Депутат Лубінець вийшов із фракції БПП

Народний депутат Дмитро Лубінець покинув депутатську фракцію «Блок Петра Порошенка» у Верховній Раді, повідомила перший заступник голови парламенту Ірина Геращенко.

«Відповідно до частини третьої статті 60-ї Регламенту Верховної Ради та, відповідно до заяви, що надійшла до президії, повідомляю про вихід із депутатської фракції «Блок Петра Порошенка» Дмитра Лубінця», – сказала Геращенко.

Лубінець пройшов до Верховної Ради 8-го скликання в одномандатному виборчому окрузі №60 у Донецькій області.

Після його виходу Лубінця у фракції БПП залишається 128 депутатів.

ЦВК зареєструвала 122 кандидати у народні депутати України

Центральна виборча комісія зареєструвала 122 кандидатів у народні депутати України, йдеться в повідомленні відомства на сторінці у Facebook.

«Комісія зареєструвала 97 кандидатів у народні депутати України, які балотуються в ОВО у порядку самовисування. Також комісія зареєструвала 25 кандидатів у народні депутати України, висунутих політичними партіями, в ОВО на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року», – йдеться в повідомленні.

За даними ЦВК, станом на 18 червня в одномандатних виборчих округах зареєстровано 583 кандидатів у народні депутати, в тому числі, балотуються у порядку самовисування – 511, висунуті політичними партіями – 72.

На 21 липня призначені позачергові вибори до Верховної Ради, відповідно до указу президента Володимира Зеленського. Цей указ оскаржений у Конституційному суді України. Своє рішення щодо конституційності указу КСУ має оголосити не пізніше ніж 29 червня. В разі, якщо указ був би визнаний неконституційним, чергові вибори мали б відбутися 27 жовтня.

Підстави для видання указу неоднозначні. Зеленський стверджує, що такою підставою є відсутність коаліції у Верховній Раді ще з 2016 року. Керівництво Верховної Ради натомість подало до Конституційного суду документи про те, що коаліція, принаймні формально, існувала до 17 травня – в такому разі президент не мав права видавати свій указ уже 21 травня.

У Києві підписали міжконфесійну хартію про паліативну допомогу літнім людям

У Києві представники християнських конфесій, мусульманської та юдейської спільнот підписали міжконфесійну «Хартію релігійних організацій про надання паліативної допомоги людям старшого віку».

Цей документ ініційовали члени Комісії з питань соціального служіння Всеукраїнської ради Церков і релігійних організацій, яку підтримали у міністерствах соціальної політики та охорони здоров`я України, а також офісі Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.

До розробки документу були залучені парламентарі, урядовці, служби соціального служіння церков та громадські організації, повідомив кореспондентові Радіо Свобода керівник благодійної організації «ЕЛЕОС-Україна» капелан Сергій Дмитрієв.

За його словами, хартія передбачає підтримку літніх людей, які часто мають гірший доступ до якісних послуг системи охорони здоров`я, та їхніх родин.

«Упродовж кількох років священики, народні депутати, експерти різних державних інституцій та громадських організацій накопичували й аналізували інформацію щодо того, як зменшити біль і страждання людей літнього віку. Ми обговорювали питання співпраці між владою і громадськістю, експертами і рідними невиліковно хворих літніх людей, результатом цієї складної і кропіткої праці стало ухвалення хартії», – пояснив священик.

За даними Міністерства соціальної політики, Україна Україна входить до 30 найстаріших країн світу за часткою осіб віком 60 років і старше. Повідомляється, що частка осіб віком 60+ до 2025 року становитиме 25 відсотків від населення України.

 

 

Посол Тейлор став тимчасовим повіреним у справах США в Україні

Посол Вільям Тейлор став тимчасовим повіреним у справах Сполучених Штатів Америки в Україні, повідомило 18 червня посольство США в Україні.

Посол Тейлор «керуватиме нашою командою в цей час історичних виборів і перехідного періоду», – повідомляє дипломатичне представництво Сполучених Штатів.

«Я з нетерпінням чекаю того, щоб очолити команду посольства США у розбудові міцних робочих відносин з президентом Зеленським та його командою, іншими українськими посадовцями та політичними силами, а також у підтримці наших міцних партнерських відносин з громадськими організаціями та українським народом», – сказав посол Тейлор.

Вільям Тейлор уже працював в Україні, він був послом США з 2006 до 2009 року. Після цього дипломат був спеціальним координатором Державного департаменту з питань Близького Сходу, представником США в Близькосхідному квартеті тощо. Перед останнім призначенням Тейлор обіймав посаду виконавчого віце-президента Інституту миру США.

Крістіна Квін, яка до призначення Тейлора обіймала посаду тимчасового повіреного, повернеться до своєї роботи на посаді заступника голови дипломатичної місії США.

Посада посла США в Україні залишається вакантною від травня, коли Вашингтон відкликав Марі Йованович.

«Ми дійшли згоди щодо важливості оновлення співпраці у рамках «нормандського формату» – Зеленський про зустріч з Макроном

Зовнішньополітичні радники країн-членів «нормандського формату» найближчим часом зустрінуться для підготовки зустрічі лідерів цих країн (Німеччини, Франції, України та Росії). Про це 17 червня повідомив президент Володимир Зеленський після зустрічі з президентом Франції Емманюелем Макроном у Парижі.

«Ми дійшли згоди щодо важливості оновлення співпраці у рамках «нормандського формату». Наші зовнішньополітичні радники зустрінуться найближчим часом і підготують наступну зустріч лідерів. Це є ключовим питанням», – цитує Зеленського прес-служба Адміністрації президента.

У свою чергу Макрон заявив, що Франція готова провести зустріч у «нормандському форматі».

«Коли настане момент, Франція готова провести засідання «нормандського формату» для того, щоб підтримати виконання зобов’язань. Але до того нам потрібно найближчим часом мати певні жести, кроки, які підтвердили б намір виконувати ці зобов’язання (Мінські домовленості – ред.)», – сказав він.

Франція і Німеччина є учасницями так званого «нормандського формату» переговорів про врегулювання на Донбасі, разом зі сторонами конфлікту, Росією й Україною. Ці переговори на найвищому рівні не відбувалися вже близько двох років через непоступливість Росії.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, станом на кінець грудня 2018 року за час конфлікту загинули близько 13 тисяч людей, майже 30 тисяч – поранені.

Зеленський заявляє, що немає підстав для повернення Росії в ПАРЄ, Макрон каже про «певні непорозуміння»

«Для повернення Росії до ПАРЄ не зроблено відповідних кроків», – сказав Зеленський

Зеленський у Парижі заявив, що в Україні – «дуже вродливі люди, особливо жінки»

Після цього деякі ЗМІ написали про «секситське висловлювання щодо українських жінок» із боку президента

Слідство в окупованому Криму відмовляється вивозити Бекірова із СІЗО в лікарню – адвокат

Захист направив слідчому російської ФСБ відповідне клопотання про виконання рішення ЄСПЛ стосовно Бекірова

про уродов и людей