що психічні хвороби – лише один з можливих чинників, якого недостатньо для вичерпного пояснення проблеми.

Пан О’Коннор очолює один з найкращих у світі центрів дослідження самогубств і проводить експерименти з психології суїцидальної поведінки.

“Ми думаємо, що більшість самогубць є психічно хворими, але лише 5% психічно хворих накладають на себе руки”,- каже пан О’Коннор.

Я мусив дізнатися більше про те, що відбувалось у житті мого батька, а для цього слід поговорити з мамою. Взагалі-то, з нею давно уже треба було поговорити, але я ніяк не міг на це наважитись, адже за всі ці роки ми ніколи не обговорювали те, що сталося.

Це саме по собі посилює проблеми в сім’ях. Ми з братами вважали, що такі обговорення лише усіх засмутять, викличуть незручність, сльози чи сварки.

Попри власні побоювання та тривогу трьох моїх братів, мама сміливо погодилась на те, щоб наша розмова була записана на відео.

У цій розмові я дізнався, що батько неодноразово зраджував мамі – більшість таких випадків, як і його фінансові проблеми, сплили на поверхню уже після його смерті і ніколи раніше не обговорювались.

Такі проблеми допомагають пояснити високу кількість самогубств серед чоловіків за сорок. Але другою великою групою ризику є чоловіки у віці з 20 до 34, коли відбувається майже чверть самогубств.

Я поговорив з Стівеном Хебгудом, чий син наклав на себе руки у 25. Знову ж таки, це був товариський і популярний юнак. Смерть Кріса стала шоком для його батька та мачухи.

“Він був таким відкритим у спілкуванні, красивим, розумним, дуже красномовним. Він мав вигляд людини, впевненої у собі”, – розповідає пан Хебгуд.

Та попри усе своє красномовство, Кріс ніколи не обговорював з рідними свій внутрішній стан. Пан Хебгуд переконаний, що ця нездатність чи небажання чоловіків будь-якого віку говорити про наболіле є ключовою для пояснення різниці між чоловічими і жіночими самогубствами.

“Він не хотів, щоб я знав, як йому важко. Він хотів, щоб я вважав його сильним і думав, що він впорається”,- каже батько покійного.

Це можна проілюструвати простим прикладом, каже Джо Фернс, програмний директор “Самаритян”.

“Уявіть, що в понеділок зранку ви приходите на роботу і бачите, як хтось з колег плаче прямо за своїм столом, дуже засмучений. Якщо це жінка, скоріше за все, хтось до неї підійде, візьме під руку, вони вийдуть у дамську кімнату на пару слів, потім повернуться, і скоро все забудеться”, – каже пан Ференс. “Якщо ж ви побачите, що на робочому місці плаче чоловік, напевно, реакція колег буде набагато бурхливішою. Люди подумають, що сталась якась жахлива трагедія”,- додає він.

Ми по-різному реагуємо на прояви почуттів з боку чоловіків і жінок. Чи можна врятувати життя простою розмовою? Метт – один з тих моїх співрозмовників, хто серйозно замислювався про самогубство, але не здійснив його. До відчаю його довело те, що він не відповідав очікуванням його спільноти щодо “чоловічої” поведінки.

“Я завжди був людиною експресивною. Мені завжди подобалось мистецтво і все таке, і зі сторони це сприймалось, певно, як жіночність”, – каже Метт.

“Я погано вписувався у компанію і постійно почувався аутсайдером, що дивиться на життя ззовні. І це було дуже важко. Кому в юності подобається бути чужинцем? Нікому”, – додає чоловік.

Метт вже вирішив себе вбити, аж тут випадково проходив повз офіс “Самаритян” на Оксфорд-роуд у Манчестері.

Він подумав, що йому нема чого втрачати та зайшов. Тепер він визнає, що це рішення врятувало йому життя.

До того у нього були думки звернутися за допомогою, але він завжди відкладав це на потім.

“Я не міг з кимось поговорити в першу чергу через те, що вважав це слабкістю. Якщо ти сам не можеш розібратися зі своїми проблемами, значить, ти слабак”, – каже Метт.

Ця ідея значною мірою пояснює, чому чоловіки так часто забирають своє життя, каже Джейн Пауелл, директор організації “Кампанія проти нещасного життя”.

“Усе зводиться до одного – чоловіки мусять бути сильними. Ну і, якщо додати друге слово, то ще й неговіркими, особливо що стосується їхніх проблем. Це відображено в популярних порадах “бути мужиком” чи “відростити яйця”, – розповідає пан Пауелл.

Якщо вам потрібні приклади чоловіків-мачо, то їхнє невичерпне джерело – професійні команди з регбі.

Утім, навіть у такому неочікуваному місці я знайшов спроби подолати стереотипи.

Ієн Нотт успішно виступав за команду “Воррінгтон Вулфс”, допоки не зазнав травми спини, яка не тільки обірвала його кар’єру, але й прирекла на постійний біль.

Нездатність виконувати багато з тих функцій, які він вважав невід’ємними для гравця, чоловіка та батька, призвела до спроби суїциду.

“Біль дійшов до тієї точки, що я просто подумав – навіщо я мушу це терпіти? Так, у мене лишалася дружина і діти, але, розумієте, я просто не хотів, щоб усе це продовжувалось”, – розповідає пан Нотт.

“Тепер я пишаюсь собою, бо говорю про це з людьми. Якщо я розповідатиму про свій досвід, сподіваюсь, це комусь допоможе, особливо іншим чоловікам”, – додає він.

На його думку, основна проблема чоловіків у тому, що вони нікому не відкриваються. “Але насправді їм немає чого соромитись”, – додає колишній регбіст.

Нині Ієн регулярно виступає на зустрічах спільноти “Стан душі” – організації, що проводить покази класичних матчів, запрошує колишніх зірок розповісти про свій досвід і утримує інтернет-форум, де можна поділитися складними думками й почуттями.

Я відвідав одну з їхніх зустрічей – людну, теплу і часом дуже зворушливу.
Зйомки фільму на цю тему виявилось завданням незвичайним і складним з особистих причин. Але це дуже допомогло мені, моїй родини і, сподіваюсь, нашим співрозмовникам.

Кількість чоловіків, які самі обривають своє життя, не може не шокувати.
Простих рішень не існує, але висновок, який я зробив для себе, водночас простий і важливий. Я взяв його з плакату “Кампанії проти нещасного життя”: “Справжній чоловік: сильний, неговіркий і мертвий”.

Куди б я не пішов, варто оголосити тему мого фільму, завжди знаходяться охочі поділитися своєю історією.

Незнайомець, який назвався Дейвом, випадково потрапив на запис нашої розмови у пабі Воррінгтона. Він розповів, що його батько наклав на себе руки, коли йому було вісім років. Відтоді він майже ніколи ні з ким про це не розмовляв.
“Ви ж розумієте, що навіть з хорошими друзями тема самогубства скоріше вбиває розмову, аніж оживляє її”, – сказав Дейв.

Це має змінитися. Неприпустимо, щоб через це продовжували гинути чоловіки середнього віку і не тільки.

Джерело: ПРАВДА УКРАЇНИ

Ентузіасти продовжують з успіхом використовувати традиційні плівкові фотокамери

Плівкові фотографії

Плівкова фотографія мала б давним-давно зникнути з приходом цифрової ери, однак дедалі більше ентузіастів продовжують з успіхом використовувати традиційні фотокамери.

Фотограф Патрік Джуст проводить багато часу на вулицях рідного Балтимора в пошуках заповітного кадру, який передав би унікальний характер цього старого приморського міста. В руках у нього незмінно камера, яка знімає на фотоплівку.

Насправді дуже часто в рюкзаку у нього одночасно лежать три різні камери з різною фотоплівкою.

“Ці старі камери часто відволікають людей від необхідності позувати, і в результаті виходять прекрасні фотопортрети. У цих плівкових апаратах є щось, що налаштовує людей дружньо, і я намагаюся цим скористатися”, – каже фотограф.

Патрік Джуст належить до дедалі більшого племені фотографів, які не мають наміру відмовлятися від плівки.

Деякі з них – старі фотографи, які завжди знімали тільки на плівку, але серед ентузіастів чимало й молодих людей, які почали фотографувати вже в цифрову епоху.

Едгар Інгланд, керівник лондонської компанії, яка спеціалізується на продажу і проявленні фотоплівок, каже, що десять років тому коробка з сотнею упаковок плівки розходилася за місяць-півтора, а зараз її розпродують за кілька днів.

У його магазині можна купити все, що потрібно для проявлення і друку з фотоплівок. У лабораторії можна замовити ручне проявлення чорно-білих плівок.
“У наші дні у всіх є смартфони, які дозволяють кожному без особливих зусиль робити непогані знімки. Але при цьому справжня фотографія, яка робиться на плівку і вимагає немало вміння, приносить значно більше задоволення”, – говорить Едгар Інгланд.

За його словами, вперше він помітив ознаки повернення інтересу до плівкової фотографії в середині 2000-х років.

Занепад технології плівкової фотографії почався у 1975 році. У грудні того ж року Стів Сассон, молодий інженер, який працював у компанії Kodak, створив першу модель цифрової камери, яка працювала.

Вона важила три з половиною кілограми і записувала чорно-білі зображення на касетну плівку, але все одно, це була революція в техніці фотографування. Саме тоді “джин цифри вирвався з пляшки”.

З кожним роком промислові гіганти, які раніше заробляли мільярди на виробництві звичайних камер і фотоплівки, відчували дедалі більше труднощів. Один за одним закривалися фотомагазини та лабораторії з обробки плівок. Поява смартфонів ознаменувала остаточний кінець плівкової фотографії як елементу масової культури.

Разом з плівковими апаратами, здавалося, назавжди зникла і ціла область переживань – люди перестали турбуватися, що у них не вистачить плівки на найцінніший кадр, вони відвикли здавати плівку на проявлення і з хвилюванням переглядати негативи в пошуках цього самого кадру. Складні підрахунки витримки і діафрагми також залишилися в далекому минулому.

Але що ж змушує деяких фотографів повертатися до старих і таких незручних методів плівкової фотографії? Причин для цього безліч.

Декому доводиться працювати з фотографіями дуже великого формату, які при використанні цифрової техніки обходяться надто дорого.

Інші фотографи люблять менш насичені фарби плівкових негативів і зернистість зображень.

Ще дехто хоче тримати у своїх руках весь процес фотографування – від зйомки до проявлення і друку.

Протягом століття були створені тисячі різних моделей плівкових камер – від найпростіших “дзеркалок” до найскладніших професійних апаратів, які і проклали шлях до створення цифрової фототехніки. З перемогою цифрової фотографії багато старих камер виявилися забутими.

На ринку тепер з’явилося безліч дорогих в минулому фотокамер, які тепер по кишені пересічному фотографу. Радянські “Зеніти” і знамениті шведські плівкові камери Hasselblad зараз можна купити за порівняно невеликі гроші.

Не можна заперечувати, що плівкова фотографія – заняття не для тих, хто надто цінує свій час. Вона заснована на цілому ряді навичок і складних дій, які вимагають підготовки.

Але при цьому фотограф не відволікається на постійний перегляд відзнятих кадрів, їх обробку та вилучення. Це дає йому можливість зосередитися на самому процесі зйомки.

Багато методів фотографії, які використовуються зараз у цифровій фотографії, виникли в часи плівкових фотокамер.

Сервіс Instagram наслідує прийоми “ломографії”, яка була розроблена шанувальниками дешевих радянських фотокамер ЛОМО. Зростає популярність крос-процесингу, який також використовує досвід обробки плівок неправильними реактивами для зміни кольорів і підвищення контрастності.

Незважаючи на минулі труднощі з виробництвом фотоплівок, американська корпорація Kodak продовжує випускати безліч їх найменувань, а британська фірма Ilford, що випускає чорно-білі плівки, знову приносить прибуток – через десять років після того, як її керівництво мало не оголосило про банкрутство.

Едгар Інгланд спостерігає за змінами за прилавком власного магазину. Старі виробники фотоплівок зникли, але на зміну їм прийшли нові компанії, наприклад, німецька фірма Adox або бельгійська Agfa-Gevaert. Одна така компанія – Cinestill – навіть створює фотоплівку з кіноплівки корпорації Kodak, яку досі використовують такі кінорежисери як Квентін Тарантіно і Крістофер Нолан.

Тим часом Патрік Джуст проводить дні і ночі на вулицях Балтимора, озброєний старими фотокамерами, які часто викликають подив у людей, яких знімає фотограф.

“Це як в скульптурі, – говорить він. – Якщо ви звикли працювати з глиною, вам важко переходити на метал або дерево, навіть якщо всі працюють тільки з ними”.

Джерело: ПРАВДА УКРАЇНИ

Путіна може чекати доля імператора Миколи II, якого розстріляли на Уралі в 1918 році

гіркін

У Російській академії народного господарства і державної служби (РАНГіДС) визнають, що навколо виступу Ігоря Стрєлкова-Гіркіна виникла скандальна ситуація, але вважають його запрошення правильним.

Один з найбільш відомих учасників конфлікту на сході України, що перебував на посаді “міністра оборони” сепаратистів з так званої “Донецької народної республіки”, історичний реконструктор Ігор Стрєлков (справжнє прізвище Гіркін) виступив у РАНГіДС 14 квітня з лекцією на тему “Геополітичні конфлікти на пострадянському просторі”.

Сам пан Стрєлков неодноразово називав себе відповідальним за розпалювання збройного конфлікту на сході України, стверджуючи, що без його участі там нічого б не розгорілося.

Виступ пана Стрєлкова викликав резонанс в соціальних мережах лише через кілька днів, після того, як опублікували фотографії з заходу та відеозапис його виступу.

У центрі громадських зв’язків РАНГіДС ВВС підтвердили, що рекомендували співробітникам академії не давати коментарів на цю тему засобам масової інформації.

Ректор академії Володимир Мау у понеділок був також недоступний для коментарів.

Місяць тому пан Стрєлков виступив у царському залі Уральського гірничого університету, де, за повідомленнями російських ЗМІ, також заявив, що на президента Росії Володимира Путіна може чекати доля імператора Миколи II, якого розстріляли на Уралі в 1918 році. Ще один варіант, за словами пана Стрєлкова, який чекає на російського президента, подібний до долі сербського лідера Слободана Мілошевича, який помер в 2006 році у в’язниці в Гаазі. Зі схожими заявами пан Стрєлков-Гіркін не раз виступав і раніше.

Фотографії з зустрічі Ігоря Стрєлкова зі студентами опублікував у мережі завідувач кафедри політології та політичного управління Олег Шабров, який був модератором заходу.

Публікацію супроводжувало коротке повідомлення, де, зокрема, стверджувалося, що лекція пана Стрєлкова пройшла з великим успіхом.

“Я б не хотів коментувати це питання, враховуючи ту хвилю, яка піднялася з цього приводу”, – заявив пан Шабров і порадив за коментарями звертатися до центру громадських зв’язків академії.

Відомий публіцист, доктор філологічних наук Гасан Гусейнов розкритикував рішення державної академії надати майданчик для виступу настільки неоднозначній фігурі, як Ігор Стрєлков.

“(Стрєлков. – Ред.), який сам зізнався у скоєних вбивствах, у тому числі – у знищенні малайзійського “Боїнга”, який, щоправда, сплутав із транспортним АН-26, Гіркін-Стрєлков так і не притягнутий поки що до відповідальності”, – пише пан Гусейнов у статті “Жива розмова з убивцею”, опублікованій російськомовним сайтом Міжнародного французького радіо.

У день катастрофи “Боїнга” 17 липня 2014, в якій загинули 298 людей, на сторінці Ігоря Стрєлкова в соцмережі з’явився запис, з якого випливає, що літак був збитий підконтрольними пану Стрєлкову загонами сепаратистів.

Пізніше запис видалили, а представники пана Стрєлкова стали заявляти, що ця сторінка ніколи не мала до нього відношення.

“Завдяки виступу перед студентами РАНГіДС, МДУ та МДІМВ, який модерував аж цілий декан або завкафедрою політології політичного управління, Гіркін-Стрєлков плавно переходить з головорізів до публіцистів”, – робить висновок Гасан Гусейнов.

Директор центру громадських зв’язків РАНГіДС Аркадій Матковський розповів, що для організації лекції Ігоря Стрєлкова в академії не треба було санкції керівництва.

“У нас немає такого режиму затвердження, у нас не потрібна наявність якихось віз, заздалегідь узгоджених позицій. У нас завжди все відбувається з ініціативи конкретних кафедр, конкретних факультетів, студентів, студентських об’єднань. В даному випадку ініціатором було студентське об’єднання “Політичний клуб РАНГіДС”, студенти висловили інтерес до цього. Адміністрація у вигляді кафедри підтримала їхній інтерес”, – пояснив пан Матковський.

За словами директора центру громадських зв’язків, у РАНГіДС проходить безліч заходів за участю найрізноманітніших представників політичної та наукової громадськості.

“Ми ставимося до цього як до виступу, демонстрації однієї з точок зору. Виш на те й виш, що дає висловитися найрізноманітнішим представникам громадськості. Нічого не бачимо в цьому ненормального”, – наголошує Аркадій Матковський.

“У зв’язку з тим, що всілякі починаються інсинуації, незрозумілі для нас, в соцмережах, тому ми просили наших колег утриматися від коментарів”, – підтвердив він в інтерв’ю.

Співробітник РАНГіДС, доцент кафедри державного управління Катерина Шульман – одна з тих, кому захід в її рідній академії за участю Ігоря Стрєлкова здався недоречним, скандальним і таким, що компрометує академію.

“Коли ми вчимо студентів і школярів, ми не можемо собі дозволити ту ступінь наукової свободи, яку можуть собі дозволити просто дослідники. Тому говорити, що ми тут запрошуємо різних екзотичних людей з метою показати все розмаїття думок, яке існує на білому світі, – це певне лицемірство”, – вважає Катерина Шульман.

Вона наголошує, що лекція пана Стрєлкова не передбачала дискусії, не лунали думки іншого характеру.

“Навіщо влаштовувати такі речі з людиною, яка за найбільш гуманним формулюванням перебуває у сірій зоні закону, чиї уподобання та афіліації нікому невідомі, і про яку ми знаємо лише те, що вона сама про себе розповіла – а це досить моторошні речі, – мені не зовсім зрозуміло. Моє враження полягає в тому, що організатори намагалися потрапити в політичний тренд, сенсу якого вони не розуміють”, – припускає Катерина Шульман.

Політолог Григорій Голосов з Європейського університету в Санкт-Петербурзі не згоден з такою оцінкою і вважає важливим, що лекцію Ігоря Стрєлкова організували за ініціативою студентського політологічного клубу – тобто суспільної, а не державної організації.

“В принципі я вважаю, що можна по-різному ставитися до тих ідей, які є в голові у Гіркіна і які він публічно висловлює. Але він має право на те, щоб їх висловлювати. І люди, які хочуть його слухати, відповідно, мають право його слухати. Питання лише в тому, чи міг такий захід з формальної точки зору бути організований у стінах державного навчального закладу. Якщо міг, то я тут проблеми не бачу”, – говорить пан Голосов.

Ігор Стрєлков попередив слухачів, присутніх на його лекції, що не є фахівцем з теми, висловитися на яку його запросили до РАНГіДС.

“Не чекайте від мене наукового обґрунтування суджень, як і посилань на праці відомих політологів і науково-довідковий апарат. Лекція писалася на “коліні” і не претендує на науковість”, – визнав лектор.

Місяць тому пан Стрєлков побував в Уральському гірничому університеті, проте виступ у Єкатеринбургу організували не як лекцію, а як презентацію місцевої філії руху “Новоросія”, очолюваного Стрєлковим.

Після раптового повернення в Росію з Донбасу в серпні 2014 року пан Стрєлков, якого до того державні російські ЗМІ подавали як одного з вождів “опору в Новоросії”, негайно опинився практично в повному забутті.

Тим не менш, завдяки своїм регулярним публічним виступам та інтерв’ю, в яких він робить резонансні заяви, пан Стрєлков продовжує залишатися в полі зору здебільшого незалежних ЗМІ та блогерів.

Восени минулого року він назвав існування “ДНР” в нинішньому вигляді вигідним для США і намагався захистити репутацію Миколи II як одного з найбільших російських царів.

Помічника російського президента Владислава Суркова він звинуватив у підтримці “партії зради” у російській владі, а за успіх раптового серпневого контрнаступу сепаратистів відкрито подякував кадровим військовим з Росії. Екс-соратники пан Гіркіна – колишній “прем’єр-міністр ДНР” Олександр Бородай і підприємець Костянтин Малофєєв – не були в захваті від його коментарів і звинуватили у втраті контакту з реальністю.

Джерело: ПРАВДА УКРАЇНИ

За останні два роки кількість нелегально ввезених в Україну мобільників досягла рекорду

Контрабанда мобільниками

За останні два роки кількість нелегально ввезених в Україну мобільних терміналів досягла рекорду.

За даними Асоціації підприємств інформаційних технологій України – АПІТУ, тільки 2,3% пристроїв потрапляють в країну офіційними каналами.

Для порівняння: у 2008 році таких було 7%.

За оцінками Українського державного центру радіочастот – УДЦР, в цілому щорічно в країну поставляється близько 8 млн смартфонів і мобільних телефонів.

Голова парламентського комітету з питань зв’язку та інформатизації Олександр Данченко розповідає, що середня вартість мобільного апарата в Україні, згідно з документами митниці, складає всього 59 дол.

Хоча насправді – понад 100 дол. загальні втрати держави від “сірого” імпорту і контрабанди він оцінює 1,5 млрд грн.

“З багатьох причин митниця не може зупинити контрабанду і” сірі “поставки”, – говорить Данченко. Однак у мобільних операторів, за його словами, є важелі впливу, які вже довели свою ефективність.

Мова йде про створення бази ідентифікаторів мобільних пристроїв, куди будуть вноситися IMEI-коди мобільних терміналів.

Оператори зможуть виявляти “сірі” пристрої у своїй мережі, інформувати про це абонентів і відключати їх, якщо ті не доведуть легальність ввезення. Впровадження такої системи передбачено законопроектом №1888, який Данченко вже вніс до Верховної Ради.

Схожа система раніше вже працювала. Протягом п’яти років, починаючи з 2009 року, ідентифікатори мобільних пристроїв вносилися в спеціальну базу. Тільки відключати “сірих” користувачів оператори не могли: необхідні для цього зміни до законодавства не були прийняті.

Незважаючи на це, в перші роки роботи системи число нелегально ввезених терміналів знизилося, за офіційними даними, до 10%.

Виконавчий директор УДЦР Ярослав Янушевич каже, що вже в 2009 році доходи держпідприємства від видачі дозволів на ввезення зросли з 52 млн грн до 570 млн грн. До 2013 року УДЦР завдяки базі IMEI заробив вже 1,3 млрд грн.

У 2014 році парламент скасував видачу дозволів на ввезення мобільних терміналів і скасував базу IMEI. “Ті, хто це зробив, очевидно, зацікавлені в” сірих “поставках телефонів”, – припускає Янушевич.

Цю правку вніс молодий депутат від партії “Удар” Ярослав Гінка. Він тоді гордо написав у мережі, що зруйнував ще одну схему заробітку “для своїх” і тотального контролю телефонів минулою владою.

Відповідно до законопроекту Данченка, створювати і вести нову базу ідентифікаторів буде УДЦР. Чи буде підприємство самостійно писати програмне забезпечення і будувати систему або ж приверне зовнішнього підрядника, поки не ясно.

Програмно-апаратний комплекс, який використовувався для обліку терміналів раніше – АІСОМТУ, написала приватна фірма УНІС. Її засновник – Світлана Зварич, дружина політика, екс-депутата від Блоку Петра Порошенка Романа Зварича.

Янушевич стверджує, що УНІС передала державі свою розробку, і тепер УДЦР – власник АІСОМТУ. Можливо, цю систему держпідприємство буде використовувати надалі, оскільки грошей на розробку нової поки немає.

“1 січня 2015 на рахунках УДЦР вперше за весь час було нуль гривень. Ми перерахували всі наші гроші на підвищення обороноздатності армії і вільними коштами не володіємо”, – розповідає Янушевич.

У разі перезапуску системи обліку терміналів УДЦР буде вибирати найбільш економний варіант. Представник відомства пообіцяв відкриті тендери. Втім, механізм впровадження нової бази ідентифікаторів поки ніде не описаний.

Представник АПІТУ Елліна Шнурко-Табакова каже, що члени асоціації готові платити за ведення бази. “Наша умова – щоб на цьому не заробляли ні держава, ні якийсь конкретний чоловік”, – пояснює вона.

Голова Національної комісії з питань регулювання зв’язку та інформатизації Олександр Животовський каже, що в законопроекті також закладені механізми дерегуляції ринку, тому відомство його підтримало.

Наприклад, пропонується скоротити термін видачі дозволів на користування радіоелектронними засобами з 145 днів до 45. При цьому, за словами Данченко, діє принцип “мовчазної згоди”: якщо УДЦР у встановлений строк не видасть дозвіл, значить, оператор може починати роботу.

Оператори не згодні з такими висновками. Вони стверджують, що заявлена мета – дерегуляція – йде врозріз з вмістом законопроекту, а боротьба з “сірим” імпортом, на їхню думку, – лише привід для закручування гайок.

Директор з регуляторно-правового забезпечення “Київстару” Андрій Осадчук звертає увагу, що УДЦР зможе відключати радіоелектронні засоби, в тому числі базові станції, на підставі одного лише приписи НКРЗІ.

“Запропоновані зміни можуть повернути нас в 1990-і роки, коли за рішенням санітарного або пожежного інспектора зупинялися об’єкти зв’язку. Це благодатний грунт для корупції”, – вважає директор з корпоративного управління і контролю “МТС-Україна” Олег Проживальський.

Також проект містить норми, які передбачають законодавче регулювання договірних відносин. Так, документ зобов’язує операторів укладати господарські договори з УДЦР для щомісячного моніторингу об’єктів зв’язку.

Осадчук вважає, що законопроект перекладає на операторів не властиві їм функції МВС і митного контролю. “Якщо ці структури допускають проникнення в Україну несертифікованих коштів, це не повинно ставати відповідальністю операторів або їхніх абонентів”, – говорить юрист.

До того ж, можуть постраждати абоненти, яких позбавлять зв’язку без суду. Не ясно також, як будуть захищені права споживача, який помилково купив “сірий” телефон.

Учасники ринку скаржаться, що жодне їх зауваження до законопроекту автори не врахували. “Це не схоже на діалог з ринком”, – нарікає Проживальський.

За його словами, оператори просили виключити норми, що суперечать чинним законам. Як компроміс – погодилися відключати нелегально ввезені телефони, оскільки це допоможе боротися з нелегальним імпортом і наповнити держбюджет.

Директор з корпоративних, регуляторних та юридичних відносин life :) Дмитро Фурман сподівається, що парламент почує голос бізнесу і, слідуючи принципам європейських стандартів, не прийме згаданий законопроект.

Однак відкликати його Данченко не має наміру. Днями він навіть зареєстрував постанову про прийняття законопроекту в першому читанні. За деякими даними, законопроект планується винести на голосування вже 21 квітня.

Якщо парламент проголосує “за”, до другого читання Данченко обіцяє подати новий варіант документа – доопрацьований з урахуванням зауважень ринку. “Повного компромісу між державою і бізнесом не може бути, але ми доопрацювали цей законопроект. Зараз він відображає компроміс десь на 90%”, – повідомив він.

Яких саме пунктів торкнуться зміни, поки не ясно: депутати не захотіли показувати журналістам новий варіант законопроекту до голосування. На питання, чому не можна винести на голосування вже доопрацьований документ, Данченко пожартував: “Я застосував метод провокації, і всі забігали, почали працювати”.

Джерело: ПРАВДА УКРАЇНИ

Збитки українських банків за підсумками перших трьох місяців 2015 року становлять 80,9 млрд гривень

Збитки українських банків

Збитки українського банківського сектора за підсумками перших трьох місяців нинішнього року становлять 80,9 млрд гривень. Це рекордний рівень збитковості. Для порівняння: за 2009 рік банками було зафіксовано 38,4 млрд грн збитків з подальшим зменшенням цього показника до 13 млрд гривень у 2010 році і до 7 млрд – у 2011-му. За весь 2014 рік збитки банків становили 52,9 млрд гривень.

Враховуючи, що за перший квартал 2015 року офіційний обмінний курс гривні проти долара змінився з 15,76 до 23,44 (на 48,6%), виникає необхідність розібратися, чому ситуація розвивається саме таким чином.

Почнемо з «чемпіонів». Банк «Надра» показав збитки 21,6 млрд гривень, а «Дельта» пішла в «мінус» на 33,2 млрд грн. Це були найбільші банки, що мали роздрібні кредитні портфелі у валюті. Протягом першого кварталу 2015 року в них була введена тимчасова адміністрація, тому пасиви були перераховані в гривні на дату зупинки комерційної діяльності цих установ, а активи (в основному, кредити) продовжують враховуватися у валюті. Курсові «ножиці» відображають ту прірву, над якою підвішений менеджмент інших роздрібних банків.

Парламент у цьому ж кварталі, після посиленого пошуку внутрішніх ворогів, визначив, що менеджмент фінустанов відповідає за системні помилки всім сімейним майном.

Виникає питання: чи винні банки в таких колосальних збитках? Справа в тому, що з метою зняття тиску на попит валюти на ринку, регулятор заборонив банкам формувати резерви у валюті проти валютних активів, що суперечить всім міжнародним правилам ведення бухгалтерського обліку. Тобто вийшло, що кредити – у валюті, а резерви – у гривні.

Тиск на валютний ринок регулятор намагався зняти ще в 2009 році. Ситуація і раніше була непростою, але особливо гостро «відгукнулася» зараз, коли почали банкрутувати найбільші. Крім Ощаду, збитки показали всі державні банки. В Укргазбанку та Укрексімбанку зовсім нещодавно змінився менеджмент, і новим функціонерам набагато простіше вимагати у власника (держави) вливань у статутний капітал для покриття збитків попереднього періоду, ніж штучно «підмальовувати» баланс банку, що доводиться робити багатьом невеликим банкам з українським капіталом.

Тут необхідно мати на увазі, що відповідно до нормативних вимог регулятора, втрата третини капіталу банку автоматично передбачає введення тимчасової адміністрації. За перший квартал 87 банків показали з балансів позитивний результат, а 57 (так багато ще не було) – негативний.

На жаль, громадяни України шостий квартал поспіль продовжують «голосувати ногами» за своє ставлення до регуляторної політики НБУ на ринку й економічної урядової – в цілому. Втрата банками депозитного портфеля в гривні на суму 17 млрд гривень і валютного майже на $2 млрд говорить про неефективність заходів «заморожування» повернень депозитів, особливо – валютних.

Зняття цих заходів, звичайно, досить швидко поділило б банки на «живі» і «банкрути», але немає такого ресурсу у Фонді гарантування вкладів фізичних осіб. Років 12 триває банківська дискусія щодо статті 1060 в Цивільному кодексі України, що стосується можливості дострокового розірвання депозитних договорів. Здавалося б, можливість дострокової вимоги депозиту захищає інтереси вкладника. Потрібні гроші – пішов і розірвав депозитний договір. Тільки на практиці, якщо у банку немає ліквідності, то хоч десять судових рішень і рота виконавчих приставів у нього прийде – ніхто нічого не отримає. Ну або в крайньому випадку через ФГВФО, як усі.

Але для банків є можливість махінацій із нормативними вимогами НБУ по ліквідності. Коли підходить період звітності, кількість вкладів на термін понад один рік стає помітно більшою (в основному господарські), а коли «запахне смаженим» – угоди, відповідно до норм Цивільного кодексу, благополучно розриваються і переводяться в «тиху гавань» – безготівковим шляхом на поповнення поточного рахунку в іншому банку.

Тому у всіх банках, куди була введена тимчасова адміністрація, грошей реальних власників «заморожено» не було. Вже давно змінився і склад Верховної ради, а реальні інтереси власників банків – недоторканні.

Під будівлею НБУ розбито протестне містечко банківських позичальників іпотечних валютних кредитів. А в парламенті лобісти проштовхують законопроект № 1558-1 від 23.12.2014, який зобов’язує банки провести реструктуризацію зобов’язань усіх кредитних договорів на споживчі кредити (зауважте, не іпотечні на єдине житло) без обмеження сум заборгованості за офіційним курсом на момент укладення кредитного договору за відсотковою ставкою первинного договору. Курсова різниця списується банками на збитки.

Якщо врахувати, що великі валютні кредити фізособам завжди давали не всім підряд, а тільки «особливо наближеним», то, подивившись на результати діяльності банків «Надра» і «Дельта» в першому кварталі 2015 року, можна уявити, яка бомба підкладається під ще напівживі банки.

Цинізм депутатів, які оголошують популістські гасла, безмежний. І це замість того, щоб зобов’язати НБУ створити «Єдиний реєстр позичальників юридичних і фізичних осіб», розібратися з судовими позовами банків і, через механізм фінансового моніторингу перекрити можливість повернення людей, які розікрали банківську систему, назад на ринок. Саме в цьому повинен складатися механізм соціальної відповідальності багатих людей перед суспільством.

Ті, хто через кредитний механізм вивели гроші українських вкладників в офшори і сподіваються цими грошима взяти участь в майбутньому дерибані ринку землі та знецінених у кризу промислових активів, повинні знати своє місце. А поки за квартал фізичні особи погасили кредитів майже на 4 млрд грн і $340 млн, а юридичні особи – на 29 млрд грн і $1,4 млрд відповідно. Тому, «оптимістичні» прогнози уряду щодо ВВП видаються, без кредитної підтримки банків, м’яко кажучи, нереалістичними.

Уряду необхідно терміново змінювати правила поведінки на ринку і підтримувати наявні точки зростання на мікроекономічному рівні. Найочевидніше – поєднати викуп валютної виручки експортерів проданої на внутрішньому ринку (ще краще – НБУ) з автоматичним відшкодуванням ПДВ. Поповнення оборотними коштами «курей, які несуть золоті яйця» буде найбільшим сигналом для банків, кому можна підставити кредитне плече.

НБУ продовжує «очистку» банківської системи від «схемних» банків. При цьому в розпорядження тимчасових адміністрацій йде заставне «добро» на багато мільярдів гривень. Знаючи наші закони, можу припустити, що існує велика юридична безвихідь, яку у сформованих умовах практично не можливо подолати. Суть її полягає в тому, що якщо кредити видавалися у валюті, то заставне майно знецінених активів не покриває вартості кредитів.

Тому комусь треба брати збитки на себе – а це майже гарантоване спілкування з прокурорами, адже тут відкривається колосальне поле для корупції. Ну, не вміють чиновники продавати різношерсте «добро»: земельні наділи, цілісні промислові комплекси, іпотеку, різноманітне промислове устаткування, нерухомість.

Це вимагає не тільки спеціальних галузевих знань, а й знань регіональних ринків і гравців, особливостей місцевої монополізації, людей тощо. А «добро», яке потрапило до рук мало того, що треба охороняти, опалювати, ремонтувати, ще необхідно провести через процедуру юридичного відчуження, що може забрати роки і гроші. І при цьому «добро» ще розкрадається і псується на місцях. В результаті заставне майно вартістю в мільярди не тільки не приносить грошей, але ще з’їдає ресурси у розпорядників. Але тут відповідальності нести не треба: на балансі збитків від продажу за заниженою вартістю – ні.

Ні від НБУ, ні від Фонду гарантування вкладів поки про прозорі процедури розпродажів заставного майна нічого не чути. Про кримінальні справи проти менеджменту банків – скільки завгодно, а про успіхи на ниві погашення кредитів за рахунок продажу заставного майна – дуже мало.

Тут «розкуркуленими» є вкладники, депозити яких понад 200 000 грн та юридичні особи, у яких немає шансів врятувати свої оборотні кошти. Питання системне – це майно може стати стартапом для малого та середнього бізнесу, створення нових робочих місць, якщо правильно розрахувати потенційні вигоди при доступних цінах. Поки цей комплекс питань зайшов у глухий кут.

У банківській системі склався чудовий бізнес в трикутнику НБУ – уряд – державні банки. Третина довгих кредитів рефінансування НБУ видана банкам з державним капіталом, ще чверть – ПриватБанку, і майже стільки ж банкам, в які введені тимчасові адміністрації.

З іншого боку – більше двох третин цінних паперів, емітентом яких виступає уряд і які рефінансуються НБУ, знаходяться в портфелях банків з державним капіталом. Це міни уповільненої дії, вони обов’язково проявлять себе в майбутньому. Ясно, що замість докапіталізації збиткових банків з державним капіталом Кабміну необхідно готувати ці установи до продажу іноземному інвестору на відкритому ринку.

Незважаючи на неймовірно важкі макроекономічні умови, низка банків у першому кварталі 2015 року наростили кредитні портфелі для юридичних осіб – це Укрсоцбанк, Укрсиббанк, ВТБ банк, що вселяє надію.

Криза – на те вона і криза, щоб слабкі сходили з дистанції, а сильні – підминали ринок під себе. Щоправда, сьогодні впевнено почувають себе на ринку тільки банки з іноземним капіталом.

Джерело: ПРАВДА УКРАЇНИ

Долар США знову почав дорожчати і вчора підвищився на міжбанку більше, ніж на 1 грн

Долар зростає

Американська валюта знову почала дорожчати і вчора підвищилася на міжбанку більше, ніж на 1 грн – до 22,35 грн/$. Підвищення попиту на валюту, зокрема, викликано збільшенням обсягу вільної гривні на коррахунках. Проте експерти вважають, що курс не перевищить 23 грн/$, рухаючись в широкому коридорі 21-24 грн/$.

За минулий тиждень гривня на міжбанку поступово зміцнилася на 8,7%, але вчора впала відразу на 5,6%. У понеділок вартість долара на міжбанківському валютному ринку підскочила з 21,11 грн/$ до 22,35 грн/$. Готівковий долар, який тривалий період тримався на рівні 25 грн/$, слідуючи загальному тренду, подешевшав до 23,7 грн/$. Тепер же його котирування також можуть знову підвищитися.

Зміцнення гривні минулого тижня дозволило НБУ зробити оптимістичну оцінку ситуації. «Є підстави говорити про досягнення еквілібріуму на валютному ринку. Останніми тижнями ми спостерігаємо на ньому стабільну ситуацію. Тому Нацбанк констатує присутність передумов для лібералізації ринку і ослаблення деяких обмежень», – сказала голова НБУ Валерія Гонтарєва. Після цього, дійсно, ряд валютних обмежень було скасовано.

Учасники ринку пояснюють відновлення зростання долара декількома факторами. «Ситуація на ринку, як і раніше, дуже нестійка. Нацбанк адміністративними заходами обмежував вихід деяких покупців, також був дефіцит гривні. Але в середині минулого тижня на ринку з’явилася гривня з рахунків Держказначейства: почалися проплати з боку Мінфіну, і залишки на коррахунках банків зросли на 5,5 млрд грн, – розповів директор казначейства одного з найкрупніших банків. – Кількість покупців на ринку зростає, попит збільшується».

Традиційно, Держказначейство здійснює платежі бюджетним розпорядникам в третій декаді місяця, коли надходять податкові проплати. Однак отримання коштів Міжнародного валютного фонду в березні дало Мінфіну можливість в будь-який час фінансувати державні витрати. На початку квітня обсяг коштів на казначейських рахунках досяг рекорду. «На казначейському рахунку – 32 млрд грн. Це найбільша сума з 2005 року», – заявляв прем’єр-міністр Арсеній Яценюк.

Поки подорожчання долара було стриманим. «Низький рівень ліквідності валютного ринку і нерівномірний розподіл клієнтських ордерів привели до переважання короткострокового попиту. Тому ринок виріс з рівнів 21/21,5 до 22,2/22,5 на закритті торгової сесії в понеділок. Варто відзначити, що зростання було обмежено планкою 23 грн, бо ще з ранку НБУ оголосив про свою готовність продавати долари по 23 грн/$», – зазначив начальник відділу роботи з борговими інструментами на локальному ринку ІК Юрій Товстенко.

Банкіри не чекають нової хвилі знецінення гривні і вважають, що курс триматиметься приблизно на нинішньому рівні. «Ринок потребує активного втручання з боку регулятора, тому що ситуація все ж таки нестабільна. Крім адміністративних заходів та інтервенцій, Нацбанк може відмовляти деяким покупцям, знижуючи таким чином попит на валюту. Але в принципі ситуація під контролем, і найближчим часом курс буде на рівні 21-23 грн/$», – прогнозує скарбничий іншого банку. «Треба звикати до того, що курс коливатиметься в межах 21-24 грн/$ залежно від попиту та пропозиції. При цьому НБУ продовжуватиме тримати руку на пульсі, не дозволяючи ринку значно відхилятися від позначених рівнів», – вважає Юрій Товстенко.

Джерело: ПРАВДА УКРАЇНИ

Сім-карти мобільних операторів будуть обслуговуватися тільки після пред’явлення паспорта абонента

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

Адміністрація спеціального зв’язку та захисту інформації опублікувала на своєму сайті проект постанови Кабміну “Про внесення змін до правил надання та отримання телекомунікаційних послуг”.

Зміни передбачають надання послуг мобільного зв’язку тільки при укладенні договору з оператором або реєстрації даних про споживача у оператора, провайдера телекомунікацій у відповідності з основними вимогами, встановленими телеком-регулятором.

Сім-карти мобільних операторів будуть обслуговуватися тільки після пред’явлення паспортних даних про абонента.

Постанова набирає чинності через 6 місяців з дня її прийняття. За цей час оператори, провайдери і споживачі телеком-послуг повинні привести свої правовідносини у відповідність до змін.

“Проект постанови Кабміну розроблений Держспецзв’язку на виконання доручення віце-прем’єр-міністра України – міністра культури В’ячеслава Кириленка від 23 грудня 2014 року в зв’язку з отриманими СБУ даними про використання знеособлених засобів мобільного зв’язку розвідувально-підривними групами терористів і російськими військовими окупантами для створення розвідувально-інформаційної мережі по збору та передачі даних щодо дислокації і переміщення сил АТО, коригування вогню по них та приведення вибухових пристроїв в дію шляхом виклику на мобільний пристрій “, – йдеться в пояснювальній записці до проекту.

“Прийняття проекту постанови сприятиме чіткій ідентифікації абонентів мобільного зв’язку, що підвищить ефективність діяльності правоохоронних органів при проведенні слідчих дій та притягнення до відповідальності винних осіб та угруповань, а також сприятиме подоланню“мобільного шахрайства”, зокрема при використанні послуг перенесення абонентського номера або проведення банківських операцій “, – сказано в описі проекту.

Джерело: ПРАВДА УКРАЇНИ

Українська гривня встигла стати найбільш слабкою валютою у світі

Гривня

Ситуація на валютному ринку України для гривні виглядає досить сприятливо. Поява на міжбанку продавців дозволяє курсу зміцнюватися, підтягуючи за собою готівковий ринок. Проте, говорити про тривалість такої динаміки поки передчасно. Таку думку висловив провідний експерт інформаційно-аналітичного центру Андрій Шевчишин.

“По-перше, низькі торговельні обсяги свідчать про слабку залученість учасників ринку. Відповідно, зміна розкладу сил може легко змінити напрямок тенденції. По-друге, можна припустити, що продавці поки діють ситуативно. Тобто – при необхідності поповнення гривневої ліквідності виходять з продажем валюти, в той час як обсяг продажів валютної експортної виручки не значний в умовах економічного спаду. Таким чином, поповнивши гривневий запас, продавці зроблять паузу, що поверне курс. А НБУ буде зберігати адміністративне регулювання, чим буде стримувати попит”, – міркує експерт.

На його думку, важливими для валютного ринку на поточному тижні будуть новини щодо реструктуризації зобов’язань і, зокрема, за домовленостями щодо єврооблігацій Укрексімбанку на суму $750 млн з датою погашення 27 квітня.

“Негативні новини будуть підігрівати попит на валюту. У разі погіршення ситуації в Донбасі і переходу до активних бойових дій, також можливе чекати ослаблення гривні. За оцінками аналітиків, курс безготівкового долара на поточному тижні може коливатися на позначках 20,8 – 23,6 грн., готівкового – на 22,5 – 25,5 грн. Діючі тенденції поки дають можливість орієнтуватися на нижню межу діапазону, при цьому широкий спред між ціною продажу і покупки, ймовірно, буде утримуватися”, – говорить Шевчишин.

Нагадаємо, за минулий тиждень курс долара знизився майже на 2 грн. Глава НБУ Валерія Гонтарєва заявила, що курсовий коридор залишається колишнім – 20-22 грн/дол.

“Коридор посутньо не змінився – 20-22 гривні. На цьому рівні купівельна спроможність імпортної продукції істотно знижена. Зараз саме час починати імпортозаміщення. На жаль, банкіри поки не бачать попиту на кредити для розвитку бізнесу з імпортозаміщення”, – сказала Гонтарєва.

Проте ж, за словами експертів, гривня встигла стати найбільш слабкою валютою у світі. З січня по березень 2015-го національна валюта знецінилася відносно долару США на 48,7%

Джерело: ПРАВДА УКРАЇНИ

За несплату комунальних платежів у вас відберуть квартиру або бунгало

Комуналка

У 2015 р., незважаючи на труднощі в економіці, українці стали добросовісніше розраховуватися за комунальні послуги. Про це свідчать дані Держслужби статистики.

Так якщо на грудень 2014 р. борги населення за воду, газ і тепло склали 14,7 млрд грн, то на лютий 2015 р. (дані за березень будуть до кінця квітня) вже 13,28 млрд грн.

Юрист Василь Мірошниченко пояснює це активізацією роботи ЖЕКів з “вибивання” боргів і побоюваннями людей, що введуть пеню за прострочення платежів по “комуналці”.

Як видно з інфографіки, за окремими регіонами та видами послуг платежі перевищують нараховані суми і часом значно. Наприклад, у Закарпатті споживачі тепла і гарячої води вдвічі з початку року перекрили виставлені рахунки, але це виняток, в основному переплата становить від 1% до 8,5%. Найкраще розраховуються за газ – рівень платежів скрізь перевищує 90%, за виключенням воюючого Донбасу – там взагалі не сплачений кожен п’ятий рахунок – і Волині, там всього 86,6%.

Директор енергопрограм Центру світової економіки і міжнародних відносин НАНУ Валентин Землянський говорить, що за газ платять вчасно з двох причин. Перша – облгази жорстко борються з приватниками-боржниками, що опалюють газом житло, фізично припиняючи їм поставки при великих боргах (відрізають і заварюють трубу). Друга – найбільш далекоглядні споживачі розраховуються наперед, щоб заощадити в наступному місяці, бо газ із травня по жовтень вдвічі дорожчий, ніж в опалювальний сезон (7,2 а не 3,6 грн за куб. м).

А ось зимовий спад оплати за опалення Землянський пояснює підвищенням тарифів на тепло: “У багатьох просто не вистачає грошей, тому платіжку за тепло вони відкладають вбік, сподіваючись сплатити пізніше, коли опалення відключать і загальні платежі стануть менші. Коли запрацює механізм субсидій, ситуація покращиться”.

Екс-міністр ЖКГ, голова Спілки власників житла України Олексій Кучеренко каже, що зараз складно прогнозувати, збільшаться чи зменшаться в цьому році борги за компослуги з урахуванням того, що тарифи на тепло і газ вже зросли:

Землянський побоюється, що проблеми виникнуть на більш високому рівні, якщо держава, незважаючи на запевнення, що 25 млрд грн на субсидії в бюджеті є, не зможе вчасно і повністю перерахувати комунальникам, і тоді ті не зможуть закупити газ, вугілля, електроенергію щоб забезпечити нормальну якість послуг.

Як роз’яснив нам Мірошниченко, за законом власника приватизованого житла можуть виселити тільки якщо борг за “комуналку” більше 10 мінімальних зарплат або 12 180 грн. Якщо борг менший, то після рішення суду держвиконавці зобов’язані примусово стягувати борг з інших джерел доходу – зарплати, пенсії і т. і.

“З 2013 р. діє новий механізм стягнення боргу: за заявою кредитора суд видає судовий наказ без присутності сторін, тому багато боржників дивуються, що їх не викликали в суд, коли отримують на руки документ із суду з вимогою сплатити борг. Але якщо такий наказ оскаржений у 10-денний термін, тоді справа розглядається в звичайному порядку за присутності боржника. При цьому борг за “комуналку” можуть стягнути через суд тільки за останні три роки з моменту звернення”, – говорить Мірошниченко.

Джерело: ПРАВДА УКРАЇНИ

Коломойський програв суд Льовочкіну і Ко у боротьбі за 50% ПАТ “Закарпаттяобленерго”

Коломойський-Льовочкін

Суд відмовив у позові ТОВ “Інвестиційна компанія “Бізнес-Інвест” щодо незаконності продажу 50% ПАТ “Закарпаттяобленерго”.

Про це йдеться у рішенні Господарського суду м.Києва від 6 квітня, пише ПравдаUA.

Як зазначається, “Закарпаттяобленерго” оскаржувало результати аукціону від 13 лютого 2012 року, на якому ТОВ “Енергетична Україна ТВ” придбало 50% акцій “Закарпаттяобленерго”.

Позивач звертав увагу суду на те, що компанія “Енергетична Україна ТВ” протягом останніх трьох років не займалось постачанням електроенергії в належних обсягах, не володіла понад 50% підприємства, що веде таку діяльність. Відтак, за умовами конкурсу, компанія не змогла б стати його учасником.

Фактично “Енергетична Україна ТВ” змогла взяти участь у конкурсі завдяки тому, що незадовго до аукціону її основним співзасновником стало ПАТ “ЕК “Житомиробленерго”.

Договір купівлі акцій “Закарпаттяобленерго” укладено внаслідок обману, оскільки “Енергетична Україна ТВ” не повідомляла Фонд держмайна, що метою приватизації є наступна опосередкована передача прав на 50% акцій іноземній компанії, яка до того ж не відповідає додатковим умовам участі в конкурсі, у зв’язку з чим такий договір повинен бути визнаний судом недійсним.

На аукціоні ТОВ “Енергетична Україна ТВ” мало єдиного конкурента – ТОВ “Луганське енергетичне об’єднання”.

Позивач стверджував, що учасники погоджували свою поведінку на аукціоні. Зокрема кінцева ціна продажу акцій склала 140,7 млн грн, що тільки на 5,7 млн грн більше від стартової ціни.

Конкурентна вартість продажу 50% акцій “Закарпаттяобленерго” не могла бути меншою 510 млн грн. Таку ціну позивач назвав, посилаючись на останній аукціон з продажу 25% акцій“Закарпаттяобленерго” за 255 млн грн, який пройшов у листопаді 2014 р.

Суд зазначив, що “Бізнес-Інвест” не довів, яким чином продаж акцій “Закарпаттяобленерго” порушив його інтереси, оскільки участі в аукціоні не брав, постачанням і передачею електроенергії ніколи не займався. Доказів, що свідчили б про намір придбати акції компанія не надала.

“Бізнес-Інвест” пояснив, що є інвестиційною компанією, а умови аукціону унеможливлювали її участь. Зокрема “Бізнес-Інвест” оскаржував кваліфікаційні вимоги і стверджував, що вони були прописані під майбутнього переможця.

Суд ці доводи не прийняв і зауважив, що протягом 2011-2014 рр. компанія жодного разу не зверталася до суду щодо захисту свої інтересів. “Бізнес-Інвест” пояснив, що оскарження у зазначений період не мало сенсу з урахуванням лобіювання інтересів “Енергетична Україна ТВ” на рівні президента Віктора Януковича та органів державної влади.

Однак суд вирішив, що ці твердження не відповідають дійсності, оскільки не підкріплені доказами.

Крім того, “Бізнес-Інвест” не пояснив, чому не звернувся із позовом одразу після фактичного самоусунення Віктора Януковича, що юридично зафіксовано 22 лютого 2014 р. Термін позовної давності закінчився 3 листопада 2014 р. Отже, “Бізнес-Інвест” без поважних причин зволікав із позовом майже рік.

За даними ЗМІ, ФК “Фаворит”, яка купила чергові 25% “Закарпаттяобленерго” у листопаді 2014 р., діяла в інтересах нинішніх мажоритарних власників підприємства – групи Тинного, Льовочкіна та Фурсіна. На тодішньому аукціоні головна боротьба розгорнулась між “Фаворитом” і вищезгаданим “Бізнес-Інвестом” Коломойського і приватизація відбулася за ціною у 4 рази вищою від початкової.

3 квітня цього року Генеральна прокуратура звернулася до суду з приводу визнання незаконним продажу пакету акцій “Закарпаттяобленерго” Прокуратура повідомила, умови приватизації визначені актами кабміну і Фонду держмайна, що прийняті з перевищенням повноважень і порушенням законодавства. Інформація про позов у реєстрі судових рішень поки що відсутня.

У Госпсуді Києва розглядається аналогічний позов компанії Коломойського з приводу приватизації ПАТ “Західенерго” ДТЕК Холдінгз Лімітед Ріната Ахметова.

Джерело: ПРАВДА УКРАЇНИ

21 квітня НБУ підвищив офіційний курс долара до гривні

Гривня

Нацбанк України підвищив офіційний курс долара до гривні.

Офіційний курс іноземних валют, встановлений НБУ, зафіксовано на рівні:

100 доларів США – 2225,43 грн;

100 євро – 2386,33 грн;

10 російських рублів – 4,3195 грн.

Як повідомлялося, експерти прогнозують, що за найоптимістичнішим варіантом долар вже не опуститься нижче за 20, негативний сценарій припускає вище за 30 гривень за долар.

Напередодні на закритті міжбанківського валютного ринку в понеділок, 20 квітня 2015 року, курс долара склав 22,05-22,55 гривень.

Джерело: ПРАВДА УКРАЇНИ

про уродов и людей